Страховий ринок на роздоріжжі: як реформувати регулювання без руйнування

Виклик для держави та ринку

Україна потребує надійної системи страхування воєнних ризиків. Це питання не лише економіки, а й національної стійкості. Така система можлива лише за умов ефективного, професійного і передбачуваного регулювання. Сьогодні ж у цій сфері накопичилось чимало запитань — як до інституцій, так і до ринку.

Коли втрачається експертиза

У 2022 році Національний банк України ухвалив рішення про об’єднання департаменту методології страхового ринку з іншими небанківськими підрозділами. Мотив — оптимізація. Наслідок — суттєве послаблення фахової експертизи у сфері страхування. Ринок втратив інституційного співрозмовника, а регулятор — глибину розуміння специфіки галузі.

Сьогоднішня команда, яка відповідає за регулювання небанківського сектору, має досвід переважно в банківській сфері. Це не докір — це реальність, яка потребує корекції. Страховий ринок має свою логіку, свою термінологію, свої моделі ризику. Їх неможливо повністю адаптувати до банківських стандартів.

Дисбаланс у взаємодії

Протягом 2023–2025 років НБУ наклав понад 295 млн грн штрафів на банки й небанківські установи. Ці цифри свідчать про активну наглядову політику. Водночас учасники ринку дедалі частіше говорять про нестачу діалогу, прогнозованості та партнерства. Регулятор, що діє лише через санкції, з часом втрачає довіру як координатор розвитку.

Виклик обов’язковості

У ході обговорень моделі страхування воєнних ризиків деякі представники ринку висловили побоювання щодо запровадження обов’язковості. Причина — ризик нерівних правил гри за відсутності чіткого правового та економічного під£рунтя. Бізнес готовий брати участь у новій системі, якщо вона буде прозорою, зрозумілою й економічно об£рунтованою. Інакше — існує ризик формального або пасивного саботажу.

Важливий прецедент: кейс СК «Перша»

Нещодавнє рішення НБУ щодо ПрАТ «СК "Перша"», яке отримало штраф і приписи за численні порушення, стало сигналом: регулятор слідкує за дотриманням норм. Водночас кейс ілюструє глибшу проблему — відсутність чіткої стратегії очищення та розвитку. Без системного підходу поодинокі дії не дадуть очікуваного ефекту.

Уроки минулого: кадрові рішення та довіра

Кадрова політика в регулюванні — питання стратегічне. В минулому окремі посадовці НБУ проводили жорстку політику ліцензування, що спричинило масове закриття компаній. Це залишило слід недовіри, який досі впливає на ставлення ринку. Повернення до конструктивного партнерства можливе лише за умов прозорості, участі та спільної мети.

Відповідальність у міжнародному діалозі

Під час нещодавніх візитів представників НБУ до європейських столиць пролунала теза, що законопроект про страхування воєнних ризиків нібито вже узгоджений. Насправді ж документ було відхилено. Така невідповідність може викликати непорозуміння з партнерами. У воєнний час держава має бути особливо уважною до комунікацій на міжнародному рівні.

Що робити?

Головна проблема — змішування функцій. Політика монетарної стабільності не повинна автоматично формувати рамки для розвитку страхового ринку. Страхування потребує власної логіки регулювання — з акцентом на довіру, гнучкість і професіоналізм.

Необхідно:

• створити окрему страхову експертизу в межах регулятора або незалежний орган;
• відновити регулярний діалог із професійними асоціаціями;
• забезпечити участь ринку в розробці нових нормативів і законопроєктів;
• залучити міжнародну технічну допомогу для створення збалансованої моделі.

Фінал, з якого починається дія

Реформа ринку страхування можлива. Але не як директива, а як партнерство. Сильний регулятор — це не лише контроль. Це ще й довіра, передбачуваність і компетентність. І це те, чого сьогодні ринку особливо бракує. Давайте змінимо це — разом.