16 листопада 2017 р. відбувся круглий стіл "Мегарегулятор та "СПЛIТ" ? чи потрібні вони зараз небанківському ринку Украіни"

До дискусії щодо шляхів реформування регулювання та нагляду на небанковському фінансовому ринку приєднались народні депутати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, представники основних профільних асоціацій, ринку та економічної науки.

Більшість учасників Круглого столу відзначили факт несвоєчасності та невідповідності нагальним потребам фінансового сектору України законопроекту №2413а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг", який є у переліку питань на 7 сесію Верховної Ради України восьмого скликання.

Організатори заходу підкреслили, що його метою є розглянути стратегічні підходи до питання регулювання небанківського фінансового ринку України, а також напрацювати практичні, реалістичні та аргументовані пропозиції щодо реформування системи нагляду за небанківськими ринками, які б враховували інтереси держави, бізнесу, захист прав та інтересів споживачів фінансових послуг.

Вячеслав Черняховський, генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес":

"Страховий ринок знаходиться в ситуації кризи фінансової та кризи довіри. Страхування обслуговує інтереси економіки та суспільства, а якщо у бізнесу та громадян немає грошей на страхування – ринок не зможе розвиватись, не буде змінюватись на краще.

Сьогодні в Україні відсутня державна стратегія розвитку фінансового ринку. При цьому реформа системи нагляду – це лише інструмент, який дозволяє досягти цілі, визначені у такій стратегії. Необхідно визначитись з тим, куди ми йдемо, щоб вірно обрати шлях та розподілити ресурси. Необхідно в першу чергу забезпечити пруденційний нагляд, відповідальність власників фінансових установ за їх неплатоспроможність, контроль за активами, якісне тимчасове адміністрування, захист споживачів. Слід пам’ятати, що необхідність в мегарегуляторі виникає, коли фінансові ринки мають великий ступінь взаємопроникнення. В Украіні перетин цих секторів ще вкрай низький, тому слід виходити з реальних потреб та можливостей ринків".

Максим Поляков, секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності:

"Керівництво Нацбанку повністю знищило український капітал в банківському секторі, але він ще зберігся в небанківському секторі. I нам треба його розвивати та підтримувати. Iноземні компанії будують бізнес в Україні з метою отримання прибутків, і можуть піти з України в будь-який момент, а украінський бізнес – основа економіки.

Слід розуміти, що створення мегарегулятора – не вимога Світового банку або інших міжнародних донорів, а суто українська ініціатива. В нинішніх умовах така передача функцій недоцільна, нам слід розвивати діяльність Нацкомфінпослуг, вирішуючи питання інституційної та фінансової забезпеченості Комісії".

Галина Третякова, генеральний директор Української федерації убезпечення:

"Розвиток платоспроможного попиту населення на страхування напряму пов’язаний з проведенням пенсійної, медичної та соціальної реформи. Щоб страховий ринок був допущений до участі в цих реформах, у нас має бути якісний надійний ринок.

За останні 9 років ми не мали жодного акту Нацкомфінпослуг щодо невідповідності страховиком вимогам платоспроможності, а це значить, що пруденційний нагляд Комісією не здійснювався. Треба або покращувати регулювання всіх трьох регуляторів або будувати іншу модель регулювання".

Вікторія Волковська, генеральний директор Об’єднання фінансових установ:

"Зміна моделі регулювання призведе до знищення значної частини учасників ринку. Необхідно забезпечити споживачам гарантії, аби вони отримали послугу, на яку розраховували, не втратили довіри до ринку. Окрім цього слід врахувати, що підвищення вимог завжди тягне за собою зростання ціни кінцевої послуги. Чи дійсно ми ставимо собі таку мету при реформуванні системи?".

Олександр Філонюк, президент Ліги страхових організацій України:

"Основна проблема ринку – недокапіталізація, що призводить до банкрутств страховиків, адже резерви покриваються неякісними активами. Більше половини зібраних платежів страховий ринок витрачає на ведення справи, а не на страхові виплати. Модель регулювання має забезпечувати реалізацію місії страхування, а саме виконання страховиками обов’язків перед клієнтами. В Білорусі у страховика на кожен день об’єм капіталу має бути не меншим 5 млн. євро. Тому я вважаю, що первинним є забезпечення надійності компаній, прозорість роботи регулятора, передача частини функцій до СРО. Нам треба розвивати нагляд в рамках Нацкомфінпослуг з реалізацією цих завдань".

Анатолій Iванців, директор СК "ЕКСПО-СТРАХУВАННЯ":

"Для проведення реформи потрібно розуміння мети, потім для її забезпечення готується стратегія і способи реалізаціїї. Сьогодні на державному рівні відсутні всі ці складові. I для якісного регулювання треба спочатку визначитись, куди ми йдемо і як туди дійти".

Юрій Прозоров, президент Українського товариства фінансових аналітиків:

"Ми проаналізували 50 успішних економік світу і всюди регулювання розвивається за чотирма моделями – від найменш інтегрованої до мегарегулятора. Запропонований законопроектом варіант зміни регуляторної моделі є проміжним при переході до частково інтегрованого регулятора, і не дасть позитивного ефекту в нинішніх економічних умовах України. Варто зазначити, що після кризи 2008 року кількість країн, що здійснюють нагляд за ринкової поведінкою учасників ринку – як на рівні секторального нагляду, так і на рівні фінансового омбудсмена значно зросла".

Володимир Корнеєв – д.е.н., професор, зав. відділу фінансової політики ДНДIIМЕ Мінекономрозвитку України:

"Прийняття законопроекту в запропонованій редакції з передачею функцій нагляду за небанківським сектором частково до Нацбанку – нееффективно. Потрібен більш диференційований підхід, адже необхідно розділити функції нагляду за ринком та відокремити регулювання, тобто нормотворчость".

Iгор Шумило, екс-член Правління НБУ:

"Головною передумовою якісного регулювання є політична, фінансова та операційна незалежність органу нагляду. Наявний законопроект штовхає нас на хибний шлях, та не може бути прийнятим Верховной Радою. Передавати нагляд за небанківським сектором до НБУ не можна в жодному випадку, бо ми є свідками його інституційної неспроможності і страховий ринок буде дискредитовано, а більшу частину страховиків – знищено. Необхідна консолідація фінансового ринку і розробка стратегії не лише страхового, а в цілому фінансового ринку".

Висновки: Озвучені аргументи свідчать про передчасність переходу до нагляду на рівні мегарегулятора. Підхід до визначення системи регулювання має бути послідовний та обґрунтований. Спочатку необхідно сконцентрувати зусилля навколо розробки Стратегії розвитку фінансового сектору на основі ретельно опрацьованих аналітичних даних, за активної та широкої участі представників ринку, а потім перейти до визначення моделі регулювання ринку, формату створення фінансового омбудсмена та доцільності створення системи гарантування для небанківського сектору.

Головне, на чому зійшлись учасники круглого столу:

• Створення мегарегулятора не відповідає нинішньому стану та етапу розвитку небанківського ринку.
• Пропонується накласти тимчасове "вето" на це питання, і тим часом зайнятися розробкою загальної стратегії фінансового ринку , яка має бути розроблена на належному рівні (Кабмін), з адекватними цільовими показниками, і з урахуванням думки учасників ринку, фінансової науки тощо.
• Учасники небанківського ринку переконані, що Нацкомфінпослуг за її нинішньої структури та повноваженнь здатна ефективно регулювати ринок, якщо буде проведена оптимізація її роботи, включаючи в першу чергу, запровадження системи пруденційного нагляду, впровадження сучасних електроних технологій та відповідного фінансування.
• Необхідні зміни у законодавстві в частині відповідальності власників та керівників фінустанов за їх неплатоспроможність, прозорості структури капіталу та власників, а також розробка механізму передачі або іншої реструктуризації зобов’язань та цивілізованого виводу з ринку проблемних компаній з максимальним врахуванням інтересів споживачів.

Повний відеозапис Круглого столу можна подивитись за посиланням.