На главную страницу
 
Главная
О нас
Новости
Обсуждения
База знаний
Справочники
Поиск
Карта сайта
Новости автогражданки
Назначения и отставки
Слияния и поглощения
Новости законодательства
Медицинские новости
Эксклюзив от АСБ
Новости Нацкомфинуслуг
Корпоративные новости
Банковские новости
Поиск по сайту

Новости / Новости рынка

Українське перестрахування. Можливість та вигоди об’єднання

Версия для печати Версия для печати
01.02.2018 

Глобальні ринкові зміни, що відбуваються в сучасній Україні; зміни, які відбуваються на страховому ринку; кризовий стан економіки країни останніх років обумовили зміни, що привели до певного ускладнення взаємозв’язків між учасниками ринку перестрахування. Це, на мій погляд, зумовило підвищення потреби у надійних перестрахових послугах та призвело до поступового формування потреб щодо розвитку національного ринку перестрахування. Учасникам ринку достеменно відомо, що формування якісного ринку перестрахування в Україні забезпечує фінансову безпеку всього страхового ринку та внаслідок цього підвищує економічну стабільність та фінансову платоспроможність.

Нові реалії часу породжують і нові ризики: масштабні, вартісні, всеохоплюючі, поглиблюють існуючі ризики та зумовлюють їх кумулятивність. У зв’язку з чим страхові компанії шукають додаткові фінансові можливості утримувати зазначені ризики, розширювати коло клієнтів, нарощувати обсяги страхових операцій, капіталізувати власний бізнес. Адже страхова компанія, як суб’єкт страхового ринку, має залишатись фінансово надійною, платоспроможною, конкурентною задля якісного, повного та своєчасного виконання зобов’язань. Також, вагомим чинником, котрий впливає на формування ринку перестрахування є поступова трансформація вітчизняного страхового ринку, ускладнення взаємозв’язків між його суб’єктами при здійсненні ними перестрахових операцій.

Досліджуючи сучасний стан та тенденції розвитку вітчизняного ринку перестрахування, можливо проаналізувати, які зміни відбулись за основними показниками. Відповідно до останніх статистичних даних за 9 місяців 2017 року операції вихідного перестрахування у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року збільшилися з 8 460,6 млн. грн. до 13 261,9 млн. грн. за рахунок збільшення на 5 344,3 млн. грн. обсягу перестрахування всередині країни. При цьому, операції з перестрахування із страховиками-нерезидентами зменшились на 543,0 млн. грн. або на 16,9%.

Структура перестрахування ризиків у нерезидентів станом на 30.09.2017 виглядає наступним чином. Від загальної суми сплачених часток страхових премій на перестрахування нерезидентам найбільше сплачено до Швейцарії – 16,4%, Великобританії – 15,0%, Німеччини – 9,6%, Польщі – 9,2%, Малайзії – 7,5%, Австрії – 6,3%, Росії – 5,9% та Китаю – 5,5%.

Структура вихідного перестрахування станом на 30.09.2017 порівняно з аналогічним періодом 2016 року зазнала змін на користь таких країн, як: Швейцарії (з 6,2% до 16,4%), Росії (з 3,3% до 5,9%), Австрії (з 3,8% до 6,3%), Республіки Сінгапур (з 0,2% до 2,1%) за рахунок зменшення частки страхових платежів Китаю (з 12,4% до 5,5%), Iндії (з 9,9% до 4,3%), Великобританії (з 18,9% до 15,0%), Республіки Кореї (з 6,1% до 2,4%).

Як бачимо, роль ринку перестрахування в Україні поступово зростає разом із зростанням страхового ринку в цілому, тому у процесі своєї діяльності страхові компанії, особливо зараз, потребують фінансової підтримки і залучення додаткового капіталу, тобто саме зараз актуальним є придбання надійної перестрахової послуги. На попит перестрахових послуг впливає рівень фінансового забезпечення та платоспроможність потенційного перестраховика – наявність достатньо великих за обсягом фінансових ресурсів (страхових резервів, вільних резервів, нерозподіленого прибутку). Недостатньо капіталізовані компанії із низьким рівнем фінансового забезпечення не можуть утримувати самостійно кумулятивні ризики чи значні за обсягом ризики, що формує потребу в їх перестрахуванні.

Значне місце у перестрахуванні посідають перестрахувальні пули. Розрізняють два типи пулів: пул страхування і пул перестрахування. Досить умовно – Пул страхування проводить продаж полісів, за якими всі його учасники беруть на себе раніше узгоджену частку відповідальності. Пул перестрахування передбачає, що страховики випускають поліси самостійно, утримують узгоджену частку ризику, а решту передають у пул на основі пропорційного чи непропорційного розподілу відповідальності. Перестрахувальний пул діє як "посередник", розподіляючи передані в перестрахування ризики між своїми членами. Всі зазначені суб’єкти ринку перестрахування сприяють реалізації перестрахового захисту як основного інструменту забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності страховиків. Наявність відповідної кількості суб’єктів ринку дає можливість побудувати оптимальну інфраструктуру, а також забезпечує отримання максимального позитивного результату для кожної зі сторін за рахунок налагодження взаємозв’язків між учасниками ринку.

В Україні сьогодні відсутні перестрахові пули, що обумовлює необхідність вітчизняним страховим компаніям укладати договори перестрахування із іноземними партнерами. Представники міжнародних компаній, які представлені на страховому ринку України, зазвичай перестраховують свої ризики в своїх "материнських" компаніях або за їх внутрішніми регламентами в облігаторних програмах міжнародних перестрахових лідерів. Активну роботу на страховому ринку України ведуть перестрахові брокери, які також акумулюють і передають ризики за кордон.

В рамках діяльності Асоціації "Страховий бізнес" її учасники розглядали питання щодо можливості створення спільної перестрахової ємності для надійного перестрахування ризиків, що призвело до питання можливого створення українського перестрахового пулу. За рахунок операцій перестрахування в такому Пулі компанії вирівнювали б власні витрати від страхових операцій, передаючи частину відповідальності іншим страховикам за катастрофічними ризиками чи ризиками із значною частотою збитковості. Перестрахові взаємовідносини в рамках такого Пулу дозволять розширювати страховий портфель компаніям. Особливо це важливо для тих страхових компаній, які не є представниками відомих міжнародних фінансових груп або великих українських фінансово-промислових груп, а компаній-представників так званого малого і середнього бізнесу, страхових компаній, які тільки починають свою діяльність на страховому ринку або для тих страховиків, які прагнуть працювати в нових для них галузях страхування, накопичуючи за допомогою перестрахування необхідний досвід і при цьому фінансово більш безпечним шляхом.

Після укладання страхових договорів кожний учасник такого пулу передає свої ризики на перестрахування до пулової організації, до якої вони входять. Учасники перестрахового пулу, розподіляючи відповідальність за ризик між собою, мають можливість також утримувати унікальні ризики, неоднорідні ризики, ризики, значні за обсягом, при цьому, не виводять ризик за кордон (уникають процесу виведення капіталу за кордон).

Створення перестрахового пулу дозволило б вирішити і питання незначної ємності страхового ринку. Разом із наявною перевагою розміщення ризику у перестраховому пулі існують і значні загрози такого способу перерозподілу відповідальності за ризик – можливість непрозорих взаємовідносин учасників перестрахування, особливо при визначенні ціни на перестрахову послугу.

Сьогодні на страховому ринку за даними Нацкомфінпослуг працює 262 страхові компанії (non-life). З них умовно можливо виділити певні групи для визначення потенційних учасників такого перестрахового пулу. Звичайно, такий поділ є умовним, однак він покаже певну тенденцію. Серед всіх страхових компаній виділимо приблизно 50 з іноземним капіталом, що перестраховують ризики в "материнських" компаніях, близько 50 компаній перестраховують ризики через комплексні облігаторні договори в зарубіжних компаніях самостійно або через брокерів, також 50-100 компаній, які проводять неактивну страхову діяльність або обслуговують фінансово-промислові групи, і визначимо групу близько 50-100 страхових компаній як потенційних учасників такого перестрахового Пулу.

На мій погляд, створення такого національного перестрахового Пулу можливо розпочати для таких ризиків як автострахування, страхування вантажів, страхування майна, страхування від нещасних випадків, туристичного страхування. Тобто від більш простого, типового, більш універсального до більш складного, з точки зору оцінки ризику, в подальшому. Саме ті галузі страхування, які є більш-менш прогнозованими, подібними в українських страховиків за формою та суттю, однак невеликими за обсягами у кожного конкретного страховика, і, у силу цього, закордонні перестраховики не завжди готові надавати ємності – або в силу незначного розміру премій, або незнання специфіки ринку. В подальшому для розвитку такого перестрахового Пулу, я вважаю, що є цікавими: авіаційне страхування; морське страхування в т.ч. маломірних суден; страхування від терористичних ризиків; страхування ризиків природних катастроф; страхування енергетичних ризиків; страхування професійної відповідальності в частині катастрофічних збитків по життю, а також страхування кібер-ризиків, які можуть мати досить великі страхові виплати.

Є на ринку і песимістичні прогнози, що страховий ринок України поки що важко назвати готовим до створення повноцінних та могутніх пулів. Iсторія розвитку українського страхового ринку знає як позитивні, так і негативні приклади створення різних пулів. Серед негативних можна пригадати такі пули, які припинили або призупинили свою діяльність, зокрема: Авіаційний страховий пул, Страховий пул будівельно-монтажних ризиків, Морське страхове бюро, Медичне страхове бюро. Також, можемо згадати невтішні приклади створення українських перестрахових компаній, які до цього часу залишили страховий ринок. Однак на ринку є й успішні приклади об’єднань: Ядерний страховий пул, МТСБУ. Тому, на мій погляд, потрібно досить уважно ставити питання щодо вивчення як позитивних, так і негативних прикладів щодо створення перестрахового Пулу і брати в них найкращі напрацювання для закладання основних принципів діяльності такого об’єднання, а саме: створення фінансової безпеки членів пулу, якісної андерайтингової політики, системи врегулювання збитків, врегулювання регресних вимог, тощо.

Формами створення Перестрахового пулу України можуть бути:

  • Неформальне об’єднання (на підставі облігаторних договорів перестрахування)
  • Формальне об’єднання (в межах Асоціації, в межах багатостороннього Договору тощо)
  • Утворення неприбуткової організації
  • Створення юридичної особи

МЕТА – перерозподілити страхові платежі та ризики між членами пулу, диверсифікувати ризики по території у випадку приєднання регіональних страховиків, забезпечити перестрахування в момент укладання договорів страхування до сплати страхових платежів, автоматично зменшити ризикове навантаження на кожного страховика.

ВИГОДА – страховик, що уклав договір страхування певний період часу користується страховими платежами, збільшуючи свою ліквідність, маючи гарантоване перестрахування, використовуючи вхідне та вихідне перестрахування зменшуються витрати на перестрахування, перестрахувальний захист появляється одночасно з укладенням договорів страхування. Перестрахувальний тариф, напевно, буде суттєво нижчий ніж по "факультативу" чи "облігатору" з іноземними перестраховиками, відсутні так звані витрати на "брокераж". Можливість додаткового доходу на надану Перестрахувальному Пулу ємність учасником такого пулу. Учасники пулу мають можливість брати участь як у ризиках, які вони самостійно прийняли на страхування і гарантовано мають перестраховий захист по них, так і в ризиках, переданих іншими учасниками пулу. Це дає можливість кожному з учасників перестрахового пулу диверсифікувати свій портфель ризиків, зменшити можливість кумуляції ризиків та імовірність настання страхових випадків протягом одного проміжку часу, збільшує фінансову безпеку щодо страхових виплат, особливо "великих". Додатковою перевагою для учасників таких членів Пулу можуть в подальшому бути підвищення довіри клієнтів та престижність страхової компанії як члена перестрахового пулу, звичайно за умови ефективної роботи такого пулу.

ДОСТУПНIСТЬ – кожен учасник наприклад може встановити свою невелику квоту від 100 000 грн. При навіть 20 учасниках загальна ємність договору може бути від 2 до 5-х мільйонів гривень, а це означає, що при таких страхових сумах Страховик і його клієнт відчувають себе фінансово безпечно навіть в день укладання договору.

Тобто, беручи до уваги відсутність на ринку України національного перестрахового пулу, але, приймаючи до уваги практику функціонування європейського ринку перестрахування та виклики ринку відповідно реалій часу, аргументовано існує необхідність запровадження в Україні інституту професійного перестрахового об’єднання. Це дозволить поглибити конкурентоздатність вітчизняних страховиків, їх фінансову безпеку та платоспроможність, посилити їх роль та вплив на закордонних ринках перестрахування, зменшити тиск на національну валюту за відсутності потреби придбання іноземної валюти для оплати перестрахових платежів і, в результаті, можливість залучити інвестиції в економіку держави, а отже і призвести до зростання страхового ринку України.

Автор:  Iванців А.Є., Директор СК "ЕКСПО СТРАХУВАННЯ"

«« Вернуться на первую страницу раздела



Администрация сайта не всегда разделяет мнение авторов чьи статьи размещены на ресурсе.
При использовании материалов сайта гиперссылка www.insurancebiz.org обязательна.
© 2006–2009 Ассоциация Страховой Бизнес