На главную страницу
 
Главная
О нас
Новости
Обсуждения
База знаний
Справочники
Поиск
Карта сайта
Новости автогражданки
Назначения и отставки
Слияния и поглощения
Новости законодательства
Медицинские новости
Эксклюзив от АСБ
Новости Нацкомфинуслуг
Корпоративные новости
Банковские новости
Поиск по сайту

Новости / Новости рынка

10 аргументів проти СПЛIТу

Версия для печати Версия для печати
07.11.2018 

Найближчим часом у Верховній Раді планується розглянути у другому читанні Законопроект №2413а (більш відомий як СПЛIТ), яким передбачається передати регулювання та нагляд за небанківським фінансовим ринком від Нацомфінпослуг до Національного банку та НКЦПФР.

Автори документу переконані, що прийняття законопроекту зробить регулювання та нагляд за небанківським фінансовим ринком більш ефективним та активно наполягають на його прийнятті.

Разом з тим, самі учасники небанківського фінансового ринку вважають, що мова йде не про підвищення ефективності, а про руйнування системи регулювання та нагляду за небанківським фінансовим ринком як такої.

Запропонована Законопроектом № 2413а модель консолідації функцій державного регулювання ринків фінансових послуг не відповідає міжнародному досвіду регулювання ринків фінансових послуг на тому рівню розвитку фінансових ринків, що є в Україні.

Нагадаємо, наразі в Україні діє секторальна модель регулювання фінансового ринку, яка передбачає, що НБУ наглядає та регулює діяльність банків, Нацкомфінпослуг – регулює небанківський фінансовий ринок, НКЦПФР – фондовий ринок. Така модель регулювання була створена за підтримки МВФ, Світового банку, USAID, і більшість країн світу використовують саме її.

Модель, за якої ринок фінансових послуг знаходиться під управлінням і наглядом Центрального банку, функціонує лише в державах з невеликими ринками, де діють декілька банків та невелика кількість небанківських установ (Чехія, Угорщина, Словаччина та ін.).

В країнах же з великими фінансовими ринками залишаються моделі регулювання і нагляду за секторами або інтегровані (Бразилія, Аргентина, Франція, Iталія, Iспанія, Туреччина та ін.).

"Жодна з країн Великої 20-ки (крім Росії ) не наділила свій Центробанк функцією регулятора небанківського фінансового ринку, щоб уникнути конфлікту інтересів в впровадженні грошово-кредитної політики та виконанні наглядових функцій", – зауважує Генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" В’ячеслав Черняховський.

Які ж основні ризики несе у собі законопроект про СПЛIТ? Спробуємо проаналізувати.

1. Прийняття Законопроекту № 2413а призведе до руйнування правового поля регулювання небанківського фінансового ринку.

На сьогодні в Україні діє низка законів, які стосуються регулювання. Вони встановлюють вимоги щодо процедур ліцензування, регулювання, проведення перевірок, надання адміністративних послуг в Україні та розроблені у відповідності з вимогами ЄС.

Законопроект же виводить державне регулювання ринків фінансових послуг з-під дії цих законів та передає НБУ функції регулювання ринку його нормативно-правовими актами.

"Це руйнує правове поле регулювання небанківського фінансового ринку, створює невизначеність та нестабільність у роботі фінансових компаній", – підкреслює генеральний директор Об’єднання фінансових установ Вікторія Волковська.

2. Перехід від регулювання законами до регулювання нормативно-правовими актами НБУ.

Законопроектом № 2413а робиться перехід від законодавчого регулювання до регулювання ринку небанківських фінансових послуг нормативними актами НБУ.

Експерти звертають увагу, що надання НБУ можливості регулювати ринок своїми нормативно-правовими актами, замість законів, суперечить Конституції України. Де чітко встановлено, що виключно законами України визначаються межі повноважень та спосіб, у який можуть діяти органи державної влади (ч. 2 ст. 19 Конституції).

Як вважає Голова Ради Асоціації "БКIУ" Антоніна Паламарчук: "У НБУ з’являються повноваження, яких немає у жодного регуляторного органу в світі, бо вони змушені діяти в межах закону, а для НБУ законом рамок не встановлено.

Після прийняття Законопроекту НБУ зможе сам, без закону, визначати обсяг своїх повноважень, спосіб дії, діяти на власний розсуд, приймати нормативно-правові акти (які є обов’язковими для виконання фізичними та юридичними особами) та самому себе контролювати".

Законопроект № 2413а наділяє НБУ аналогічними необмеженими повноваженнями для реформування небанківського фінансового сектору.

До чого це зможе призвести вже показав банківський ринок. За час "самоуправства" НБУ з ринку виведено 96 банків, втрачено тисячі робочих місць, завдано мільярдних збитків споживачам банківських послуг, недоотримані надходження до державного бюджету.

3. Законопроект наділяє НБУ, як регулятора, необмеженими повноваженнями.

НБУ наділено незалежністю для виконання своєї основної функції, визначеної Конституцією – забезпечення стабільності грошової одиниці. Але НБУ, бажаючи розширити межі своєї незалежності, виводить через Законопроект № 2413а себе, як регулятора, з-під дії основних регуляторних законів. Це не відповідає міжнародній практиці.

Незалежність Центральних банків надається для виконання основної функції – монетарної і є винятком у демократії. Такий рівень незалежності не застосовується до інших сфер діяльності ЦБ. Виконання додаткових функції підлягає державному контролю та здійснюється відповідно до спеціальних законів.

4. Усуваються будь-які механізми контролю за діями НБУ, як регулятора, які є обов’язковими у ЄС.

На сьогодні ні Мін`юст, ні жоден державний орган не проводить аналіз нормативно-правових актів НБУ на відповідність Конституції, чинному законодавству й, у тому числі, антикорупційному. Це суперечить вимогам ЄС.

"Відчуваючи безконтрольність, НБУ дозволяє собі приймати нормативно-правові акти, які порушують Конституцію, чинне законодавство та права людини. Вже зараз наявна практика, коли НБУ не виконує рішень судів та ігнорує звернення Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо невідповідності його нормативних актів чинним законам", – повідомила голова Ради "БКIУ" Антоніна Паламарчук.

Учасники ринку звертають увагу, що Законопроектом № 2413а робиться спроба вивести регуляторні нормативно-правові акти НБУ ще й з-під дії Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Цим процес прийняття регуляторних актів Нацбанком повністю виводиться з-під державного контролю.

5. Впровадження для НБУ неконтрольованої процедури прийняття регуляторних нормативно-правових актів позбавляє учасників ринку гарантій щодо стабільності, передбачуваності та ефективності правового регулювання їх діяльності.

Учасники ринку позбавляються захисту від незаконних дій регулятора. Наприклад, виникає потенційна загроза встановлення надмірних обтяжень для окремих учасників ринку при одержанні ліцензій чи незаконного їх позбавлення.

6. Законопроект № 2413а не передбачає ефективних процедур оскарження рішень НБУ, як регулятора.

Так, учасники ринку можуть оскаржити рішення НБУ в суді. Проте, згідно з ч. 2 ст. 74 закону про НБУ, оскарження рішення, акта або дії Нацбанку не зупиняє їх виконання.

Законопроект надає рішенням НБУ щодо накладення штрафу статус виконавчого документу, який набирає законної сили через 30 календарних днів з дня його прийняття.

7. Законопроект не дає відповіді на запитання, хто саме і як буде виконувати функції регулювання та нагляду від імені НБУ.

Згідно останньої редакції, законопроект уповноважує Правління НБУ створити та делегувати повноваження щодо здійснення державного регулювання та нагляду за небанківським фінансовим ринком Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, нагляду (оверсайту) платіжних систем.

Однак, документом не визначено порядок формування Комітету та вимоги до осіб, які можуть входити до його складу, порядок його діяльності, прийняття ним рішень та оскарження його рішень.

Оскільки жодних виключень законопроект не містить, Комітет матиме необмежені, неврегульовані повноваження, зокрема щодо застосування заходів впливу, в тому числі, прийняття рішень про відкликання ліцензій, визнання небанківських фінансових установ неплатоспроможними, тощо.

При цьому, члени Комітету не несуть ніякої відповідальності за наслідки прийнятих ними рішень чи нормативних актів.

За таких умов, вся влада щодо регулювання ринку небанківських фінансових послуг буде передана тим же особам, які будуть розробляти нормативні акти, приймати їх, перевіряти та застосовувати санкції.

"Цей Законопроект не встановлює регуляторних меж, критеріїв прийняття рішень та відповідальності регулятора за їх наслідки, що перетворює незалежність регулятора у його свавілля", – вважає віце-президент Національної Асоціації кредитних союзів України Людмила Кравченко.

8. Законопроект створює сприятливі умови для корупції.

Усунення державного контролю за прийняттям регуляторних актів НБУ створює відкрите поле для зловживань та корупційних діянь.

Законопроектом № 2413а встановлено, що замість законів найбільш "корупційно-ризикові" відносини (ліцензування, проведення перевірок, застосування штрафних санкцій, надання адміністративних послуг) регулюватимуться нормативними актами НБУ. Рішення прийматимуться на розсуд чиновника, якого закон ні в чому не обмежує.

У Законопроект включені положення, які створюють умови для корупційних діянь та негативного впливу на діяльність суб’єктів господарювання. Скасування процедур та максимальних строків проведення перевірок, відсутність вичерпного переліку підстав для позапланових перевірок надають можливість у будь-який час втручатись у діяльність суб’єктів господарювання.

При цьому, як уже відзначалось, притягнути до відповідальності регулятора за незаконні дії буде неможливо, оскільки він сам визначатиме процедури, обсяг та зміст своїх повноважень.

9. Законопроект надає перевіряючим необмежені повноваження щодо доступу до інформації небанківських фінансових установ.

Перевіряючі отримують ширші повноваження, ніж працівники правоохоронних органів. Адже, якщо останні для доступу до інформації повинні одержати ухвалу слідчого судді, то перевіряючі з НБУ можуть отримати доступ до інформації, в тому числі конфіденційної, просто тому, що вони захочуть її отримати.

Законопроект встановлює обов’язок при проведенні безвиїзних перевірок надавати представникам НБУ "доступ у режимі перегляду до усіх інформаційних систем, вибірки та вивантаження необхідної інформації для її подальшого аналізу, консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем".

Необмежений доступ представників НБУ до інформаційних систем та вивантаження інформації фінустанов може призвести до неконтрольованого використання одержаної інформації, що становить комерційну таємницю, в тому числі в інтересах третіх осіб, що може призвести до знищення бізнесу.

10. Законопроект несе загрозу правам та законним інтересам споживачів фінансових послуг, учасникам небанківських фінансових установ.

Законопроект не передбачає жодних гарантій громадянам, чиї кошти залучені у роботі небанківських фінансових установ. Зокрема, не передбачає жодних компенсацій у випадку виведення їх з ринку. Це може викликати хвилю соціального занепокоєння та протестів, знищення довіри до небанківського фінансового сектору, відтік залучених коштів і, як наслідок, його руйнування.

Враховуючи усі вищезазначені ризики, досить дивним видається та наполегливість, з яким прихильники СПЛIТа намагаються пролобіювати прийняття законопроекту № 2413а у Верховній Раді. Тим більше, що остання редакція законопроекту, запропонованого до другого читання, до сьогоднішнього дня так і не оприлюднена.

Учасники ж ринку, навпаки, вважають, що необхідно повернутися до розгляду питання реформування системи регулювання та нагляду, починаючи з вибору найкращої для України моделі, а вже тоді розробляти відповідний законопроект.

Зокрема, один з варіантів, який обговорюється ринком – це створення єдиного регулятора ринку небанківських фінансових установ шляхом об’єднання Нацкомфінпослуг та НКЦПФР, які регулюють дану сферу сьогодні і знають її специфіку. Це, на думку учасників ринку, дозволить провести ефективну реформу щодо консолідації функцій державного регулювання та нагляду і сприяти його розвитку.

Источник:  Минфин
URL новости:  https://minfin.com.ua/blogs/oufr/118212/

«« Вернуться на первую страницу раздела



Администрация сайта не всегда разделяет мнение авторов чьи статьи размещены на ресурсе.
При использовании материалов сайта гиперссылка www.insurancebiz.org обязательна.
© 2006–2009 Ассоциация Страховой Бизнес