Основні положення ключових аспектів розвитку позитивної культури управління ризиками у свтові практиці можна підсумувати таким чином:
1. Розвиток позитивної культури управління ризиками
Успішне управління ризиками залежить не лише від процесів і політик, але й від створення відповідного середовища та ставлення до ризиків на всіх рівнях організації. Основні аспекти включають:
- Сприяння відкритому обговоренню ризиків:
- Заохочення працівників повідомляти про потенційні ризики без страху зазнати покарання.
- Побудова атмосфери довіри між командами.
- Інтеграція ризик-культури у стратегію:
- Врахування ризиків у всіх стратегічних ініціативах.
- Регулярний перегляд та оновлення політик, щоб відповідати новим викликам.
- Індивідуальна відповідальність:
- Включення відповідальності за управління ризиками в індивідуальні цілі та оцінки продуктивності працівників.
- Навчання та розвиток:
- Проведення тренінгів для підвищення розуміння ролі ризик-менеджменту серед персоналу.
CRO відіграє провідну роль у формуванні культури управління ризиками, забезпечуючи ефективну комунікацію,
2. Порівняння з Постановами НБУ №64 та №194
Постанова НБУ №64 "Про організацію системи внутрішнього контролю в банках України та банківських групах" також акцентує увагу на культурі управління ризиками, зокрема:
- Підтримка з боку керівництва:
- Наглядова рада та виконавчий орган відповідають за формування "тону згори" щодо ризик-культури.
- Вимога до керівників надавати приклад відкритого підходу до управління ризиками.
- Навчання персоналу:
- Регулярні програми навчання для забезпечення розуміння важливості управління ризиками.
Постанова НБУ №194 "Про затвердження Положення про вимоги до системи управління страховика" наголошує на:
- Відповідальності керівництва:
- Розробка політик, що враховують специфіку страхового бізнесу.
- Оцінка ризик-культури під час перевірок.
- Постійне вдосконалення:
- Забезпечення навчання та підготовки кадрів.
- Використання інноваційних підходів для інтеграції ризик-менеджменту.
3. Основні розбіжності
- Індивідуальна відповідальність: у світовій практиці, зазвичай, велика увага приділяється персональній відповідальності, тоді як Постанови НБУ акцентують більше на колективній.
- Оцінка ризик-культури: Постанова №194 вимагає формальних механізмів перевірки культури.
- Рівень інтеграції: У міжнародній практиці культура ризиків інтегрується у всі рівні бізнесу, а Постанови НБУ більше зосереджуються на виконавчих і контролюючих органах.
4. Додаткові аспекти міжнародної практики управління ризиками
- Формування прозорої комунікації для попередження конфліктів.
- Створення мотиваційних програм, які заохочують персонал брати участь в управлінні ризиками.
- Постійний моніторинг впливу культури ризиків на ефективність бізнесу.
- Підтримка інновацій у ризик-менеджменті через автоматизацію та використання великих даних.
Висновки
Світова практика та Постанови НБУ №64 і №194 пропонують різні підходи до розвитку культури управління ризиками. Постанови НБУ встановлюють формалізовані механізми контролю, тоді як міжнародний досвід робить акцент на адаптивності та відкритості. Інтеграція обох підходів може сприяти створенню сильної культури ризик-менеджменту, яка підвищує довіру, ефективність і стійкість організації.
