Зростаючий попит компаній на кіберстрахування формують побоювання щодо некерованих AI-ризиків

Професійні поради та занепокоєння, пов’язані з новими технологіями, насамперед зі штучним інтелектом, стають ключовими чинниками ухвалення рішень про придбання чи розширення кіберстрахування серед малого та середнього бізнесу. Про це свідчать результати нещодавнього дослідження Beinsure та GlobalData.

Глобальний ринок кіберстрахування поступово зміщується від компенсації збитків до запобігання інцидентам, дедалі більшу роль відіграють спеціалізовані страхові продукти. Очікується, що саме вони зможуть знизити бар’єри входу та покращити рівень захисту для МСБ.

Згідно з дослідження, професійні рекомендації стали найпотужнішим тригером для оформлення страхового покриття кіберризиків. Поради страхових брокерів посіли перше місце – їх назвали 39% респондентів. Консультації фінансових радників опинилися на другій позиції з показником 33,8%.

Третім за значущістю чинником стали побоювання, пов’язані з використанням AI – 35,8% опитаних зазначили, що зростання експозиції до ризиків, спричинених впровадженням нових технологій, безпосередньо впливає на їхнє рішення щодо страхування.

Невпевненість щодо AI серед малого та середнього бізнесу є глибокою та системною. Багато компаній сприймають стрімке впровадження штучного інтелекту в різних галузях радше як джерело додаткових ризиків, ніж як фактор стабільності.

Водночас МСБ часто очікують, що кіберстрахові поліси покриватимуть збитки, пов’язані з AI. На практиці це не завжди так.

Стандартні кіберполіси зазвичай не покривають збитки, спричинені власними AI-інструментами компанії, зокрема помилковими відповідями чат-ботів або хибними автоматизованими рішеннями.

• Судові позови, пов’язані з упередженими або некоректними навчальними даними для AI-моделей, також часто залишаються поза межами страхового покриття.
• Водночас більшість кіберполісів включають захист від атак, здійснених із використанням AI-керованих хакерських інструментів.

Така асиметрія створює ризик розчарування клієнтів уже на етапі врегулювання страхових випадків.

У цій ситуації страхові брокери та фінансові радники відіграють ключову роль. Саме вони оцінюють реальний профіль ризиків, роз’яснюють складну мову полісів і спрямовують клієнтів до покриття, яке відповідає їхнім операційним потребам.

Для компаній, занепокоєних AI-ризиками, радники дедалі частіше рекомендують кіберстрахування з чітко прописаними AI-додатками або окремі спеціалізовані продукти, що доповнюють базове кіберстрахування.

Опитування також зафіксувало зміну мотивації у страхуванні. Зовнішні рекомендації та загальна обізнаність про ризики тепер переважають над власним негативним досвідом.

Лише 27,7% опитаних вказали, що поштовхом до купівлі кіберполіса став власний кіберінцидент, ще 26% назвали кібератаку на конкурента. Це свідчить про перехід від реактивної до превентивної моделі управління ризиками.

Така зміна настроїв підвищує загальну стійкість бізнесу, але не вирішує проблему доступності страхування. Багато малих і середніх компаній стикаються з труднощами через високу вартість страхових полісів або необхідність виконання вимог страховиків, зокрема оновлення програмного забезпечення чи впровадження додаткових засобів кіберзахисту.

За оцінками аналітиків Beinsure, на страховиків зростає тиск щодо спрощення продуктів. Йдеться про необхідність зосереджуватися на меншій кількості ризиків і покривати саме ті загрози, з якими МСБ стикається найчастіше.

Більш вузькі та таргетовані договори кіберстрахування не усунуть ризики повністю, однак можуть зробити страхування реалістичним варіантом для компаній, які нині не можуть дозволити собі повноцінне покриття або губляться у складних винятках і прогалинах стандартних продуктів.