Понад 90% бізнесу не мають страхового покриття воєнних ризиків – опитування

Страхового покриття воєнних ризиків не мають 94% бізнесу, з яких 51% не можуть знайти, 49% – наявного недостатньо, для 43% занадто дорого, свідчать результати інтерактивного опитування учасників круглого столу "Страхування воєнних ризиків в Україні: від викликів до системних рішень", організованого ЄБА.

Як повідомила генеральна директорка BDO в Україні Віра Савченко на своїй сторінці у Facebook з посиланням на ці дані, 78% представників бізнесу вважають, що механізм перших збитків допоможе зберегти операційну діяльність. Половина учасників опитування вважають, що страхове покриття воєнних ризиків повинно становити $10 млн, ще 44% – $20 млн і більше. Щодо ціни входу, то 48% опитаного бізнесу підтримують диференційований тариф залежно від об'єкта, тимчасом як 35% готові платити 2% від активів, 29% – 1%.

Джерелом фінансування, на думку 79% опитаних представників бізнесу, мають бути російські активи, що, як зазначається, цілком зрозуміло, бо платити має той, хто руйнує. При цьому 53% – за внески самого бізнесу, який отримує покриття. Десь половина бізнесу готова розглядати бюджетне джерело.

"Приватний страховий ринок такі збитки не потягне – і це не докір страховикам, а математика. Коли за одну ніч страждають 17 компаній на одній локації, а той самий об'єкт горить тричі за квартал, жодна комерційна модель не збере достатню премію. Потрібен державний механізм із чіткими правилами виплат", – зазначається в повідомленні.

При цьому наголошується, що на добровільних внесках система не запрацює.

"Добровільне катастрофічне страхування ніде у світі не досягло масового покриття. Світовий банк фіксує: добровільні катастрофічні схеми без стимулів чи автоматичного включення дають обмежене охоплення – покриття купують тоді, коли воно обов'язкове або прив'язане до кредиту, оренди чи ліцензії. Інакше в систему заходять лише ті, хто вже під ударом, і вона розвалюється від адверсної селекції", – написала Савченко, передаючи думки, які звучали на круглому столі.

При цьому зазначається, що обов'язковість можна вводити поетапно, за секторами, через зрозумілі стимули, "але вводити треба".

Савченко також повідомила, що понад чотири роки веде власний реєстр уражень приватного бізнесу за датою і типом зброї і лише за відкритими джерелами та з підтвердженою компанією. Згідно з цими даними, за 2026 рік таких випадків сталося більше, ніж упродовж 2022-2025 років.

"Третій квартал ще не закінчився, а в ньому вже подій, як у попередній пік, весна 2022, помножений на три з половиною", – наголосила вона.

Одночасно змінилася зброя: у 2022-2024 роках дронів по бізнесу не було взагалі, тоді як у 2026-му атаки ними становлять більше половини таких подій

"Дрон здешевив удар по складу – і частота зросла. Для тарифу це означає, що базова ставка, порахована на даних 2023-2025 років, занижена вже на старті", – пояснює експертка.

Щодо атак на склади Савченко виділяє два піки: весна 2022 року і літо 2026-го, зауваживши, що тепер ціль – не порожні приміщення перших тижнів вторгнення, а сучасні мультитемпературні склади мереж із товаром.

"Якщо нормувати на населення, Київська область – 1,45 події на 100 тис. мешканців, удвічі більше за Харківщину (0,77) і Київ (0,71). Тобто зональні коефіцієнти мають рахуватися не за відстанню до фронту, а за концентрацією логістики", – пояснює вона.

Медіанний інтервал між повторними ударами по одній компанії складає близько двох тижнів. Повторні удари приходять по вже відновлених або щойно введених об'єктах: склад мережі – через чотири дні після відкриття, фармдистриб'ютор – тричі за три місяці, наводить експертка спостереження щодо атак.

"З кінця серпня фіксуються повторні влучання по об'єктах, де ще працюють рятувальники. Для страхування це не випадковість, а окремий множник у тарифі: об'єкт, який уже вражали, має вищу ймовірність наступного удару, і модель має це враховувати", – резюмує Савченко, говорячи про страхування воєнних ризиків.