7 лютого в IQ бізнес-центрі відбулася міжнародна конференція "Digitalization Banking: the next stage 2024", де Моторне (Транспортне) страхове бюро України виступало учасником панельної дискусії про основні зміни на ринку автотранспортного страхування за період повномасштабного вторгнення.
На заході генеральний директор МТСБУ Олександр Берназюк поділився основними аспектами роботи ринку ОСПЦВ у воєнний період, надав інформацію щодо ключових змін на ринку автоцивілки та зазначив основні виклики, які постали перед страховими компаніями в цей період.
Основні моменти, які встигли обговорити під час панельної дискусії:
- За період повномасштабного вторгнення зменшилася кількість страховиків, що є членами Бюро. На початку 2022 року учасниками МТСБУ було 42 компанії, станом на сьогодні залишилося тільки 33 компанії. За цей період 9 страхових компаній покинуло ринок, дві з них – добровільно, інші сім страховиків шляхом застосування заходів впливу зі сторони Національного банку (або через погіршення свого фінансового стану, або накладання санкцій через російський слід акціонерів).
- За цей період значно зменшилася кількість укладених договорів ОСЦПВ – на 21% за 2022 рік у порівнянні з "довоєнним" періодом, адже на початку повномасштабного вторгнення більшість страхувальників тимчасово припинили пролонгацію поточних полісів страхування.
- За підсумками 2023 року прослідковується тенденція до відновлення ринку. За минулий рік кількість укладених договорів ОСЦПВ становить майже 7,7 млн. договорів, що майже на 7% більше у порівнянні з 2022 роком. Сума нарахованих страхових премій за цими договорами зросла на 25% та становить 8,7 мільярда гривень. Таке зростання пояснюється впливом інфляційних чинників та поступовим збільшенням вартості полісів страхування.
- Основна причина зменшення кількості укладених договорів внутрішнього страхування пов'язана з вимушеним виїздом багатьох водіїв за кордон, що суттєво збільшило попит на закордонне страхування "Зелена картка". Страхові платежі за договорами "Зелена картка" у 2023 році зросли у 3,3 рази в порівнянні з довоєнним періодом, а за кількістю цих полісів зростання сягає майже у 2,2 рази.
- Більшість українських водіїв перебувають за кордоном вже довгий період, через це збільшилася кількість ДТП за їхньої участі. Виплати страхового відшкодування за таких кермувальників у 2023 році становлять майже 47 мільйонів євро, що показує приріст в 340% у порівнянні з довоєнними показниками. Загальне зростання кількості врегульованих вимог пов'язаних з ДТП за участі українських водіїв становить – 300%.
- Одним зі складних, проте необхідних викликів для страхових компаній є зміни в корпоративному управлінні та їх відповідності до нових вимог з боку регулятора НБУ: внутрішній аудитор, ризик-менеджмент, комплаєнс-менеджер, вимоги щодо достатності та повноти страхових резервів, капіталу тощо.
- Наступним глобальним викликом буде прийняття нового закону про ОСЦПВ (Законопроєкт №8300), який суттєво змінює процеси комунікації "страховик-страхувальник", "МТСБУ-потерпілий", "МТСБУ– страхова компанія".
Законодавчі ініціативи внесуть багато оновлень в роботі страхових компаній:
- вільне ціноутворення, коли кожен страховик може самостійно визначати ціну поліса індивідуально під кожного клієнта.
- обов'язкове пряме врегулювання збитків, коли потерпілі водії можуть отримати страхове відшкодування від свого страховика, а не від страхової компанії винуватця. Очікуються зміни щодо споживацької поведінки страхувальників-водіїв в контексті відношення до обрання страхової компанії.
- імплементація Євродиректив, які передбачають поетапне збільшення страхових сум до європейського рівня: з 1 січня 2025 року очікується збільшення за відшкодування шкоди майну зі 160 тис. грн до 250 тис. грн та за відшкодування шкоди життю та здоров'ю з 320 тис. грн до 500 тис. грн.
- все більш актуальним стає необхідність посилення інформаційної безпеки даних страхових компаній та МТСБУ, адже спостерігається збільшення кількості кібератак з боку агресора на українські інформаційні ресурси фінансової сфери.
"Для МТСБУ забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту є одним із головних пріоритетів щодо забезпечення сталого функціонування єдиної централізованої бази даних, інших сервісів, які адмініструються Бюро та є вкрай важливим для належної роботи ринку в цілому. Через це, у 2024 році вже впроваджуються системи контролю, моніторингу та раннього реагування на кіберзагрози всередині Бюро, оновлюються та розробляються відповідні процедури політики інформаційної безпеки, проводиться навчання працівників у сфері кібергігієни та кібербезпеки".
