Страхова історія водія стане важливим фактором при визначенні вартості ОСЦПВ

– Менше місяця тому парламент ухвалив новий закон про обов'язкове автострахування відповідальності власників транспортних засобів, який значно змінює правила на цьому ринку. Які норми набувають чинності з наступного дня після опублікування закону, а які пізніше?

– Так, закон важливий, потрібний і, можна сказати, довгоочікуваний, оскільки норми, що діяли раніше, сильно застаріли й не відповідають сьогоденню.

Щодо поетапності введення його в дію. Перша категорія, з наступного дня після його публікації, це внесення необхідних змін до інших законодавчих актів, які необхідні незалежно від правил регулювання обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Друга – це дії, які мають бути здійснені МТСБУ для забезпечення та реалізації нового закону з наступного дня після його публікації і до 1 січня 2025 року. Це закріплено в перехідних положеннях до закону.

Наступні дві категорії – це доручення Кабінету міністрів України привести свої підзаконні акти у відповідність до закону, а також рекомендація Національному банку України розробити всі необхідні нормативні акти для запровадження основних норм закону з 1 січня 2025 року.

З 1 січня 2025 року буде введено в дію майже всі норми нового закону, внесено зміни до інших законодавчих актів, зокрема, до Кодексу України з процедур банкрутства та закону про оцінку та оціночну діяльність, згідно з яким за представниками Моторного бюро та страховиків (які не є суб'єктами оціночної діяльності) закріплено повноваження визначення розміру шкоди для страхової виплати – використовувати законодавство про оцінку в частині тільки методичного регулювання оцінки майна (такі повноваження визначено на сьогодні для судових експертів).

Якщо говорити стисло, які норми закону набувають чинності з цієї дати, то це все, окрім порядку укладення договорів страхування, розміру страхових сум і включення до страхової виплати витрат, пов'язаних із необхідністю пристосування до нових умов життя потерпілого в ДТП.

Щодо укладення договорів страхування, то їх паперовий варіант припиняє дію з 1 січня 2026 року.

Розмір страхових сум змінюватиметься поступово: з 1 січня 2025 року за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого, він становитиме 500 тис. грн на одну особу та 5 млн грн на страховий випадок, за шкоду, заподіяну майну, – 250 тис. грн та 1,250 млн грн відповідно.

З 1 січня 2026 року, проте не раніше початку року, що настає після скасування воєнного стану, цей розмір за шкоду, заподіяну життю, збільшується до 1 млн грн на потерпілого та 20 млн грн на страхову подію, а також 2 млн грн за шкоду, заподіяну майну, незалежно від кількості потерпілих у ДТП.

Надалі розрахунок сум буде поступово змінюватись, через рік після вступу України до Європейського Союзу з метою приведення їх у відповідність до його норм. При цьому, згідно з новим законом, НБУ кожні три роки здійснюватиме перерахунок страхових сум за ОСЦПВ відповідно до індексу споживчих цін і кожні п'ять років – відповідно до відсоткових змін Гармонізованого індексу споживчих цін ЄС.

З 1 січня 2028 року до страхової виплати буде включено витрати, пов'язані з необхідністю пристосування потерпілого в аварії до нових умов життя. Порядок і розрахунок таких витрат має розробити та затвердити Кабінет міністрів України.

– Чи діятимуть вимоги нового закону за раніше укладеними договорами ОСЦПВ?

– Усі переваги нового закону, зокрема, збільшені страхові суми, пряме врегулювання, виплата без зносу тощо, поширюватимуться лише на договори, укладені з 1 січня 2025 року. Раніше укладені у 2024 році договори працюватимуть на умовах старого законодавства.

– Які транспортні засоби повинні мати поліс "автоцивілки" за новим законом?

– Новий закон розширив перелік транспортних засобів, наявність поліса ОСЦПВ у яких з 1 січня 2025 року буде обов'язковою. Це стосується мопедів, а також усіх транспортних засобів, призначених для перевезення пасажирів, вантажів і багажу, пошти, обладнання тощо, якщо інформацію про них внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, передбачених законом "Про дорожній рух".

– З початку дії закону МТСБУ отримує статус суспільно значущого підприємства. Як це вплине на його діяльність?

– Ми вважаємо, що визначення статусу МТСБУ як підприємства, яке має суспільний інтерес, відповідає суті Бюро. Тобто де-факто ми таким, мабуть, уже є. Нова норма пов'язана з тим, що новий закон, на відміну від старого, містить вимоги здійснення аудиту діяльності МТСБУ. Але Моторне бюро вже з 2014 року постійно користується послугами міжнародних аудиторів з "четвірки", тому ця норма не вплине на нашу діяльність. Вона має скоріше технічний характер, для застосування до МТСБУ вимог до суспільно значущих підприємств, що передбачено в законах України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність".

– Що зміниться у роботі Єдиної централізованої бази даних МТСБУ?

– Згідно з новим законом, договір страхування ОСЦПВ не може вважатися чинним, якщо інформацію про нього не внесено до Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. Чому цей момент важливий? Протягом 2025 року, як і зараз, паралельно діятимуть електронні поліси ОСЦПВ та їх паперовий варіант. Проте тепер діятиме норма, що навіть паперовий договір набуває чинності при внесенні відомостей про нього до ЦБД. Тобто виходить, що за сьогоднішнім законодавством, якщо людина має паперовий поліс, підписаний сторонами, і відомості про нього не внесені до ЦБД, то він пріоритетний, оскільки є договір. Водночас новий закон передбачає, що не має значення, в електронній чи паперовій формі укладається договір, але якщо про нього немає відомостей у ЦБД, то значить, договір не набув чинності. Його не існує юридично, і це ключовий момент.

Це протидія, насамперед, використанню бланків ОСЦПВ колишніх членів Моторного бюро або загублених бланків. Крім того, під час воєнного стану частина бланків могла залишитись на тимчасово окупованих територіях, і оскільки їх контролювати неможливо, це допоможе обмежити їх використання.

Не слід забувати, що перевірку чинності договору здійснюють поліція, прикордонники й навіть співробітники Укртрансбезпеки саме на підставі відомостей ЦБД МТСБУ. Тобто це єдине джерело інформації про всі укладені українськими страховиками договори – і внутрішні, і міжнародні.

– Чи передбачає новий закон якісь зміни під час укладення договору ОСЦПВ?

– Так, передбачає, і вони набувають чинності з 1 січня 2025 року. Перше, як я вже казав, це паралельний обіг протягом року електронних і паперових варіантів договорів і запровадження з 2026 року тільки електронної версії.

Друге – вже з початку наступного року змінюються підстави для дострокового розірвання договорів страхування. Отже, воно стає можливим у таких випадках: за згодою страхувальника та страховика, за ініціативою кожної зі сторін, в односторонньому порядку за письмовою вимогою страхувальника у разі викрадення або втрати автотранспорту, а також у разі укладення нового договору страхування, крім договорів "Зелена карта".

І ще один момент, якого не було раніше, – норма щодо того, що договір, але тільки внутрішнього страхування, припиняє свою дію у разі, якщо страхувальник або інша особа уклала стосовно цього транспортного засобу новий договір. З цим у нас була проблема, особливо в останні чотири роки. Укладалося кілька договорів, і в разі ДТП виникало питання, який із них був чинний для врегулювання. Ми зробили внутрішній нормативний документ, що звело практично до нуля кількість відмов у виплаті потерпілим, але призвело до спорів між компаніями щодо компенсації. Тому зараз завдяки новому закону цю проблему вирішено. Такі норми є в низці європейських країн, які теж передбачають, що укладення договору припиняє дію попереднього. Ще раз хочу наголосити, це стосується тільки внутрішнього договору страхування.

Крім того, новий закон не передбачає чинну зараз норму про те, що страховик може припинити договір у разі, якщо страховик сплатив так звану агрегатну суму, тобто суму ліміту за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю та майну. За новим законом це не буде підставою для припинення дії договору. Тобто, якщо машина кілька разів за рік потрапила у ДТП, договір усе одно діє, і страховик зобов'язаний платити. Але я думаю, що це вплине на вартість наступного договору страхування.

До речі, в багатьох країнах водії більше бояться, що інформація про ДТП стане відомою страховикам, а не поліції, оскільки вартість договору страхування може значно зрости. Тому у деяких випадках про незначні ДТП намагаються не інформувати страховика, щоб не збільшити вартість, оскільки сума виплати може перевищувати ризики значного збільшення вартості поліса на наступний період.

– Отже, у нас тепер теж так буде?

– Ми не виключаємо. Важко сказати, якою буде політика кожної компанії щодо визначення вартості страховки, оскільки зараз у нас відбувається цінове регулювання вартості ОСЦПВ. Тобто Національний банк за наданням МТСБУ встановлює базовий платіж і значення коригувальних коефіцієнтів. Страховики мають можливість робити ціни більшими або меншими, але все одно вони хоч і не фіксовані, але регульовані значеннями коригувальних коефіцієнтів. З новим законом буде вільне ціноутворення, а отже, страхова історія стане важливим фактором при визначенні вартості страховки.

– Буде створено єдину базу страхових історій?

– База є і зараз – це Централізована база даних Моторного (транспортного) страхового бюро України. Кожен страховик вносить до неї відомості про заявлені вимоги за кожним договором страхування. Зараз багато громадян України, які живуть за кордоном і планують придбати договір страхування автоцивільної відповідальності у країні перебування, запитують у нас свою страхову історію.

– А як ви вважаєте, ціна на "автоцивілку" з 1 січня 2025 року сильно зросте?

– Це питання конкуренції. Якщо є конкуренція, а на цьому ринку вона є і, гадаю, залишиться, то якихось кардинальних змін, коли всі страховики одночасно суттєво підвищили вартість, не відбудеться.

Думаю, що три десятки страхових компаній і далі займатимуться цим видом страхування, тобто для конкуренції є простір. Причому не тільки цінової конкуренції, а і якості наданої послуги.

– Як вирішуватиметься питання щодо прямого врегулювання і розміру виплати, якщо в одного потерпілого новий поліс, а в іншого – старий?

– Зараз ми опрацьовуємо таку ситуацію. Для прямого регулювання точно важлива буде дата укладення договору потерпілим, оскільки закон відкрив право саме потерпілому звертатися до свого страховика. По суті, пряме врегулювання – це процес взаємовідносин між страховиками. І буде воно застосоване у конкретній ситуації чи ні – залежить від того, як домовляться страховики. Тобто якщо, наприклад, у винуватця старий поліс, а у потерпілого – новий, то потерпілий має право на пряме врегулювання, він звернеться до свого страховика. Але розмір виплати розраховуватиметься за законодавством, чинним до 31 грудня 2024 року включно, тобто за старими умовами, а саме з урахуванням зносу ТЗ і без, наприклад, такої опції, як пріоритет ремонту на СТО. Тобто, маючи новий поліс ти маєш право на нові умови, але твій страховик буде врегульовувати подію на умовах старого закону, оскільки у винуватця ДТП поліс придбано на раніше чинних умовах.

Також при врегулюванні є питання і щодо страхової суми, тому що страхова сума змінюється вже з 1 січня 2025 року і буде більшою. Відповідно ті, хто має старий договір, менш захищені. Крім цього, виникає питання зносу ТЗ, оскільки зараз страховик показує цю різницю і через суд стягує її з винуватця аварії.

Крім того, новий закон прибирає франшизу. Здавалося б, дрібниця, але, знову ж таки, це певна незручність для учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка не дає змоги в повному обсязі отримати відшкодування збитку. Тож кожен вирішує для себе, які правила обирати, враховуючи, що з нового року вже не буде регульованої ціни на ОСЦПВ – це будуть вільні ціни.

– Як з 1 січня 2025 року зміняться виплати за пошкоджене авто, зокрема, за умови його тотального знищення?

– Новий закон, як і чинний, передбачає дві опції щодо пошкодження транспортного засобу. Перша опція – це пошкодження, друга – знищення. При цьому новий закон змінив саму парадигму виплати, закріпивши, що в пріоритеті буде виплата на СТО, а також визначивши оцінку вартості запчастин. Так, закон передбачає, що для транспортних засобів, які використовуються менше ніж п'ять років, а також автомобілів, старших за цей вік, але які обслуговуються на спеціалізованих гарантійних техстанціях із підтвердженням цього, розрахунок вартості ремонту слід здійснювати, виходячи з вартості нових оригінальних запчастин. Але якщо автомобілі старші п'яти років і не мають гарантійного обслуговування, тоді можна виходити з аналога деталей для відновлення. Принцип нового закону – це відновлення до стану, який був до ДТП. Сподіваємося, що цей принцип буде позитивно реалізовано на практиці.

Щодо знищених унаслідок страхової події ТЗ, то новий закон чітко передбачає, що пріоритетом для визначення вартості автомобіля після ДТП є аукціон онлайн. Крім того, в новому законі закріплена опція, яка раніше діяла, що страховик за домовленістю з потерпілим може заплатити повну вартість автомобіля до ДТП, але при цьому всі його залишки переходять страховику.

Якщо страховики мають певні стосунки з компаніями, які продають биті автомобілі, то в Україні, напевно, цей ринок може бути розвинений, а може, й ні.

Але ми тут подивимося, як на практиці воно вийде.

– Чи вплине наявність старого або нового поліса під час його перевірки?

– Для перевірки наявності поліса не має значення, коли його було придбано, оскільки у перехідних положеннях закону чітко зазначено, що після його введення в дію договори, які були укладені та набрали чинності ще за старим законом, продовжують діяти до закінчення їхнього терміну.

При цьому ще раз хочу наголосити, що з ухваленням нового закону Національна поліція, окрім перевірки "автоцивілки" під час оформлення документів щодо порушень Правил дорожнього руху та матеріалів ДТП, тепер це робитиме під час здійснення нагляду за дорожнім рухом. Крім того, Державна прикордонна служба України також може перевірити наявність поліса ОСЦПВ у місцях здійснення прикордонного контролю незалежно від приналежності та місця реєстрації транспортного засобу. Раніше це робилося тільки під час перетину державного кордону України. Крім того, перевірку наявності "автоцивілки" тепер здійснюватиме Укртрансбезпека під час здійснення державного нагляду.

– Новий закон передбачає виплату за заподіяння моральної шкоди, як визначатиметься її розмір?

– По-перше, ця норма була і в старому законі. Чинний і новий закони передбачають, що під час страхової виплати за шкоду, завдану життю та здоров'ю, сплачується також відшкодування моральної шкоди. Моторне бюро здійснювало виплати моральної шкоди тільки у випадках, якщо це були виплати за шкоду, якої завдано з вини громадянина пільгових категорій:– учасника бойових дій; потерпілого учасника Революції гідності; особами з інвалідністю першої групи або інвалідністю внаслідок війни. Також моральну шкоду оплачувало МТСБУ під час виплати за зобов'язання ліквідованого збанкрутілого страховика, тому що ми, по суті, виконували його договір страхування. І третя категорія, коли ми платимо, коли виступаємо як бюро-регулювальник за іноземною "Зеленою картою".

Це три випадки, коли ми платимо моральну шкоду. Зараз Моторне бюро платитиме моральну шкоду, навіть якщо її було завдано незастрахованим ТЗ. Крім того, за новим законом розмір виплати за моральну шкоду, заподіяну внаслідок травмування людини, збільшується з 5% до 10% від загальної суми виплати за страховою подією.