Ринок ОСЦПВ за перше півріччя 2025 року: стабілізація, виклики та ознаки структурних змін

1. Загальна динаміка

За підсумками першого півріччя 2025 року українські страховики уклали понад 3,4 млн договорів ОСЦПВ, що на 6,45% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Таке зниження свідчить про триваючий вплив макроекономічних і соціальних факторів, включно зі скороченням автопарку на прифронтових та окупованих територіях, а також зростаючою конкуренцією за клієнта.

Водночас загальні страхові премії за цей період склали 3,97 млрд грн, а виплати – 1,55 млрд грн, що відповідно на 10,2% та 11,4% більше, ніж у першому півріччі 2024 року. Така асиметрична динаміка свідчить про повернення ринку до післякризової стабільності, з відновленням обсягів премій, але зі збереженням ризику зростання збитковості.

Ключові показники:

Зменшення кількості договорів на фоні зростання премій вказує на структурний зсув у поведінці клієнтів: споживачі все частіше обирають електронні продукти з вищою вартістю, що відображає індивідуалізовану оцінку ризику. Середньостатистичний договір ОСЦПВ приніс компаніям понад 1160 грн премії (розрахунок: 3,97 млрд грн / 3,409 млн договорів), що на 7,8% більше, ніж рік тому. Це свідчить не лише про зміну тарифної моделі, але й, сподіваюсь, про зменшення ролі демпінгу як інструменту залучення клієнтів.

2. Виплати, збитковість і ризики: що насправді криється за цифрами

Упродовж першого півріччя 2025 року страховики виплатили постраждалим у ДТП 1,55 млрд грн – це на 11,4% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Кількість врегульованих випадків сягнула 64,8 тис. (+7%), а середня виплата становила 23,9 тис. грн (+3,9%). Така динаміка є очікуваною на тлі інфляції, зростання вартості запчастин і ремонтних робіт, а також зміни граничних лімітів відповідальності.

Водночас повільне підвищення коефіцієнта збитковості, що наразі коливається біля 47% по ринку, заслуговує на окрему увагу. В окремих компаній цей показник перевищує 60%, що ставить під сумнів їхню здатність підтримувати довгострокову фінансову стійкість.

Крім того, простежується структурна різниця у збитковості залежно від способу укладання договорів. Страхувальники, які користуються електронними каналами, як правило, мають кращу історію страхових подій порівняно з тими, хто оформлює договори через агентів. Цей тренд підтверджується як статистикою МТСБУ, так і сегментним аналізом за попередні періоди.

Основні ризики, що формуються в частині виплат

На жаль, я не знайшов офіційної статистики МТСБУ, яка б містила інформацію про судові спори або структуру збитків за ступенем пошкодження, а ще краще, було б, звісно, ознайомитися з квартальними звітами по ризиках, які також відсутні серед публікацій на сайті (хоч МТСБУ все ще в довгих пошуках ризик-менеджера, такі звіти мають робитися), але ринкові спостереження дозволяють окреслити кілька потенційних напрямів ризиків, що потребують уваги:

• Ріст вартості ремонту. Подорожчання запчастин, послуг СТО, а також дефіцит кваліфікованої робочої сили продовжують тиснути на середню виплату.
• Юридичний тиск. За оцінками деяких учасників ринку, останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості судових спорів, пов’язаних із незгодою клієнтів щодо розміру відшкодування або строків врегулювання. Це може свідчити про підвищення чутливості споживачів до якості сервісу.
• Моральний ризик. В умовах економічної нестабільності страхувальники дедалі частіше подають заяви про виплати навіть за незначних пошкоджень.

Повторюся, що ці фактори поки не мають формального підтвердження з боку МТСБУ, однак обговорюються в професійному середовищі та можуть вважатися аналітичними сигналами для перегляду андеррайтингових практик і вдосконалення процесів врегулювання. Зокрема, більша автоматизація, прозорість і сегментація клієнтів за ризик-профілем допоможуть уникнути як репутаційних втрат, так і фінансових дисбалансів.

3. Трансформація ціноутворення: ризик-орієнтована модель в дії

У 2025 році ринок ОСЦПВ фактично перейшов на нову модель ціноутворення, що базується на індивідуальному ризику, а не жорстких регуляторних коефіцієнтах. Замість фіксованих тарифів тепер використовуються гнучкі діапазони, що дозволяє компаніям самостійно оцінювати ризик профілю клієнта.

Одним із найпомітніших наслідків цієї трансформації стало майже повне витіснення паперових договорів. За даними МТСБУ, 99% договорів у ІІ кварталі укладено в електронній формі. Це свідчить про завершення цифрового переходу та формування нових очікувань клієнтів щодо прозорості й оперативності.

Нова модель закладає основи для впровадження у майбутньому низки переваг:

• Зменшення недобросовісної конкуренції, що базувалась на мінімальних тарифах без урахування збитковості.
• Краще сегментування портфелю – водії з безаварійною історією отримують привабливі умови.
• Розвиток телематичних рішень і "розумних" тарифів на основі поведінки за кермом.

Втім, вже зараз сформувалися нові ризики:

• Асиметрія інформації: споживачі шукають найнижчу ціну, не розуміючи її зв’язку з якістю сервісу чи рівнем захисту.
• Демпінг із запізнілою збитковістю: окремі компанії знижують тарифи, не маючи відповідної аналітики, що може спричинити "відкладене банкрутство" таких гравців.
• Втрата прозорості: за відсутності публічного калькулятора споживачам складно зрозуміти, чому тариф для ідентичного авто може варіюватися на тисячі гривень у різних компаній.

Що має зробити ринок:

• Розробити внутрішні скорингові моделі, які оцінюють не лише авто, а й водія.
• Пояснювати логіку ціноутворення клієнтам через відкриту комунікацію.
• Впровадити системи прогнозування збитковості на рівні окремих сегментів.

Таким чином, ризик-орієнтоване ціноутворення – не лише інструмент для конкуренції, а й стратегічна умова виживання на ринку з низькою маржинальністю.

4. Поведінка клієнтів і структурні зсуви на ринку

Офіційні дані МТСБУ за перше півріччя 2025 року свідчать, що ринок поки не демонструє зростання, а лише адаптується до нових умов – регуляторних, економічних та технологічних. Попри падіння обсягів продажів, структура ринку продовжує змінюватися.

Водночас спостерігаються істотні структурні зміни:

• Домінування електронного каналу: За повідомленням МТСБУ від 15 липня 2025 року, понад 99% усіх договорів у І півріччі було оформлено онлайн. Це безпрецедентний рівень цифровізації для українського страхового ринку.
• Зміна географічної структури продажів. За оцінками ринку, основне навантаження з укладання полісів усе більше зміщується до обласних центрів. Причини – більша концентрація транспорту, активніші перевірки поліції та вища частка цифрових користувачів у містах. Публічної статистики МТСБУ по регіонах немає, тому цей висновок £рунтується на даних агрегаторів онлайн-продажів і внутрішньому моніторингу компаній.
• Концентрація премій. За галузевими оцінками (аналіз щоквартальних бюлетенів МТСБУ і відкритих фінзвітів страховиків), понад 70% усіх премій збирають десять найбільших компаній. Офіційної публікації за І півріччя 2025 року ще немає, тому цифра подається як експертна.

Проте така трансформація породжує нові виклики:

• Цінова міграція. Онлайн-канали спрощують пошук "найдешевшого" полісу; без роз’яснення залежності ціни від якості сервісу частина споживачів може піти до ризикових або маловідомих компаній.
• Фрагментація сервісу. Високий рівень цифрових продажів не завжди супроводжується достатньою постпродажною підтримкою, що знижує задоволеність клієнтів і підвищує репутаційні ризики.
• Цифрова нерівність. Водії, які не користуються онлайн-інструментами (передусім літні люди та мешканці сільської місцевості), можуть опинитися поза якісним страховим захистом або ж переплачувати через обмежену пропозицію офлайн.

Окрему увагу слід приділити прозорості премій: за умов варіативного ціноутворення споживач не завжди розуміє, як формується його тариф. Відсутність публічного тарифного калькулятора, аналогічного до інструментів в автоцивілці деяких європейських країн, створює ризик втрати довіри до системи страхування в цілому. Ринок переходить у фазу, де конкурентними перевагами стають не тільки ціна й швидкість укладання договору, а й прозорість тарифів, клієнтський досвід та якість комунікації у врегулюванні. Страховики, які зможуть пояснити логіку ціноутворення та забезпечити безшовний сервіс "після кліку", матимуть стійку перевагу у 2025–2026 рр.

Ринок має знайти баланс між інноваційністю і простотою, між автоматизацією і зрозумілою підтримкою – адже саме довіра та досвід клієнта стають головним активом страхової компанії у 2025 році.

5. Ризики як системний фактор і виклики для МТСБУ

Ринок ОСЦПВ у першому півріччі 2025 року вийшов на новий рівень структурного напруження – не лише через конкуренцію чи законодавчі зміни, а й через накопичення ризиків у системі регламентних виплат.

У II кварталі 2025 року МТСБУ здійснило 366,9 млн грн регламентних виплат – це рекордне значення, що в 2,8 рази перевищує обсяг аналогічного періоду 2024 року. Кількість виплат зросла на 222%, до 7211 випадків. Основні категорії:

• 62% – зобов’язання компаній, що втратили статус членів МТСБУ;
• 31,7% – ДТП, скоєні незастрахованими водіями;
• 4,54% – виплати пільговим категоріям.

Ця структура вказує на системну проблему перехресного субсидіювання: добросовісні учасники ринку змушені покривати зобов’язання за компанії, які вийшли з ринку або були виключені з членства в Бюро. Це не лише підриває принцип чесної конкуренції, а й створює реальні фінансові ризики для Фонду захисту потерпілих, який дедалі частіше працює на межі перенавантаження.

Ключові виклики:

• Нерівномірний розподіл навантаження між компаніями – активні учасники ринку компенсують ризики за інших.
• Відсутність ефективного механізму відшкодування регламентних виплат за колишніми членами МТСБУ.
• Ризик моральної шкоди для репутації всієї системи ОСЦПВ – зокрема у випадках затримок чи непрозорості врегулювання.

• Поточні тренди вказують на потребу в оновленні механізму регламентних виплат або фінансової моделі Фонду захисту потерпілих.

Поточні тренди вказують на потребу в оновленні механізму регламентних виплат або фінансової моделі Фонду захисту потерпілих: її резерви вичерпуються, а ситуація з кожним кварталом потребує системної реакції. Без оновлення підходів до андеррайтингу, моніторингу та фінансування, навіть зростання премій не зможе забезпечити довгострокову стабільність ринку.

Свого часу я писав: "Підвищення обсягів регламентних виплат свідчить про збільшення частки компаній, які фактично не виконують своїх зобов’язань перед клієнтами. Це не лише викривлює конкуренцію, а й підриває довіру до механізму захисту потерпілих"
(з публікації "Фонд захисту потерпілих МТСБУ: ризики, які не можна ігнорувати", січень 2024)

6. Висновки та стратегічні орієнтири

Підсумки І півріччя 2025 року на ринку ОСЦПВ демонструють змішану картину. З одного боку – зростання страхових премій і виплат, з іншого – істотне зменшення кількості договорів, рекордне навантаження на МТСБУ і формування нових системних ризиків.

Ключові висновки:

• Кількість укладених договорів ОСЦПВ знизилася на 6,45%, попри зростання премій на 10,2%, що свідчить про структурні зміни у споживчій поведінці та зменшення обсягу автопарку.
• Середня премія зросла до 1160 грн, що демонструє ефект від впровадження ризик-орієнтованого ціноутворення, але також може вказувати на зменшення конкуренції.
• Обсяг виплат сягнув 1,55 млрд грн (+11,4%), а середня виплата зросла до 23,9 тис. грн, що підтверджує тиск інфляційних і "ремонтних" факторів.
• МТСБУ здійснило 366,9 млн грн регламентних виплат у II кварталі – зростання в 2,8 рази за рік, що викликає занепокоєння щодо стійкості системи солідарного фінансування.

Стратегічні виклики:

1. Нестабільна динаміка продажів – ринок втрачає обсяг договорів, а це може вплинути на обсяг майбутніх премій і резервів.
2. Дефіцит актуарної дисципліни – частина компаній все ще не застосовує повноцінні андеррайтингові підходи, що підвищує ризики нерентабельності.
3. Ризикове навантаження на МТСБУ – платоспроможні компанії компенсують зобов’язання за недобросовісних гравців, що демотивує дотримуватись високих стандартів.
4. Потреба в регуляторному реагуванні – ситуація з регламентними виплатами потребує оновлення правил, перегляду резервної моделі та можливого впровадження диференційованих внесків до фонду.

Рекомендовані стратегічні дії:

• МТСБУ варто посилити інституційну відповідальність за довгострокову стійкість Фонду захисту потерпілих, зокрема через моделювання сценаріїв стрес-тестування (навіть, попри відсутність ризик-менеджера – це треба робити!). Крім того, МТСБУ варто було б ініціювати публічну дискусію щодо реформування фондів і посилення відповідальності колишніх членів системи.
• Професійні учасники ринку повинні оновити свої внутрішні підходи до управління андеррайтинговими ризиками, впроваджуючи власні ризик-апетити та механізми контролю.

• Ринок потребує публічного аналізу збитковості по сегментах та регіонах, що дозволить виявляти аномалії та формувати адекватні рішення щодо антирейтингових зон.
• Необхідно посилити освітню роботу як серед споживачів, так і всередині компаній, щодо переваг та обмежень нової моделі страхування, включно з правами та обов’язками водіїв.
• Регулятору – посилити нагляд за фактичною платоспроможністю компаній, що активно демпінгують на ринку.

Я намагався не просто підсумувати черговий звітний період, а подивитися на поточну ситуацію на ринку ОСЦПВ очима ризик-менеджера. Більшість наведених цифр – відомі, але саме через призму ризиків вони, як на мене, набувають іншого значення. Там, де хтось бачить стабілізацію, мені вбачаються ознаки структурного перенавантаження. Там, де радіють зростанню премій, – я концентруюся на аналізі довгострокової життєздатності системи. Тому цей текст – радше запрошення до стратегічної розмови (або принаймні до роздумів) про стійкість ОСЦПВ, ніж просто аналітичний огляд.