Середній штраф за порушення по фінмону серед банків становить 10 млн гривень

Фактичні штрафи НБУ за порушення у сфері фінансового моніторингу зросли майже у 3,5 раза. Про це свідчать результати дослідження штрафних санкцій Національного банку, яке є у розпорядженні Mind. Водночас банкіри скаржаться на неможливість захистити свою позицію перед регулятором, а експерти вказують на недосконалість вітчизняного законодавства. Один із каменів спотикання – категорія так званих РЕРs, або політично значущих осіб, до яких контролюючі органи мають застосовувати жорсткіші заходи контролю. Реєстр таких осіб для банкірів недоступний, що набагато ускладнює роботу та спонукає до відмови в обслуговуванні "проблемним" категоріям клієнтів. Хоча зразки організації роботи вже є – зокрема, ними можуть слугувати офіційно затверджені санкційні списки.

Що ж насправді відбувається в царині фінансового моніторингу, чому посилилися каральні заходи та чи може фінансовий ринок знайти компроміс із регулятором, розбирався Mind.

Що зараз відбувається з фінмоніторингом? Наразі фінмон лишається одним зі складних випробувань для учасників фінансового сектору. Про це каже хоча б той факт, що жоден із банків чи страховиків не готовий офіційно коментувати дії НБУ у цьому напрямі. Неофіційно ж банкіри та страховики скаржаться, що через війну фінансовий моніторинг став дуже суворим.

У доступі Mind є аналітика консалтингової компанії Smart-Advice щодо заходів впливу Нацбанку стосовно порушень у сфері фінансового моніторингу. Відповідно до цього документа, протягом другого півріччя 2023 року за відповідні фінмоніторингові порушення банки були оштрафовані регулятором на 172,8 млн грн, а інші учасники фінансового сектору – на 58,7 млн грн.

Для порівняння: згідно з дослідженням Smart-Advice, за весь 2022 рік сума таких штрафів для банків і небанків сягнула 62,5 млн грн, а лише за друге півріччя 2023 року – вже 230,9 млн грн, тобто збільшилася майже вчетверо.

Зазначимо, що на початку війни політика НБУ під керівництвом Кирила Шевченка була більш м'якою щодо учасників банківського сектору, адже головним завданням було зберегти фінансовий ринок. Так, з 24 лютого 2022 року до серпня 2022 року НБУ застосував лише чотири штрафи за порушення у сфері фінмону щодо банків і 128 – щодо небанків. За цей період загальна сума штрафів становила 62,14 млн грн.

Згідно з дослідженням Smart-Advice за друге півріччя 2023 року, проведеного за результатами аналізу даних НБУ, за порушення вимог фінмоніторингу банки отримали штрафи 16 разів, а небанківські фінустанови – 80 разів. Це логічно, бо діючих банків в Україні зараз більш ніж 60, тоді як до небанківських установ належать понад 100 страховиків, приблизно 50 кредитних спілок, понад 400 ломбардів, а також фінансові компанії, брокери, лізингодавці тощо.

Отже, у другому півріччі 2023 року середній штраф серед банків за порушення фінмону становив приблизно 10 млн грн, а серед небанківських фінустанов (страховиків, кредитних спілок тощо) – 700 тис. гривень.

"Ситуація з фінансовим моніторингом серед страховиків і серед банків – це доволі несхожі речі, все ж таки страховики не займаються перерахуванням коштів стороннім особам, а лише беруть платежі та роблять виплати за договорами страхування", — пояснює В'ячеслав Черняховський, гендиректор Асоціації "Страховий бізнес".

За його словами, традиційно на Заході фінансовий моніторинг стосується лише питань накопичувального страхування життя, де є договори з можливістю сплати та повернення досить великих страхових сум. В Україні сектор страхування життя не настільки розвинений, а середні виплати як у страхуванні життя, так і ризиковому страхуванні невеликі й проводяться виключно під документи про страхові випадки, тому зловживання набагато рідше.

НБУ карає фінансистів і банкірів лише грошима? Ні. Інші заходи впливу також застосовувалися. Через порушення вимог фінмону з ринку був виведений один банк і три небанківські фінансові установи. Так, у серпні 2023 року НБУ почав ліквідацію банку "Конкорд", одночасно банк був оштрафований на 400 000 грн. Причиною стало порушення у сфері фінмону.

Водночас іншим гравцям пощастило дістати менш суворе покарання. Наприклад, письмове застереження від НБУ банки отримали сім разів, а небанківські фінустанови – 16 разів. Це найбільш м'яка форма санкцій із боку регулятора.

Чому зросли штрафи по фінмону? Основною причиною збільшення штрафів є зміна законодавства. Нагадаємо, з літа 2023 року Нацбанк почав посилювати вимоги до банків щодо фінмону. Як писав Mind, деякі штрафи були збільшені з 400 000 грн до 1 млн грн. Наприклад, до 10 млн грн було збільшено максимальний штраф за порушення вимог законодавства у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму щодо платіжних операцій і переказів коштів.

Команда Андрія Пишного побудувала нагляд за фінмоном навколо так званого ризик-орієнтованого підходу, який вимагають від банків, страховиків та інших українських фінансистів.

"НБУ дуже жорстоко карає тих, хто порушує законодавство й не відповідає ризик-орієнтованому підходу. Найбільш розповсюджені порушення серед банків – незабезпечення функціонування системи управління ризиків, проблеми з належною перевіркою клієнтів, верифікація, анкети тощо", — каже Наталія Плахотіна, засновниця консалтингової компанії LLC Smart-Advice.

Також НБУ оштрафував банки за подання недостовірної інформації та за неналежну розробку й упровадження внутрішніх нормативних документів із питань фінмону. Але деякі банкіри в неофіційному спілкуванні з Mind нарікають, що під час відповідних "рейдів" регулятор дозволяє перевіряльникам застосовувати суб'єктивний підхід, тобто стосовно частини порушень банки не мають нормативних документів НБУ, до яких можна апелювати з метою захисту.

Які напрямки роботи найкритичніші? Багато змін відбулося навколо роботи з політично значущими особами (Politically Exposed Persons, РЕРs). Це всі високопосадовці, починаючи з Президента, їхні рідні та (теоретично) друзі, а також особи, які можуть впливати на їхні рішення.

Як неодноразово писав Mind, багато банків просто відмовляли таким клієнтам в обслуговуванні, бо потім фінмон НБУ штрафував їх за найменші неточності в роботі. Як згодом пояснювали самі банкіри, деякі рішення регулятора не об&ggr;рунтовані жодними нормативними документами. І це у свою чергу позбавляє можливості довести перед НБУ свою позицію та реальну ситуацію.

Тому банкам простіше взагалі відмовитися від таких клієнтів, як PEP. Проте високопосадовці, їхні рідні та пов'язані особи почали скаржитися до НБУ, що банки відмовляють їм в обслуговуванні. НБУ торік навіть збирав керівників банків і фінмону на окреме засідання та просив, щоб банки не відмовляли PEP в обслуговуванні.

Також регулятор запровадив максимальний штраф за "неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу в частині встановлення їм не об&ggr;рунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику" у розмірі 10 млн грн.

Чи можна якось виправити ситуацію? Як пояснюють у пресслужбі НБУ, 2023 року регулятор "унормував окремі питання забезпечення належного застосування ризик-орієнтованого підходу банків / небанківських установ до клієнтів РЕРs, які раніше містилися в рекомендаційних листах". Відповідні зміни запроваджені постановою Правління Національного банку від 15 червня 2023 року №74 "Про внесення змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу" та постановою Правління Національного банку від 5 вересня 2023 року №108 "Про внесення змін до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу та визнання такою, що втратила чинність, постанови Правління Національного банку від 17 грудня 2021 року №145".

Цими змінами, зокрема передбачено, що учасники фінсектору мають відійти від так званого формального підходу до встановлення рівня ризику РЕРs.

У кожному окремому випадку присвоєння банком / небанківською установою будь-якого рівня ризику PEPs має бути належним чином об&ggr;рунтовано. Наприклад, високопосадовці часто оформлюють фіктивні розлучення зі своїми дружинами, на яких записані частки в бізнесі. Це нібито має засвідчити, що зв'язку між депутатом чи міністром і, наприклад, заводом уже немає.

При формальному підході в банку може не бути об&ggr;рунтування щодо контролю над колишньою дружиною депутата, бо формально вона не є PEP. "Банки / небанківські установи несуть відповідальність за неналежне застосування до клієнтів, які є РЕРs, ризик-орієнтованого підходу, включаючи встановлення їм необ&ggr;рунтованого рівня ризику та/або вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику", – нагадують у Нацбанку.

За інформацією пресслужби регулятора, "з 2023 року введено пом'якшення окремих норм у частині заходів щодо встановлення джерел статків (багатства) РЕРs та джерел коштів, пов'язаних з їх фінансовими операціями. Зокрема, підвищено ліміти на обсяги фінансових операцій за всіма рахунками PEPs, відкритими в банку, підвищено ліміти на обсяги фінансових операцій, які здійснює PEP через небанківську установу, з 200 тис. грн за квартал до 400 тис. грн за місяць, що є однією з умов для невжиття заходів з установлення джерел статків (багатства) РЕРs".

За словами Наталії Плахотіної, робота з PEP залишається однією з основних "больових точок" для банків. Бо саме щодо них НБУ виставляє до банкірів найбільше претензій. "Законодавство з питань PEP розмите та виписане так, що банки, які обслуговують чиновників, знаходяться у дуже хиткій позиції. Бо будь-якої миті може виявитися, що хтось із клієнтів пов'язаний з PEP, але перевірити це не було реальної можливості", — каже фінансовий аналітик Анатолій Дробязко. За його словами, українське законодавство в цих питаннях ще не повною мірою адаптоване до практик розвинутих країн.

Всі банкіри сходяться на думці: найкраще, що може зробити Нацбанк, – це надати підопічним реєстр PEP. Щоб не банкіри на власний розсуд оцінювали, хто саме належить до ризикових категорій клієнтів, а щоб таке рішення приймала влада. Такий механізм можна відпрацювати за аналогією зі списком підсанкційних осіб.

Зокрема, позитивним нововведенням для перевірок у сфері фінмону стало запровадження на початку 2024 році Державного реєстру санкцій, який веде Апарат РНБО.

"Реєстр санкцій створено з метою надання безплатного публічного доступу до інформації про санкції. Раніше ці списки постійно змінювалися, їх треба було постійно контролювати вручну, запитуючи відповідну інформацію у відповідних державних органів. Тепер ситуація спростилася", — розповідає Плахотіна.

Водночас регулятор намагається унормувати процедуру нагляду за фінринком. Зокрема, оновив порядок здійснення безвиїзного нагляду, виїзних перевірок банків і небанківських установ із питань фінансового моніторингу, валютного й санкційного законодавства. Серед новацій – фото– та відеофіксація порушень під час віддалених перевірок.