У Раді забракували проєкт закону про страхування воєнних ризиків: відправили на доопрацювання

Законопроєкт "Про систему страхування воєнних ризиків" №12372 не готовий до розгляду навіть у першому читанні, оскільки замінює забезпечення доступності страхування обов’язковістю страхування банківських застав, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Під час наради в Комітеті 26 червня, присвяченої обговоренню законопроєкту, генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав Черняховський висловив свою позицію.

Питання розширення можливостей для страхування воєнних ризиків є важливим для збереження та розвитку економіки України за військових умов, проте законопроєкт №12372 не враховує реальні потреби громадян та бізнесу, тому має бути докорінно змінений.

Вячеслав Черняховський

З огляду на висновок, що був зроблений за підсумками наради Д. Гетманцевим, вважаємо, що в ньому знайшли відображення багато з тих аспектів, на які під час опрацювання законопроєкту звертали увагу представники бізнес-об’єднань, як на такі, що не сприяють створенню ефективної системи страхування воєнних ризиків в економіці, а стосуються лише уведення обов’язкового страхування для банківських застав. Також бізнес-об’єднання вказали на неприпустимість витрат із державного бюджету на створення спеціальної державної агенції зі страхування, що за задумом авторів документу, мала б монопольно здійснювати страхування та перестрахування воєнних ризиків та/або визначати умови для відповідних страхових продуктів. Також це не відповідає курсу держави на дерегуляцію економіки та створювало б корупційні ризики.

Вячеслав Черняховський

Генеральний директор Асоціації зауважив, що з моменту реєстрації законопроекту №12372 "Про систему страхування військових ризиків" у Верховній Раді (30 грудня 2024 року), АСБ обговорювала та детально опрацьовувала документ із широким колом бізнес-об'єднань, розповідаючи про його ризики, "підводні камені" та можливі негативні наслідки для страхової галузі, держави та бізнесу.

З нашими висновками погодились такі впливові структури, як УСПП та Українська Рада бізнесу, і разом ми змогли донести нашу позицію.

Вячеслав Черняховський

В ході розгляду на засіданні комітету, було зазначено, що обговорення проєкту закону виявило, що:

• Статус агенції – регулятора та одночасно комерційного акціонерного товариства є невизначеним та суперечливим та створює корупційні ризики через норму про необхідність "авторизації" страховика для участі в системі страхування воєнних ризиків;
• Викликає сумнів необхідність обов’язкового страхування застав за банківськими кредитами незалежно від об'єкта та його географії та при цьому не дозволяє всім бажаючим підприємцям та громадянам скористатися такою державною програмою;
• Проєктом не визначено скільки буде коштувати державі створення ще одного державного підприємств – Агенції та якими є джерела її фінансування, а створення де-факто державної страхової компанії є контпродуктивним в поточній ситуації, а також протирічить програмі приватизації та зменшенню участі держави у бізнесі;
• Викликає сумніви спроможність страхування політичних ризиків такого акціонерного товариства, що належить державі, в країні, в якій такі ризики можуть статися;
• Великий ризик монопольного встановлення цін на страхування, а також сплата комісійної винагороди посередникам (в першу чергу, банкам) призведе до нетарифного тиску на собівартість продукції всіх підприємців-позичальників в більший бік, що буде додатковим фактором інфляційного тиску та зменшенню надходжень до держбюджету

За словами Д. Гетманцева, законопроєкт не готовий до розгляду у Раді, оскільки замінює забезпечення доступності страхування (головна ціль) обов’язковістю страхування банківських застав.

Розробники законопроєкту хотіли, щоб після завершення воєнного стану, ризики стихійних лих страховими компаніями також обов’язково перестраховувались в державній агенції, що є хибною концепцією, яку намагались закласти в законопроект №12372. Тому так важливо було, щоб цьому проєкту була дана твереза професійна оцінка, і як наслідок – він був відхилений, інакше це б завдало довгострокової стратегічної шкоди страховому ринку та не створювало би інструментів надійного захисту від ризиків для бізнесу та громадян.

Вячеслав Черняховський