Бізнес прикордонних регіонів закликає доопрацювати механізм страхування воєнних ризиків

Компанії-члени Спілки українських підприємців (СУП) з прикордонних Чернігівської, Сумської, Харківської, Херсонської, Дніпропетровської, Запорізької та Миколаївської областей закликали державу доопрацювати механізм страхування воєнних ризиків.

"Бізнес очікує від держави реального, а не формального механізму страхування воєнних ризиків. Доступні страхові тарифи, державне співфінансування та чіткі правила – це передумова для збереження виробництва, робочих місць та стійкості економіки в умовах війни", – йдеться в повідомленні на сайті організації.

Зазначається, що промисловість прикордонних регіонів опиняється під загрозою зупинки, що напряму впливає на зайнятість, податки та експорт України.

Як приклад в СУП наводять ситуацію компанії Collar. Тут йдеться про те, що державний механізм, який дозволяє компенсувати лише до 10 млн грн збитків та до 1 млн грн страхового внеску, є критично недостатнім, бо коли вартість майна становить 400 млн грн, це покриває менше ніж 10% активів. За таких умов підприємство може застрахувати не більше ніж 30 млн грн, що критично недостатньо у разі удару по виробництву.

Крім того, діючий страховий тариф у 9–12% робить послугу недоступною, тоді як до повномасштабної війни він становив 0,1%, зазначає СУП.

Підприємці пропонують знизити тариф завдяки портфельному страхуванню групи підприємств регіону та перенаправити державні кошти, тобто замість 10 млн грн виплат компенсувати частину страхових внесків, що дозволить покривати реальну вартість майна.

За розрахунками бізнесу, прийнятною є ставка 1,5–2% з боку підприємства за умови аналогічної компенсації від держави, що сумарно становитиме 3–4% і таким чином дасть змогу ринку стати життєздатним.

"Ринок не запускається через замкнене коло: страхові називають регіони занадто ризиковими та виставляють тарифи до 12%, бізнес не може їх платити, а тому жодних кейсів немає. При ставках у 2-3% одразу з’являться сотні клієнтів, а диверсифікація за регіонами знизить ризики – так, як це працює в Ізраїлі або як свого часу запрацювала автоцивілка в Україні", – переконані підприємці.

Під час обговорення представники бізнесу прикордонних регіонів навели конкретні приклади проблем. Зокрема, чернігівське підприємство-експортер, що сплатило понад 28 млн грн податків за 9 міс.-2024 р., не може застрахувати виробничі потужності, що ставить під загрозу робочі місця. Інша компанія із Запоріжжя через обстріли та відмову європейських партнерів від поставок втратила 160 млн грн і була змушена змінити юридичну адресу без чітких інструкцій щодо компенсації від ОВА. Також було озвучено кейс підприємства, повністю знищеного ударом у вересні, якому обіцяють грантову допомогу на 16 млн грн лише у 2026 році, що змушує бізнес наразі виживати за рахунок приватних позик.

Водночас бізнес висловив підтримку створенню на базі Експортно-кредитного агентства (ЕКА) окремого державного страхового фонду, який би акумулював кошти в Україні, працював автономно від бюджету та диверсифікував ризики.