Прагнемо якнайшвидше напрацювати єдину стратегію страхування воєнних ризиків, яка б забезпечила максимальне охоплення, – Олексій Соболев

Широкий спектр питань сфери страхування воєнних ризиків обговорювався під час координаційної зустрічі команд Мінекономіки на чолі з міністром Олексієм Соболевим, Національного банку України – на чолі з головою НБУ Андрієм Пишним та представників страхового ринку.

Наразі на ринку вже наявні продукти з покриттям воєнних ризиків. Сумарна перестрахова ємність, сформована завдяки підтримці партнерів, зокрема Lloyd’s ($400 млн), DFC ($200 млн), ЄБРР (€110 млн), а також завдяки зростанню власного українського ринку (до $350 млн), сягнула понад $1 млрд. Це дозволяє пропонувати страхові продукти для покриття воєнних ризиків щодо майна, вантажів, автотранспорту та залізничного рухомого складу.

Також вже працює державна компенсаційна модель, яку реалізує Експортно-кредитне агентство України, і Уряд постійно працює над тим, щоб зробити її більш зручною та корисною для бізнесу. З 1 січня 19 компаній виявили бажання стати учасниками державної програми. З них 15 подали заявки на компенсацію збитків на прифронтових територіях, а 4 – уклали договори страхування від воєнних ризиків в інших регіонах України (де держава має намір знизити страховий тариф до 1% на суму до 1 млн грн).

Відтак, як йшлося під час зустрічі, подальший розвиток сфери потребує комплексного підходу.

"Маємо спільну задачу – перейти від точкових рішень, які вже працюють на ринку, до розробки комплексної єдиної архітектури, де є страхові продукти, доступні для кожного. Прагнемо якомога швидше напрацювати єдину стратегію страхування, яка б забезпечила максимальне охоплення всіх підприємств та інвесторів, і закріпити її законодавчо", – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

На зустрічі була представлена та погоджена концепція трирівневої системи, яка має покрити потреби як малого й середнього бізнесу, так і великих інвесторів:

• Перший рівень – державні програми з мінімальною вартістю, які найбільше підходять для тих зон та ризиків, де ринкові механізми не діють.
• Другий рівень – гібридні продукти, де ринок та держава можуть гарантувати покриття спільно через співфінансування або ж компенсацію.
• Третій рівень – комерційні продукти без участі держави.

Як було зазначено, перевага представленої моделі полягає у включенні держави в процес страхування ризиків там, де ринкові механізми не працюють: на прифронтових територіях, в окремих сферах тощо.

Учасники координаційної зустрічі погодили представлену модель. За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжити співпрацю з обговорених питань.