АСБ завершила аналіз проєкту Стратегії розвитку страхового ринку України та Дорожньої карти її реалізації

Асоціація Страховий Бізнес – АСБ завершила детальний аналіз проєкту Стратегії розвитку страхового ринку України та Дорожньої карти її реалізації, підготовлених Національним банком України спільно з іншими державними інституціями в межах роботи Комітету з фінансового розвитку при Раді з фінансової стабільності.

АСБ позитивно оцінює саму спробу сформувати довгострокову державну політику розвитку страхового ринку та низку запропонованих напрямів. Серед них – розвиток медичного страхування та страхування життя, страхування воєнних ризиків і агрострахування, розширення можливостей інвестування активів страховиків, подальше наближення українського регулювання до норм права ЄС, проведення кількісної оцінки впливу перед повним запровадженням нових вимог до платоспроможності, а також перегляд окремих надмірних регуляторних вимог.

Водночас за результатами аналізу АСБ дійшла висновку, що основна проблема проєкту полягає не в окремих формулюваннях, а в самій методології його побудови: цілі, показники та заходи не утворюють достатньо послідовного причинно-наслідкового ланцюга від діагностики ринку до вимірюваного результату. Точкове редагування не усуває цю проблему.

Одним із найбільш наочних прикладів є ціль збільшити рівень проникнення страхування з 0,81% ВВП у 2025 році до понад 2% ВВП у 2029–2030 роках. За макроекономічними припущеннями, використаними для перевірки АСБ, досягнення 2% у 2030 році потребувало б збільшення страхових премій приблизно з 72,3 млрд грн до 306 млрд грн, тобто більш ніж у 4,2 рази. Це означає близько 33,5% середньорічного номінального та майже 25% реального зростання ринку щороку протягом п’яти років. У проєкті не показано, які саме класи страхування, скільки нових клієнтів, застрахованих осіб, автомобілів, майнових об’єктів та підприємств мають забезпечити такий результат.

Генеральний директор АСБ Вячеслав Черняховский звертає увагу, що українська практика стратегічного планування страхового ринку вже має історію надмірно оптимістичних кількісних цілей. У Комплексній програмі розвитку фінансового сектору, затвердженій у 2015 році, передбачалося збільшити проникнення страхування з близько 0,7% до 7% ВВП до 2020 року. Цього не відбулося. У Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року ціль була встановлена вже на рівні не менше 2% ВВП, згодом для 2025 року використовувався орієнтир не менше 1% ВВП. Фактичний показник у 2024 році становив 0,69%, у 2025 році – 0,81%. Тепер ринку знову пропонується ціль понад 2% ВВП, але без розрахунку економічного механізму, який дозволив би її досягти.

"Амбітна цифра сама по собі не є стратегією. Якщо за нею немає розрахунку платоспроможного попиту, кількості нових клієнтів та об’єктів страхування, економічних передумов і конкретних заходів, це залишається бажаним показником, а не об£рунтованою ціллю", – зазначає Черняховський.

Другою системною проблемою Асоціація називає підміну показників реального розвитку ринку показниками виконання організаційних і нормотворчих заходів. Серед ключових індикаторів проєкту поряд із проникненням страхування та обсягом особового страхування зазначено, зокрема, "реалізацію" планів імплементації європейського законодавства. Прийняття закону, нормативного акту або запровадження нового регуляторного механізму може бути необхідною дією держави, проте саме по собі ще не означає розвитку страхування.

На думку АСБ, результат державної політики потрібно вимірювати тим, що реально змінилося для громадянина, підприємства та страхового ринку:

• скільки людей та підприємств отримали страховий захист;
• скільки автомобілів і майнових об’єктів реально застраховано;
• наскільки доступною є ціна страхування відносно доходів громадян і бізнесу;
• чи збільшилася страхова сума та якість покриття;
• чи скоротився розрив між наявними ризиками та фактичним страховим захистом;
• чи зберігається конкуренція та можливість вибору страховика;
• як змінюються строки врегулювання, виплати та інші фактичні результати для клієнта.

При цьому зростання страхових премій також не можна автоматично вважати розвитком. Наприклад, різке збільшення премій з ОСЦПВ у 2025 році значною мірою було наслідком переходу до нового ціноутворення та підвищення вартості полісів, а не відповідного збільшення кількості застрахованих транспортних засобів. Тому АСБ пропонує одночасно оцінювати грошові показники у поточних і постійних цінах, а зміну ціни відокремлювати від зміни фізичного охоплення страхування.

За результатами детального аналізу проєкту Стратегії та Дорожньої карти АСБ дійшла висновку, що виявлені недоліки мають системний характер і не можуть бути усунені лише точковим редагуванням окремих положень. Основна проблема полягає в самій методології побудови документа: цілі, показники та заходи не утворюють достатньо послідовного причинно-наслідкового ланцюга від діагностики стану ринку та його економічних передумов до конкретного вимірюваного результату.

На думку АСБ, доцільно підготувати новий варіант Стратегії розвитку страхового ринку до 2030 року, побудований на сучасній методології стратегічного планування, реальних фінансово-економічних розрахунках, об£рунтованій динаміці показників, фізичних показниках страхового охоплення та системі проміжного контролю результатів протягом усього періоду її реалізації.