Частка обғрунтованих скарг на страховиків знизилася до 9%

Частка обғрунтованих скарг споживачів страхових послуг на дії страховиків у II кварталі 2026 року знизилася до 9%. Кварталом раніше цей показник був 13%, в 2025 році – 18%, а ще в 2024 році він становив 30%, – повідомила Асоціація Страховий Бізнес – АСБ із посиланням на дані Національного банку України.

В АСБ пов’язують цю динаміку насамперед зі змінами законодавства щодо ОСЦПВ – виду страхування, на який раніше припадало близько 80% усіх скарг на страховиків.

Загальна кількість скарг залишається відносно стабільною: у першому півріччі 2026 року страховики отримали 1 284 скарги, з них 618 – у I кварталі та 666 – у II кварталі. В асоціації вважають більш показовою не абсолютну кількість скарг, а частку звернень, за якими підтверджено порушення страховиком умов договору або законодавства.

"Раніше саме ОСЦПВ формувало приблизно чотири з п’яти скарг на страховиків. Оновлені правила за новим законом зробили цей продукт прозорішим, і це видно безпосередньо у статистиці: за даними центральної бази МТСБУ, у I кварталі 2026 року скарги надійшли лише за 0,3% усіх сплачених вимог за цим видом страхування", – зазначив генеральний директор АСБ Вячеслав Черняховский.

Найчастішими приводами для звернень у сегменті ОСЦПВ у I кварталі 2026 року були незгода з розміром страхового відшкодування – 70 звернень, зволікання з виплатою – 68 та відмова у виплаті – 19. В АСБ зазначають, що більшість таких звернень стосувалася суми або строків виплати, а не відмови страховика виконувати зобов’язання.

В асоціації також звертають увагу, що за частки підтверджених порушень на рівні 9% у більшості розглянутих випадків порушення страховиком умов договору або законодавства не підтверджується. Водночас в АСБ вважають, що значна кількість таких звернень свідчить про проблеми з комунікацією щодо умов страхового продукту під час укладання договору та врегулювання страхового випадку.

На думку асоціації, однією з причин розриву між юридично обғрунтованою позицією страховика та її сприйняттям споживачем є обсяг інформації, яку страховик або страховий посередник відповідно до вимог НБУ має надати клієнту перед укладанням договору. В АСБ вважають, що за такого обсягу документів споживачеві складно виокремити суттєві умови, зокрема франшизу, обмеження, субліміти, виключення та порядок дій у разі настання страхового випадку.

"Навіть коли страховик правий і діє точно за законом і умовами договору, споживач цього не відчуває, якщо суттєва інформація губиться серед десятків сторінок обов’язкового розкриття. У Європейському Союзі кожен страховий продукт супроводжується стандартизованим документом IPID обсягом не більше двох сторінок формату А4, де стисло викладено, що покриває поліс, а що – ні, і за яких умов. Україні потрібен такий самий підхід: уся суттєва інформація перед укладанням договору страхування має вміщатися на двох-трьох аркушах, а не розчинятися в надлишковому переліку вимог", – пояснив Черняховський.

АСБ пропонує спільно з учасниками ринку, експертами, об’єднаннями споживачів і Національним банком переглянути обсяг обов’язкового переддоговірного розкриття інформації за прикладом європейського IPID та замінити наявний масив вимог стандартизованим коротким документом із суттєвими умовами страхового продукту.

На переконання АСБ, такий підхід підсилить захист прав та законних інтересів споживачів завдяки зрозумілішому викладенню суттєвих умов страхування та сприятиме зменшенню кількості спорів між страховиками і клієнтами.