Страховиків менше, поліс дорожчий. Що змінилося на страховому ринку за чотири роки

У першому півріччі 2026 року страхові компанії зібрали 38,7 млрд грн премій. Якщо дивитися тільки на цю цифру, ринок росте досить швидко. Але премії – це гроші, а не кількість людей чи об'єктів, які отримали страховий захист.

Щоб порівняння було коректним, я перерахував показники попередніх років у цінах червня 2026 року. За перше півріччя 2022-го страховики зібрали близько 25,6 млрд грн у нинішніх цінах, 2023-го – 27,4 млрд, 2024-го – 29,7 млрд, 2025-го – 35,6 млрд грн. За чотири роки реальний обсяг премій збільшився приблизно у півтора раза.

Кількість договорів за той самий час пішла у протилежний бік. У першому півріччі 2022 року було укладено близько 22 млн порівнюваних договорів, у 2023-му – 22,4 млн, у 2024-му – 17,5 млн, у 2025-му – 11,2 млн. За перші шість місяців 2026 року – 11,44 млн. Річні показники дають ту саму картину. У 2022 і 2023 роках укладалося приблизно по 46,5 млн таких договорів, у 2024 році – 32,7 млн, у 2025-му – 24,1 млн.

Грошей у страхуванні стало більше, договорів – майже вдвічі менше

Середня премія на один договір у цінах червня 2026 року зросла з приблизно 1,16 тис. грн у першому півріччі 2022 року до 3,38 тис. грн у 2026-му. У 2023 році це було 1,23 тис. грн, у 2024-му – 1,69 тис., у 2025-му – вже 3,18 тис. грн.

Майже триразове зростання середньої премії не означає, що кожен страховий продукт подорожчав утричі. Змінювалася структура продажів, збільшувалися страхові суми, дорожчали ремонт, запчастини, медичні послуги. Але для оцінки доступності страхування результат має значення: на один договір клієнт у середньому витрачає значно більше, а самих договорів стало набагато менше.

Менше страховиків – менше альтернатив для клієнта

На середину 2022 року в Україні було 142 зареєстровані страхові компанії. Через рік – 115, у середині 2024-го – 90, у 2025-му – 62, а на 1 липня 2026 року залишилося 57.

За чотири роки кількість страховиків скоротилася у два з половиною раза

Особливо помітно зменшилася кількість компаній з українськими власниками. У 2020 році їх було 194, у першому півріччі 2026 року – 39. Компаній з іноземними власниками за цей час поменшало не так відчутно – з 21 до 18. Після початку 2022 року нових звичайних страховиків на ринок не зайшло.

НБУ пояснював очищення ринку, зокрема, виходом компаній, які не відповідали новим вимогам до капіталу, структури власності або системи управління. Регулятору ця логіка виглядає послідовною. Клієнту, який залишився без звичного страховика, – ні.

Разом із компаніями зникали регіональні точки продажу, окремі продукти, звичні для клієнтів канали обслуговування. Сам ринок став набагато концентрованішим: у 2025 році десять найбільших ризикових страховиків збирали вже майже три чверті премій.

Скорочення кількості страховиків – не єдина причина, чому страхування дорожчає: у страхуванні життя своя економіка, в ОСЦПВ інша, у медичному страхуванні третя. Але конкуренція за клієнта – це теж про кількість компаній, які за нього реально борються, а вибір страховиків у регіонах за останні роки помітно звузився.

ОСЦПВ: найбільша зміна ціни

Найпомітніше за останні два роки подорожчало ОСЦПВ. У першому півріччі 2024 року почали діяти 3,63 млн договорів, у 2025-му – 3,35 млн, у 2026-му – 3,66 млн. Тобто кількість полісів після просідання практично повернулася до рівня 2024 року.

Середня премія в цінах червня 2026 року становила близько 1,57 тис. грн у першому півріччі 2024 року. Через рік – 3,28 тис. грн. У першому півріччі 2026-го – 3,18 тис. грн.

Основне подорожчання припало на 2025 рік, коли набув чинності новий закон про ОСЦПВ. Разом із ціною змінився і сам страховий захист: збільшилися страхові суми, змінилися правила компенсації за пошкоджений автомобіль, запрацювала нова система прямого врегулювання.

Старий і новий поліс тому й не можна чесно порівнювати лише за ціною – покриття справді стало більшим. Але гаманець автовласника цього нюансу не знає: платити за обов’язкову страховку доводиться помітно більше.

У добровільному страхуванні охоплення залишається набагато скромнішим. На середину 2026 року діяло близько 428 тис. договорів КАСКО, тобто близько 5% від загальної кількості автотранспорту в країні. Добровільним медичним страхуванням було охоплено приблизно 1,14 млн людей. На тлі 30-мільйонної країни це досить добре показує межі нашого страхового проникнення, незалежно від того, наскільки швидко ростуть премії у гривні.

Воєнні ризики вже страхують

Ще кілька років тому страхування воєнних ризиків для звичайної квартири чи автомобіля було радше винятком. Зараз такі продукти вже є частиною ринку. За даними аналітики, у 2022−2025 роках було укладено понад 77 тис. договорів із воєнним покриттям. Загальна страхова сума за майновим страхуванням і КАСКО становила близько 26 млрд грн.

Для автомобілів це особливо актуально. Державна програма "єВідновлення" транспорт не покриває. Якщо машину пошкодила ракета, дрон або уламки, можливість отримати компенсацію залежить від того, чи передбачене відповідне покриття договором страхування.

З житлом ситуація інша, оскільки працює державна компенсація. За "єВідновленням" максимальна сума на ремонт пошкодженої квартири становить 350 тис. грн, приватного будинку – 500 тис. грн. Вартість серйозного ремонту може бути значно більшою, а страхова сума за приватним договором може визначатися виходячи з вартості самого житла та обраного покриття.

За окремими майновими збитками страховик може врегулювати подію значно швидше, ніж триває державна процедура. Після влучання ракети власнику важливо, коли він отримає кошти і зможе почати ремонт.

Що відбувається з накопичувальним страхуванням життя

У страхуванні життя одних премій недостатньо для оцінки ситуації. Для довгострокового продукту важливо, скільки людей укладають нові договори і скільки достроково розривають старі. За даними статистики НБУ у першому півріччі 2024 року почали діяти 23 057 нових договорів класичного накопичувального страхування життя. Достроково припинили 12 654 договори. У першому півріччі 2025 року відповідні показники становили 20 030 і 11 621, у 2026-му – 16 874 і 12 452.

Річна статистика близька за трендами. У 2024 році уклали близько 45 тис. нових договорів, достроково припинили 26,5 тис. У 2025 році – 40,3 тис. нових і майже 22 тис. припинених.

74% – це не частка клієнтів, які розірвали поліс, куплений саме в першому півріччі 2026 року: достроково припиняють договори різних років випуску, і рахувати рівень розірвань так – помилка.

Але співвідношення двох потоків заслуговує на увагу. На кожні 100 нових договорів у першому півріччі 2024 року припадало близько 55 достроково припинених. У 2025 році – 58, у 2026-му – вже 74.

Накопичувальне страхування життя купують на багато років. Людина бере на себе регулярні фінансові зобов’язання і повинна заздалегідь розуміти, скільки доведеться платити, якою буде викупна сума та скільки вона втратить, якщо припинить договір раніше. Якщо сім'я об'єктивно не може роками сплачувати внески, хороший продавець повинен побачити це до підписання договору, а не після кількох років платежів. Саме тому мене давно насторожує практика, коли страховий агент представляється "фінансовим консультантом" або "фінансовим радником", а клієнт при цьому не завжди розуміє, кого він бачить перед собою і чиї продукти ця людина продає.

Чинні правила вимагають, щоб страховий посередник не вводив клієнта в оману щодо свого статусу. До укладення договору він має повідомити, що діє як страховий посередник, та пояснити свої повноваження. Для короткого договору невдалий продаж може закінчитися через рік. У накопичувальному страхуванні життя наслідки помилки іноді стають очевидними через п’ять чи десять років.

Тому професійний стандарт "Агент страховий" потрібен не для ще одного сертифіката на стіні. Він має визначити, що людина, яка продає страхування, повинна знати й уміти. А під час підготовки нового закону про реалізацію страхових продуктів варто нарешті пов’язати регуляторні вимоги до посередника з його реальною професійною підготовкою.

Скільки людей насправді застраховано

За перше півріччя 2022−2026 років реальний обсяг страхових премій зріс приблизно у півтора раза. Кількість договорів за порівнюваними даними скоротилася майже вдвічі, середня премія на один договір стала майже утричі більшою. Страхових компаній залишилося у два з половиною раза менше.

Зростання премій саме по собі не показує, наскільки доступним стало страхування і чи користується ним більше людей. На суму премій впливають інфляція, тарифи, страхові суми, вартість ремонту та медицини.

Для оцінки страхової інклюзії потрібно дивитися на фактичне охоплення: скільки людей мають медичне страхування, яка частина автомобілів має КАСКО, скільки житла та підприємств захищені від великих збитків.

Поки маємо парадокс: грошей страховий ринок збирає більше, а фізичне охоплення за низкою показників не зростає або скорочується. Тому в стратегії розвитку ринку варто окремо вимірювати страхове охоплення – скільки громадян і підприємств реально мають захист, яким зможуть скористатися у випадку настання збитку.