Мегарегулятор та "Спліт": чи потрібні вони небанківському ринку України?

Під час засідання круглого столу 16 листопада, представники профільних асоціацій небанківських фінансових установ, фінансові аналітики ринку та економічної науки, депутати Верховної Ради України, члени Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності спільно обговорили доцільність та своєчасність створення мегарегулятора для українського фінансового небанківського ринку, висловили свою позицію щодо своєчасності та відповідності нагальним потребам фінансового сектору України проекту з передачі повноважень з регулювання та нагляду за небанківським ринком фінпослуг до НБУ та висловили свої зауваження відносно Спліта.

У вступному слові генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" В’ячеслав Черняховський так визначив нинішній стан справ: "Ситуація недоврегульована. Немає повного розуміння того, як будуть відбуватися процеси злиття-поглинання. Дуже багато націлено на те, як виводити компанії з ринку, а хотілося б говорити про розвиток, про те, як приводити інвестора, як пояснювати, що на українському небанківському фінансовому ринку можна заробляти гроші, що будуть можливості і віддача капіталу.

Рішення передачі повноважень з регулювання та нагляду за небанківським ринком фінпослуг до НБУ було прийнято без участі основної частини громадських організацій, наукових фінансових кіл, представників різних бізнес-спільнот. Звичайно, ми хочемо, щоб це було виправлено, щоб сіли за круглий стіл знову, можливо зібрали спеціальну конференцію і ще раз поставили запитання: що ми хочемо побудувати? Від цього буде залежати, який регулятор нам потрібен. Коли ми будемо чітко розуміти, як ми хочемо бачити наш небанківський фінансовий ринок, як ми хочемо його розвивати, рухати, як ми будемо захищати споживача, які у нас будуть противаги державному впливу з точки зору захисту самих учасників цього ринку, тоді ми вийдемо на концепцію регулятора, на концепцію нагляду і зрозуміємо, що ми маємо робити сьогодні, і як спрогнозувати розвиток до 2030 року.

В’ячеслав Черняховський

Цей законопроект був недосконалий ще в момент його прийняття, він був винесений в зал без голосування профільного комітету ВР. Природно, що невеликі компанії, кредитні спілки, ломбарди будуть додатковим навантаженням з точки зору регуляторної напруги для Нацбанку, де 500 співробітників керують менше, ніж сотнею банків. Якщо їм передати ці 2800 установ, то вони просто не зможуть працювати. Це говорить про те, що результати погано прораховані і можуть привести до того, що хороші компанії, які працюють на ринку вже десятки років, будуть просто знищені, бо не є глобальними компаніями. Самобутність і якість роботи ринку буде просто знищена", – вважає генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" В’ячеслав Черняховський.

"Ніхто не задається питанням: хто буде займатися захистом прав споживача? Нацбанк не має таких повноважень, функціональної можливості та людей, які забезпечать захист. Також важливе питання: а скільки це буде коштувати? Нацкомфінпослуг у рік коштує близько 30 млн. грн., у Нацбанку ця цифра збільшиться в 5-6 разів. Тобто це, як мінімум, не принесе прибуток бюджету, відповідно маємо збиток.

Потрібно розвивати Нацкомісію, вона не може стояти на місці. Сьогодні краще щось поліпшити, ніж розвалити і просто нічого не лишити. Тут потрібен державний підхід, мають бути асоціації, представляють дійсно широкий спектр фінансових небанківських компаній, які реально розумітимуть, що з ними трапиться і скільки людей через це може втратити роботу, скільки українського капіталу ми втратимо. Бачення: давайте щось знищимо щоб щось побудувати – це не мій підхід", – зауважив секретар Комітету ВР України з питань фінансової політики і банківської діяльності Максим Поляков.

"Зважаючи на те, що закон "спліта" охоплює всі небанківські фінансові установи, я сконцентруюся на страхових компаніях (СК). Розвиток небанківського фінансового сектора і розвиток страхового бізнесу на пряму залежить від того, яким чином будуть створені справедливі правила гри, щодо платоспроможності у страхуванні.

У першу чергу маю на увазі пенсійну і медичну реформи та реформу соціального захисту. СК в Європі отримують 70-80% свого доходу від захисту прав людини. В Україні 99% соціального захисту забезпечують державними механізмами, нам треба щоб регулятор створив спроможний страховий сектор.

Підходи до регулювання фінансового ринку в Україні необхідно врегулювати на законодавчому рівні. Ми маємо опрацювати відповідний законопроект. Що потрібно, щоб ЗУ № 2413а був прийнятий у 1-й редакції:

• забезпечення "безперервності" у нагляді інституційної пам’яті, зокрема, шляхом збереження кадрового складу НКФП відзив правок НДУ Демчака Р, Левченка Ю.;
• збереження тексту з/п у першому читанні за підтримки Адміністрації Президента України, міжнародних структур, Національного банку України, Регуляторів та ін. відзив правок НДУ Полякова М. та підтримка політичною партією "Народний фронт";
• внесення змін до ЗУ "Про ліцензування господарської діяльності" щодо виключення з-під його дії страхового ринку DONE, прикінцеві положення законопроекту № 2413а;
• внесення змін до ЗУ "Про фінансові послуги" щодо розширення повноважень Регулятора, врегулювання процедур передачі страхового портфеля, реорганізації, провадження тимчасової адміністрації, примусової ліквідації, ліцензування відзив правок НДУ Довбенка М. та внесення новим окремим законопроектом",

–таку думку на засіданні круглого столу в Укрінформі висловила генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова і закликала народних депутатів не відкладати це питання.

"Розуміючи, що консолідація органів регулювання – це, скоріше, технічні процеси, нам необхідно чітко розуміти цілі та мету Спліта і максимально прорахувати як наступні кроки, так і наслідки. Слід знайти чіткі відповіді на питання: чи дійсно запропонована законопроектом передача повноважень підвищить рівень нагляду та яким чином це відобразиться на учасниках ринку і, головне, на споживачах фінансових послуг, – зауважила Генеральний директор Об’єднання Фінансових Установ Вікторія Волковська.

– Тим, хто приймає рішення, слід врахувати аксіому будь-якого ринку: чим вище вимоги, тим компаній менше. Виконання високих вимог потребує чималих витрат, а відповідно, послуга для її кінцевого споживача стає дорожчою.

Також нам всім слід передбачити, що знайдуться ті компанії, які із задоволенням скажуть, що не в змозі виконати вимоги і підуть з ринку, не виконавши свої зобов’язання. А це вкрай негативно відобразиться на тій частині ринку, яка переймається за свою ділову репутацію і докладає чималих зусиль для збереження професійного іміджу".

Учасники заходу дійшли висновку, що в Україні небажано створювати мегарегулятор, а краще об’єднати дві комісії – Нацкомфінпослуг та НКЦПФР, та розділити регуляторні функції й функції контролю та нагляду.