Висновки Головного юридичного управління Верховної Ради України по законопроекту 2413а

Головне юридичне управління Верховної Ради України у своїх висновках до законопроекту 2413а (СПЛIТ) підтвердило позицію, яку представники небанківського фінансового ринку, зокрема асоціації "Страховий бізнес", відстоюють вже понад рік: законопроект протирічить нормам Конституції, у ньому закладені непрозорі принципи регулювання ринку та корупційні чинники, регуляторові намагаються надати непритаманні йому та надмірні повноваження.

Головне юридичне управління звернуло увагу на те, що положення законопроекту не узгоджуються із нормами Конституції та інших законів України, а також не враховують правової позиції Конституційного Суду України.

Головне юридичне управління в своїх зауваженнях підкреслює, що відсутність прозорості у регулюванні питань, пов?язаних з роботою фінансової системи, йде у розріз із задекларованими цілями законопроекту щодо підвищення інвестиційної привабливості України та є корупційним чинником.

Окрім того, у законопроекті 2413а йдеться про суттєве розширення повноважень державних органів, правовий статус яких є досить специфічним, оскільки жоден з них не належить до визначених на рівні Конституції України гілок влади та здійснення контролю за діяльністю яких суттєво обмежено.

Головне юридичне управління застерігає про те, що розширення регуляторних повноважень Національного банку, які є факультативними відносно його основної функції (стаття 99 Конституції України), може нести загрози для її належного виконання, що є неприпустимим. Особливий правовий статус Національного банку Конституція України пов?язує саме з забезпеченням ним стабільності гривні в рамках провадження грошово-кредитної політики відповідно до Основних засад, визначених Радою Національного банку (статті 99, 100 Конституції).

Аналіз Головним юридичним управлінням норм законопроекту свідчить про відсутність комплексного підходу до предмету правового регулювання. Зміни до законів мають точковий характер, відсутній єдиний підхід до формулювання правових приписів та термінології.

Залишилися також неврегульованими питання, пов’язані з здійсненням регуляторами захисту прав споживачів фінансових послуг. Не визначені правові механізми захисту їх прав у разі призупинення дії чи анулювання ліцензій фінансових установ.

Враховуючи вищенаведені зауваження Головне юридичне управління вважає, що законопроект не містить достатніх правових механізмів для ефективної реалізації державного регулювання у сфері небанківських фінансових послуг та потребує суттєвого доопрацювання.

З огляду на позицію Конституційного Суду України щодо неконституційності положень закону, які "не відповідають критерію якості закону у розумінні частини другої статті 32 Конституції України, оскільки вони суперечать таким елементам принципу верховенства права, як юридична визначеність і заборона свавілля" (Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2019 №7-р), даний закон, у разі його прийняття, може стати предметом конституційного провадження.

З повним текстом висновку можна ознайомитись за посиланням