План Маршалла для українського страхового ринку

В умовах війни НБУ як регулятор має сконцентруватись на власному "плані Маршалла" щодо підтримки страхової галузі. Представники ринку напрацювали та озвучили регуляторові основні положення такого плану.

Ми стоїмо на порозі найбільшої кризи за всі роки існування незалежної України. Зараз неможливо зробити навіть коректні припущення щодо кількісних параметрів впливу війни на економіку, ВВП та страховий ринок. Значна частина страховиків вже спостерігає падіння платежів на 50−90%. Згідно опитування страховиків-учасників Асоціації "Страховий бізнес" лише 5% компаній стабільно та без проблем продовжують роботу. Біля 60% працюють, проте мають певні труднощі. Майже 30% стикнулись з вимушеним перериванням діяльності і лише частково відновили роботу, а 10% взагалі ще не можуть відновити операційну діяльність.

Ось що розповідають наші колеги (Єгор Петровський, генеральний директор компанії "Оранта-Січ" (Запоріжжя): "У мене за вікнами офісу чутно розриви снарядів. Значна частина офісів компанії знаходиться на тимчасово окупованій території. Співробітникам доводиться робити огляд пошкодженого майна іноді під обстрілами. I навіть за таких умов ми намагаємось сплачувати відшкодування. Проте ми потребуємо реальної та дієвої підтримки з боку регулятора?.

Громадяни та бізнес втратили величезну кількість об'єктів страхування: приміщень, устаткування, житла, автівок тощо. Падіння рівня життя та доходів, необхідність відновлювати та ремонтувати житло, купувати нову побутову техніку, автомобілі замість знищених або викрадених окупантами потребуватиме великих коштів, що зробить витрати на страхування певної "розкішшю" для українців у повоєнний період.

На відбудову економіки та інфраструктури після завершення війни підуть роки: п’ять, а можливо й десять років. Аналіз наслідків попередніх економічних криз в Україні показав, що страховий ринок завжди зазнавав більшого падіння, ніж зниження показника ВВП. Ми всі добре усвідомлюємо, що страхування не формує економіку, а є похідним інструментом від неї, тому страхування буде певним чином відставати від темпів відновлення економіки та домогосподарств.

Повоєнна мапа страхового ринку, швидше за все, зазнає певних змін. Пріоритет буде за обов’язковими видами страхування, банківським страхуванням (іпотека, застава, від нещасних випадків), страхуванням каско автомобілів та добровільне медичне страхування. Але наскільки зміниться структура, що зможе запропонувати страховий ринок, наскільки він готовий до вторинних військових ризиків (вибухів мін у полях та у лісах з пошкодженням техніки, смертям або інвалідності громадян), ми поки що не можемо оцінити.

Напевне, з’явиться необхідність страхувати ремонтно-відновлювальні та будівельно-монтажні роботи, запровадити страхування некапітальних будівель для переселенців, зробити щомісячні розстрочки з оплати страхових платежів та взагалі переглянути цінову політику внаслідок суттєвого зниження платоспроможного попиту.

Головний наслідок війни та ризик – різке падіння попиту майже на всі види страхування, особливо в сегменті фізичних осіб.

Для того, щоб страхова галузь була спроможна пережити війну та відновитись, а отже – надавати страховий захист українцям, необхідно запровадити системні рішення на державному рівні, такий собі внутрішній "план Маршалла" у страхуванні. Для того чтобы индустрия смогла пережить войну, восстановиться и, соответственно, продолжать предоставлять страховую защиту украинцам, необходимо внедрить системные решения на государственном уровне, своеобразный внутренний "план Маршалла" в страховании.

Серед конкретних пропозицій від учасників Асоціації названо:

1. Подальше пом’якшення регуляторних вимог, перегляд та зниження нормативів, а саме:
• а. Перегляд вимог до розрахунку резервів, в першу чергу – резерву незароблених премій
• б. Щодо платоспроможності, диверсифікації та структури активів, зокрема, тимчасово встановлення інших значень для дебіторської заборгованості, зменшення обмежень на розміщення коштів резервів страховика в одній банківській установі та збільшення показника перестрахування у одного перестраховика
2. Зменшення податкового навантаження на страхові компанії – ініціювати перед Верховною Радою відміну подвійного оподаткування у страхуванні - скасування оплати 3% від всіх страхових платежів, залишивши тільки звичайний для всіх юридичних осіб в країні податок на прибуток
3. Створення механізму свого роду "миттєвого рефінансування" за допомогою НБУ та банків, в першу чергу державних
4. Можливість пільгового кредитування під строкові депозити, розміщені в українських банках, та наявні у страховиків ОВДП, у яких знаходяться резерви
5. Часткове вивільнення коштів страховиків з додаткових гарантійних фондів МТСБУ, що підуть на виплати постраждалим у ДТП громадянам
6. Відміна явної чи опосередкованої дискримінаційної процедури "акредитації" у банках та при участі у тендерах
7. Перегляд Положення НБУ щодо провадження діяльності зі страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою для зняття обмежень на участь страховиків у такому страхуванні
8. Стимулювання внутрішнього перестрахування
9. Відтермінування набрання чинності всіх норм нових законів ("Про страхування", "Про фінансові послуги") та підзаконних актів (Ліцензійні умови тощо). Перенесення впровадження в Україні МСФЗ 17

Такі кроки мають бути зроблені в першу чергу для того, щоб забезпечити можливості страховиків здійснювати виплати, надаючи підтримку громадянам. Учасники нашої Асоціації категорично відхилили рекомендації закордонних колег щодо визнання поточної ситуації форс-мажором і відмові у виплатах на цій підставі до закінчення війни. Тим страховикам, що фізично зараз не можуть підготувати документи для виплат, колеги по Асоціації за символічну плату допомагають із збором пакету документів і підготовкою розрахунку розміру шкоди, щоб постраждалі отримали компенсацію якомога скоріше.

Пропозиції було обговорено на нараді з НБУ, окремі рішення регулятор обіцяє запровадити. Проте ми вважаємо, що необхідний більш широкий та системний підхід, націлений в першу чергу на створення умов для повоєнного розвитку галузі за рахунок дерегуляції, виключення будь-якої дискримінації на страховому ринку та заходів, що сприятимуть зростанню попиту на страхові послуги. В першу чергу, допомога з боку держави на рівні регуляторних рішень потрібна невеликим та середнім страховим компаніям, компаніям що значно постраждали від бойових дій, та національному бізнесові.