У Кабміні запропонували дозволити українським підприємцям використовувати британське право

Для цього потрібні зміни до Конституції, – зазначила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

У Кабміні заговорили про судову реформу у контексті подальших планів на розвиток економіки.

"Насправді, статус кандидата у члени ЄС для України означає дуже багато: нам не треба більше вигадувати українську модель роботи судів та правоохоронних органів – можемо без вагань взяти європейську модель і втілити її в життя. Це не всім подобається, але без цього наше європейське майбутнє неможливе.

Є ще один шлях, більш короткий – використати досвід Казахстану й дозволити українським підприємцям використовувати британське право у відносинах між собою та з державою Україна. Для цього потрібні зміни до Конституції, але вони того варті. У противників інвестицій в Україну стане на один вагомий аргумент менше, також дамо більше впевненості бізнесам, які тут вже працюють. Британці – наші друзі і, думаю, радо нам би допомогли", – зауважила у колонці для УП перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

Також, на її думку, в Україні має бути вільне регуляторне середовище.

"Давайте відмовимося від практики тотальних дозволів, ліцензій, погоджень.

Ми пропонуємо філософію Вільного степу, коли підприємець може робити все, що не порушує свободи інших людей та не наражає суспільство на небезпеку.

Уряд розпочав масштабну дерегуляцію навіть в умовах війни. Ми перевели понад 500 дозвільних процедур у декларативний принцип – підприємець просто повідомляє, що відповідає всім існуючим вимогам, і може починати працювати.

Насправді, маємо рухатися далі й продовжувати лібералізацію. Чинний закон передбачає лише 5 видів дозвільних документів, а в реальності їх 14. Маємо скасувати більшість цих дозволів та ліцензій як таких. Повернути здоровий глузд у стосунки держави і бізнесу. На жаль, більшість цих ліцензій та дозволів не виконують свою головну роль – не роблять життя людей в Україні більш безпечним та захищеним"

Для більшості підприємств можна дати вибір – і надалі терпіти візити пожежних інспекторів та інспекторів Держпраці або замінити їх відповідними страховками й працювати зі службами контролю приватних страхових компаній. В умовах капіталізму найбільш серйозна відповідальність – грошима", – розповіла вона.