Данило Гетманцев: ідея про 10-відсотковий збір на купівлю валюти буде предметом відкритої дискусії

У середу, 17 серпня, відбулася зустріч представників бізнес-асоціацій – членів Української Ради Бізнесу з головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Секретарем Національної ради з питань відновлення України Данилом Гетманцевим і народним депутатом України Ярославом Железняком. Участь у зустрічі взяли заступник міністра фінансів Світлана Воробей, представники Державної податкової служби, Державної митної служби.

Темою зустрічі стало обговорення проєкту Плану відновлення України в частині фінансового сектору та податків.

Однією з тем, які хвилюють бізнес сьогодні, є ідея запровадження 10-відсоткового збору на купівлю валюти імпортерами. Всі підприємці стурбовані цією ідеєю, зазначали виконавчий директор Української асоціації прямого продажу Надія Бедричук, перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михало Непран. "Збір на купівлю валюти – це запрошення "на вихід" для сумлінних платників податків. Це дуже поганий крок і для того, щоб розвивати український національний бізнес", – наголосила Надія Бедричук. Також це підвищить інфляцію, сприятиме контрабанді товарів та посилить тиск на готівковий валютний ринок.

Голова податкового комітету пообіцяв уважно розглянути пропозицію щодо запровадження збору, коли вона надійде від уряду. Данило Гетманцев пояснив, що пропозиція надійшла від Національного банку, де таким чином розраховують знизити спекулятивний попит на валюту і посилити позиції національного виробника. У комітеті поки немає однозначної позиції з цього приводу, питання розглядатиметься у відкритій дискусії.

У свою чергу, народний депутат Ярослав Железняк вважає, що запровадження збору на купівлю валюти призведе до негативних наслідків.

Представники бізнес-асоціацій – В’ячеслав Лисенко (Бізнес100), Денис Парамонов (SMK Group, Асоціація м’ясної галузі), В’ячеслав Черняховський (Асоціація "Страховий бізнес"), Дмитро Кохан (Всеукраїнська аграрна рада), Олена Хотенко (Асоціація платників податків України), Єфрем Лащук (Асоціація IT України), Борис Емельдеш (Всеукраїнська професійна асоціація підприємців), Павло Кушніренко (Асоціація учасників валютного ринку) та інші порушили проблемні питання, які на думку бізнесу, мають бути враховані у Плані відновлення.

Серед цих питань – врегулювання ситуації з надмірними контрпродуктивними блокуваннями податкових накладних, термінова модифікація системи СМКОР, яка на цей час суттєво шкодить законослухняному бізнесу. Відповідаючи на пропозицію, Данило Гетманцев зазначив, що у Міністерстві фінансів створена робоча група з цього питання. "Ми не будемо ламати систему, але слушні пропозиції будуть враховані", – пообіцяв Голова комітету.

Коментуючи пропозицію керівника асоціації "Страховий бізнес" В’ячеслава Черняховського про надання доступу страховим компаніям України до міжнародного перестрахування (відкриття валютних платежів) для формування страховими компаніями страхових пакетів із воєнними ризиками, Голова комітету підтримав необхідність вирішення цієї проблеми та запропонував асоціації надіслати листа з обгрунтуванням – для необхідного реагування на рівні НБУ.

Також учасники зустрічі обговорили ідею податкової субсидії (розщеплення ПДФО та надсилання громадянами відсотку партіям і громадським організаціям). Щодо цього питання зареєстровано №7500, який увійшов до ТОП-10 пріоритетів УРБ. Міністерство фінансів не підтримує цю ідею, зазначила заступник міністра Світлана Воробей, оскільки, за її словами, норми законопроєкту суперечать Конституції.

Асоціація платників податків України запропонувала оптимізацію та "опрозорення" процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення платником податків шляхом включення в "комісію з оскарження" незалежних репутаційних професіоналів з числа аудиторів та юристів з податкового права. Таким чином фахівці асоціації можуть брати участь у розгляді справ компаній – членів.

Заступник міністра Світлана Воробей нагадала, що існує Наказ Мінфіну №916, який передбачає, що до розгляду скарги можуть бути залучені представники Ради бізнес-омбудсмена, яка, в свою чергу, може залучати будь-яких фахівців.

Данило Гетманцев сказав, що не заперечує проти ідеї і підтримує розширення переліку таких представників, запропонував членам УРБ надати пропозиції по доопрацюванню наказу Мінфіну.

Також Голова комітету підтримує внесення на розгляд законопроєкту про КIКи, який напрацьований робочою групою Комітету це у лютому, запропонував зареєструвати документ у Верховній Раді. Документ, на думку бізнес-асоціацій, зменшить бюрократію при роботі з КIК, зокрема: скоротить вимоги до підготовки звіту з КIК та обсяг інформації, яку потрібно надати разом зі звітом; обов’язок з подачі звіту зробити тільки для осіб, які володіють понад 25% частки в КIК; розширить та конкретизує перелік винятків, за яких не сплачується податок на КIК.

Серед інших питань, порушених під час зустрічі, – спецрежим оподаткування для самозайнятих; можливість оплати мита та ПДВ отримувачами посилок онлайн, без посередництва митних брокерів та без контактування з митницею. Крім того, представники IT асоціацій запропонували продовжити норму, за якою українське програмне забезпечення звільняється від ПДВ (законопроєкт №7611).

Ярослав Железняк розповів, що в комітеті є інші звернення від IT сектору: про скасування такого спеціального режиму. Світлана Воробей зазначила, що Мінфін не підтримує таку ідею, оскільки пільга запроваджувалася з тією метою, щоб галузь піднялася і розбудувалася. Крім того, євродиректива № 112 не передбачає таких пільг. Домовилися, що IТ асоціації спільно з Я.Железняком опрацюють зауваження та знайдуть спільне рішення.

За підсумками дискусії учасники дійшли згоди по всіх обговорених питаннях та домовилися продовжити конструктивний діалог і реалізацію важливих реформ.