Український страховий ринок завмер через неможливість перестрахування за кордоном

Опція шерингу фінансових ризиків необхідна для нормального функціонування бізнесу та економіки.

НБУ найближчим часом має повернути страховим компаніям можливість перестраховувати ризики за кордоном. Про це повідомив Mind голова страхової компанії ТАС Павло Царук. За його словами, у Нацбанку мають дозволити страховим компаніям поновити платежі у валюті за кордон за раніше укладеними угодами на міжнародне перестрахування. Це може статися ще до кінця поточного року. Чому вітчизняні страховики чекають на це рішення та як воно вплине на ринок, розбирався Mind.

Що таке перестрахування? Простими словами – це делегування та шеринг фінансової відповідальності за винагороду.

Страховики не можуть тримати в себе великі ризики без перестрахування. Бо при їх настанні компанія може збанкрутувати, віддавши всі гроші по одному великому страховому випадку. Щоб такого не сталося, завжди частина ризиків передається на міжнародний ринок. Страховик при цьому ділиться частиною премії з пулом страховиків, що можуть базуватися по всьому світу.

Такою є міжнародна практика роботи перестрахування у світі. Проте в Україні ця система тимчасово не працює через неможливість для українських страховиків оплатити послуги іноземних перестраховиків.

Чому український ринок виявився відрізаним від глобального ринку перестрахування? З початком війни НБУ логічно став запроваджувати обмеження на перерахування грошей за кордон, щоб захистити економіку України та підвищити ефективність допомоги від наших іноземних партнерів. Структура й перелік обмежень змінювалися, виняток із них становив критичний імпорт.

Проте за його межами переказати гроші неможливо – це стосується навіть дивідендів деяких компаній. Так само неможливо сплатити за перестрахові премії за кордон. Раніше Mind писав про обмеження щодо сум операцій з карт і про інші заходи, вжиті командою голови НБУ Кирила Шевченка, аби зменшити відплив капіталу за кордон у воєнний час.

Тобто вже понад 10 років перестрахування не використовують для відмивання грошей чи інших схем, крім дуже рідкісних випадків. Iснує підозра, що деякі страхові компанії з іноземними акціонерами перераховували гроші дивідендів через перестрахування, проте ця інформація не знаходить, можливо поки що, офіційного підтвердження. Принаймні НБУ офіційно не оштрафував за цим звинуваченням жодного гравця з іноземними акціонерами.

Яким є обсяг ринку перестрахування? За даними Insurance Top за доковідний 2019 рік, українські страховики сплатили нерезидентам 3,3 млрд грн премій вихідного перестрахування. У тому самому 2019 році, за даними Всесвітнього банку, обсяг direct foreign investments – прямих іноземних інвестицій до України станови $5,8 млрд.

Крім того, платежі від українських компаній приймають, зокрема, поважні міжнародні гіганти, які часто котируються на міжнародних біржах та уникають усіх сумнівних операцій. Серед них – американська Gen Re, німецька Hannover Re тощо.

Згідно з Insurance Top, у 2019 році від загальної суми сплачених часток страхових премій на перестрахування нерезидентам найбільше надійшло до Німеччини – 22,3%,до Австрії – 19,4%, Великобританії – 17,3%, Польщі – 10,0%, Швейцарії – 7,0%.

При цьому, за даними цього ж джерела, операції вихідного перестрахування в першій половині 2022 року впали вдвічі (-51%) – з 4,7 млрд грн до 2,3 млрд грн, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Перестрахування всередині країни скоротилося вчетверо – з 1,9 млрд грн до 0,5 млрд грн.

Серед причин стрімкого скорочення – адміністративні обмеження. "Поки що склалася ситуація, що з лютого у всього страхового ринку зростають борги перед іноземними перестраховиками. НБУ давно обіцяв дозволити оплачувати перестрахувальні платежі за кордон", – розповідає голова компанії Арсенал-Страхування Сергій Авдєєв.

Як обмеження в перестрахуванні позначаються на економіці? Частина іноземних компаній-перестрахувальників пішли назустріч українським колегам, і поки що чекають на спрощення українських нормативів у частині оплати послуг за кордон. Вочевидь більшість іноземців не укладатимуть договори без гарантій отримання оплати. Через це на ринку України склалася ситуація, коли після закінчення дії договору перестрахування його неможливо пролонгувати через позицію українського регулятора.

Від цього страждає весь фінансовий сектор. По-перше, через те, що страхові компанії мають тримати великі ризики на собі, не маючи можливості забезпечити їх зовнішньою підтримкою.

По-друге, це робить частково неможливим кредитування під заставу великих об’єктів, адже банки не приймають у заставу незастраховане майно. Лише іноземні страховики, які мають гарантії від своїх материнських компаній, поки що мають змогу продовжувати працювати щодо великих ризиків.

Як наслідок, зараз можливе здебільшого кредитування або за державними програмами, або невеликі споживчі кредити. Усе інше кредитування зупинилося. Саме тому весь ринок чекає на рішення Нацбанку щодо лібералізації для страхового сектору.

Чому важливо розблокувати можливість перестрахування ще до нового року? Страхові компанії в планування своєї роботи зазвичай відштовхуються від календарного року. Проте, за словами голови Асоціації "Страховий Бізнес" Вячеслава Черняхівського, страхова галузь України стоїть на порозі припинення всіх договірних відносин з іноземними компаніями щодо перестрахування.

"Ми вже зараз маємо низку повідомлень від провідних перестраховиків світу, що з 1 січня українським СК не будуть продовжені договори перестрахування, що зупинить можливість укладання майже всіх договорів страхування в Україні для промислових, аграрних, будівельних та інших підприємств, заблокує страхування іпотеки та застави для банків юридичними особами-позичальниками, зробить із України ненадійного партнера на міжнародному ринку", – пояснює він.

Ринок чекає на розблокування можливості оплати за контрактами з перестрахування. "Такі контракти мають бути укладені до кінця року. Але більшість перестраховиків досі утримуються від їх підписання через те, що не розуміють, коли ці контракти будуть оплачені. Попереднє керівництво НБУ обіцяло закрити це питання до кінця жовтня, але воно досі відкрите. Дуже сподіваємося, що Національний банк найближчим часом це вирішить", – додає Павло Царук

Його підтримує Вячеслав Черняхівський: "Ми б хотіли побачити проєкт, подати пропозиції та зауваження, оскільки регулятор до ухвалення рішень із важливих питань повинен оприлюднити проєкти для громадського обговорення. Рахунок йде на дні, поки нерезиденти, що залишилися ще працювати з Україною, не припинили співпрацю з СК в Україні", – наголошує він.

Наразі в НБУ досягнуто усну домовленість про те, щоб дозволити українським страховикам розрахуватися за боргами з іноземними перестраховиками. Попередньо нові договори можна буде укладати, лише якщо вони включають у себе воєнні ризики.

"На початку року традиційно відбувається переукладання облігаторних перестрахувальних договорів. На тлі й без того відсутнього бажання в іноземних перестраховиків надавати покриття Україні, неможливість оплати перестрахувальних премій у принципі ставить під загрозу подальше існування ринку", – вважає Сергій Авдєєв.

Їхні сподівання підкріплює той факт, що навіть під час війни Нацбанку важко дорікнути в неувазі до страхового ринку. "НБУ при минулому керівництві саме під час війни взявся активно займатися розробкою складнішої і витратної за впровадження нормативної бази. Підготував документи, які запроваджують нові принципи та форми звітності, документи щодо корпоративного управління та системи внутрішнього контролю страховиків, системи управління ризиками, нової методики резервування. Багато змін було внесено до ліцензійних умов – сам лише документ щодо них має обсяг близько 200 сторінок", – каже Вячеслав Черняхівський.

За його словами, 2 листопада відбулася зустріч представників Національного банку та Міністерства економіки України, де спільно були обговорені проблемні питання щодо перестрахування. "Але рішень так і немає. За півтора місяця українські СК будуть відключені від міжнародного ринку перестрахування", – каже Черняхівський.

Тож страховики сподіваються, що нове керівництво Нацбанку на чолі з Андрієм Пишним прислухається до побажання бути ліберальнішим до ринку.