Національний банк України знизив облікову ставку до 15%

Правління Національного банку України вирішило розпочати цикл пом’якшення процентної політики, ураховуючи стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням. Зниження облікової ставки з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15% узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку. НБУ і надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків.

У попередні місяці інфляція надалі знижувалася

У грудні як споживча, так і базова інфляція сповільнилися до 8% у річному вимірі. Така динаміка зумовлювалася передусім ефектами вищих урожаїв, а також певним зменшенням тиску на ринку праці та збереженням стійкої ситуації на валютному ринку. За оцінками НБУ, річні темпи зростання споживчих цін знизилися й у січні. Водночас інфляційні очікування залишалися відносно високими.

Інфляція буде помірною у 2026 році, а надалі перебуватиме близько до цілі 5% з її досягненням у середині 2028 року

Зниження інфляції триватиме й у наступні місяці, передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року. Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. Разом із ефектами низької бази порівняння вони спричинять помірне пришвидшення інфляції у другому півріччі. Тож за результатами 2026 року інфляція знизиться помірно – до 7,5%.

У наступні роки інфляція стійко сповільнюватиметься завдяки скороченню енергодефіцитів, зменшенню зовнішнього цінового тиску, а також нарощуванню врожаїв і поліпшенню ситуації на ринку праці в міру зниження безпекових ризиків. Монетарна політика НБУ сприятиме обмеженню фундаментального цінового тиску. Однак відкладені ефекти руйнувань в енергосекторі стримуватимуть дезінфляцію. За прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 6% наприкінці 2027 року, а у 2028 році – до цілі 5%.

Зростання економіки триває, однак залишається стриманим через наслідки війни

За оцінками НБУ, наприкінці 2025 року економіка пожвавилася завдяки активнішому збору врожаїв, у тому числі з огляду на зміщення жнив на IV квартал, а також на тлі нарощування бюджетних видатків. Водночас через руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії впродовж останніх місяців НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2025 році – до 1,8%.

Нарощування врожаїв та інвестиції у відбудову інфраструктури й оборонний комплекс забезпечать подальше відновлення економіки. Однак ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. З огляду на це реальний ВВП у 2026 році зросте помірно – на 1,8%.

Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, подальша відбудова інфраструктури, а також збільшення приватних інвестицій сприятимуть пришвидшенню економічного зростання до близько 3-4% у 2027-2028 роках.

Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку

Наприкінці 2025 року Рада ЄС вирішила надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги у 2026-2027 роках (USL – Ukraine support loan). Підтримка України зберігатиметься й у межах чинного механізму ERA Loans. Триває також узгодження нової програми з МВФ обсягом 8,1 млрд дол. США.

Зовнішня допомога дасть змогу як фінансувати все ще високі дефіцити бюджету, зумовлені війною, так і підтримувати високий рівень резервів. Прогноз НБУ передбачає, що міжнародні резерви становитимуть 65 млрд дол. США на кінець 2026 року і зростатимуть надалі – до 71 млрд дол. США на кінець 2028 року. Це дасть змогу НБУ підтримувати стійкість валютного ринку та впроваджувати заходи валютної лібералізації за умови контролю ризиків.

Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку

Війна триває. Російська агресія й надалі створює загрози для цінової динаміки та економічної активності. Упродовж останніх місяців значною мірою реалізувалися та додатково посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, що підвищує тиск на витрати підприємств і обмежує їхній виробничий потенціал.

Актуальними також є такі ризики:

• виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності й відбудову;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці;
• посилення геополітичної фрагментації у світі, що може, у тому числі, негативно позначитися на зовнішній підтримці України.

Натомість завдяки останнім рішенням ЄС щодо підтримки України у 2026 – 2027 роках ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився.

Крім того, зберігається ймовірність реалізації позитивних сценаріїв, зокрема посилення військової й фінансової підтримки партнерів та досягнення суттєвого прогресу у забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.

Значною сферою невизначеності залишаються темпи коригування тарифів на житлово-комунальні послуги на прогнозному горизонті, що може вплинути на перегляд прогнозу інфляції як в один, так і в інший бік.

Зниження цінового тиску, підтримане заходами монетарної політики НБУ, разом із послабленням ризиків недостатності зовнішнього фінансування створює простір для виваженого зниження облікової ставки

Утримання незмінної облікової ставки впродовж попередніх місяців забезпечувало жвавий попит на гривневі активи. Реальна дохідність гривневих інструментів залишалася додатною, а вкладення фізичних осіб в ОВДП та депозити в національній валюті надалі зростали.

Інтерес до гривневих активів стримував попит на валюту з боку населення порівняно з показниками попереднього року, що обмежувало тиск на валютному ринку. Попри помірне сезонне послаблення курсу гривні, ситуація на ринку загалом залишалася контрольованою, а курсові очікування – відносно стійкими.

Ураховуючи стале зниження інфляції й послаблення ризиків, пов’язаних із достатністю зовнішнього фінансування, Правління НБУ вирішило розпочати цикл пом'якшення процентної політики, знизивши облікову ставку на 0,5 в.п. до 15%. Відповідно знизяться й інші ставки НБУ.

Таке рішення сприятиме подальшій адаптації економіки до викликів війни, зокрема підтримає динаміку кредитування, що зростає упродовж останніх років темпами понад 30% р/р. Водночас монетарні умови будуть достатньо жорсткими для збереження стійкості валютного ринку та зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.

НБУ й надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків

Базовим сценарієм січневого макроекономічного прогнозу НБУ передбачено поступове зниження облікової ставки на прогнозному горизонті. Водночас у разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки.