Коментар Національного банку щодо рівня інфляції в березні 2023 року

У березні 2023 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) і далі сповільнювалася – до 21,3% з 24,9% у лютому. У місячному вимірі ціни зросли на 1,5%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Iнфляційному звіті за січень 2023 року. Стрімке зниження інфляції пов’язане зі значною пропозицією продовольства та пального, кращою ситуацією в енергетиці, поліпшенням інфляційних очікувань та сприятливою ситуацією в готівковому сегменті валютного ринку. Водночас уповільнення інфляції також здебільшого пояснюється ефектами бази порівняння минулого року.

Базова інфляція в березні знизилася до 19,8% р/р із 22,7% р/р у лютому

Подорожчання оброблених продовольчих товарів суттєво сповільнилося (до 23,5% р/р). Як і в лютому, це значною мірою пояснюється ліпшою, ніж очікувалося, ситуацією в енергетиці. Так, нижчими темпами зростали ціни на хліб та борошняні вироби, кондитерські вироби, безалкогольні напої та консерви. В умовах достатньої пропозиції на внутрішньому ринку та зниження експортних цін повільніше зростала вартість молочних продуктів та соняшникової олії. Поліпшення курсових очікувань, зокрема на тлі зміцнення готівкового курсу гривні, сприяло зниженню темпів подорожчання імпортних продуктів.

Зростання цін на непродовольчі товари також суттєво сповільнилося (18,8% р/р). З одного боку, така динаміка була очікуваною через ефекти бази порівняння минулого року. З іншого боку, завдяки поліпшенню курсових та інфляційних очікувань повільніше зростали ціни на товари особистого догляду, одяг та взуття, електроніку, фармацевтичні товари, меблі, побутову техніку, автомобілі.

Темпи зростання вартості послуг майже не змінилися (15,4% р/р). Туристичні послуги, послуги закладів громадського харчування та готелів, а також оренда дорожчали повільніше. Це може пояснюватися поліпшенням ситуації з енергопостачанням, слабшим попитом та ефектами високої бази порівняння, сформованими масштабним переміщенням населення на початку повномасштабного вторгнення. Натомість швидше зростала вартість медичних, страхових, ветеринарних, телекомунікаційних послуг та послуг салонів краси – під впливом збільшення витрат та меншої пропозиції на тлі поступового відновлення попиту. Також з огляду на збереження високого попиту прискорилося подорожчання послуг електриків та сантехніків.

Темпи зростання цін на сирі продукти харчування зменшилися до 31,6% р/р  

Повільніше зростали ціни на молоко завдяки достатній пропозиції в умовах слабкого попиту та зменшення світових цін. Нижчими темпами дорожчало борошно, крупи та цукор, зважаючи на достатні для задоволення внутрішнього попиту врожаї минулого року. Пригальмувало зростання вартості м’яса з огляду на ефекти від зменшення цін на корми та слабкий попит. Зниження імпортних цін та сприятлива ситуація на валютному ринку зумовили сповільнення подорожчання цитрусових та бананів.

Водночас вищими темпами дорожчали тепличні овочі та морква, скоротилися темпи падіння цін на капусту. Це насамперед пояснюється вичерпанням тимчасових ефектів теплої погоди в зимові місяці.

Підвищення адміністративно регульованих цін сповільнилося до 13,5% р/р

Під впливом достатньої імпортної пропозиції та зміцнення готівкового курсу гривні повільніше дорожчали тютюнові вироби та алкогольні напої, останні – ще й з огляду на слабший попит. Пригальмувало зростання цін на транспортні послуги завдяки стабілізації цін на пальне. Мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення й далі стримував адміністративну інфляцію. 

Суттєво зменшилися темпи подорожчання пального – до 27,9% р/р

Це пояснюється наявністю значних запасів та зниженням світових цін на нафту.

Iнфляція третій місяць поспіль сповільнюється швидше за прогноз НБУ завдяки переважанню пропозиції продовольства над попитом, кращій ситуації в енергетиці, а також послідовній монетарній політиці НБУ, спрямованій на підтримання курсової стійкості та збільшення привабливості гривневих заощаджень. Поліпшення інфляційних та курсових очікувань додатково сприяє послабленню фундаментального інфляційного тиску. Водночас ризики для інфляційної динаміки зберігаються передусім через  високий рівень невизначеності, пов’язаний з війною.

Усі ці чинники враховуватимуться під час ухвалення рішень із монетарної політики та в оновленому макроекономічному прогнозі, які будуть презентовані 27 квітня 2023 року під час пресбрифінгу Правління НБУ з монетарної політики. Детальніший макропрогноз Національний банк оприлюднить 4 травня 2023 року у традиційному Iнфляційному звіті.