На главную страницу Ассоциация Страховой бизнес (АСБ)

Інфляція і далі сповільнюватиметься, а економіка відновлюватиметься — Інфляційний звіт НБУ


03.08.2023 

У 2023 році інфляція знизиться до 10,6%, а реальний ВВП зросте на 2,9%. У наступні роки інфляція надалі сповільнюватиметься, а відновлення економіки пришвидшиться. Цей сценарій ґрунтується на припущенні про суттєве зниження безпекових ризиків із середини 2024 року. У своїх розрахунках НБУ також враховував наслідки теракту рф на Каховській ГЕС і припинення роботи “зернового коридору”. Детальний аналіз і прогноз макроекономічної ситуації опубліковано в щоквартальному Інфляційному звіті за липень 2023 року

Інфляція знижуватиметься впродовж 2023–2025 років  

Споживча інфляція у 2023 році сповільниться до 10,6%, а базова – нижче 9%. Цьому значною мірою посприяють заходи НБУ із забезпечення стійкості валютного ринку, а також фіксація основних тарифів на житлово-комунальні послуги. Вагомий вплив матиме й загальне зниження світових цін. Натомість стрімкішому сповільненню інфляції завадять наслідки підриву Каховської ГЕС, що, зокрема, негативно позначиться на врожаях окремих овочів і фруктів. Крім того, на споживчі ціни вплине й повернення довоєнного рівня оподаткування пального.

Інфляція продовжить сповільнюватися в наступні роки. Після зниження безпекових ризиків очікується налагодження ефективніших логістичних маршрутів та відновлення виробничих потужностей. Це сприятиме зменшенню витрат бізнесу та зростанню пропозиції товарів, зокрема продовольства. У результаті споживча інфляція у 2024 році знизиться до 8,5%, а базова – до 7%. Збереження порівняно жорстких монетарних умов наблизить інфляцію до верхньої межі цільового діапазону НБУ 5% ± 1 в. п. у 2025 році, водночас базова інфляція знизиться до близько 3%. У післявоєнний період основний внесок у загальну інфляцію матиме коригування адміністративних цін та тарифів, яке, однак, буде поетапним та супроводжуватиметься розширенням соціальної підтримки населення.

Відновлення економіки триватиме, незважаючи на виклики війни

НБУ поліпшив прогноз зростання реального ВВП у 2023 році до 2,9% (з 2,0% у квітневому Інфляційному звіті). Це пояснюється стійкістю населення та бізнесу до викликів війни, стрімкішим відновленням внутрішнього попиту та переглядом у бік підвищення оцінки врожаїв.

Зростання економіки пришвидшиться після зниження безпекових ризиків – до 3,5% у 2024 році та 6,8% у 2025 році. Цьому сприятимуть відновлення експортної логістики в Чорному морі, поліпшення ділових та споживчих настроїв, а також стимулююча фіскальна політика. Водночас оцінка зростання у 2024 році була погіршена порівняно з попереднім прогнозом через триваліший період високих безпекових ризиків.

Економіка і надалі перебуватиме нижче свого потенційного рівня. Серед причин цього – доволі повільні процеси пожвавлення ринку праці, відновлення виробничих потужностей та повернення експортерів на втрачені ринки збуту.

Пожвавлення економіки сприятиме поступовому зростанню зайнятості та трудових доходів

Рівень безробіття поступово скорочуватимуться: до 19% у поточному році та до 16,9% та 14,4% відповідно в наступних роках. Цьому насамперед сприятиме відновлення економічної активності. Проте рівень безробіття залишатиметься вищим, ніж до повномасштабного вторгнення, через збереження значних диспропорцій на ринку праці. Це, зокрема, пояснюватиметься нерівномірним економічним відновленням за секторами та регіонами через наслідки війни.

Пожвавлення економіки також зумовить поступове зростання попиту на робочу силу, а отже й трудових доходів. У повоєнний час їх збільшенню додатково сприятиме посилення конкуренції із закордонними роботодавцями за робочу силу. Зростання трудових доходів відновиться вже цього року, а надалі пришвидшуватиметься. Трудові доходи зростатимуть як у номінальному, так і в реальному вимірах.

Зовнішня допомога дасть змогу профінансувати значні бюджетні потреби та підтримувати високий рівень міжнародних резервів у 2023–2025 роках

У 2023 році дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах очікується на рівні попереднього року – понад 26% ВВП. Надалі завдяки нарощуванню доходів він звужуватиметься – до майже 20% ВВП у 2024 році та близько 12% ВВП у 2025 році. Водночас фіскальна політика залишатиметься м'якою на всьому прогнозному горизонті, що підтримуватиме відновлення економіки.

Основним джерелом покриття значних дефіцитів залишатиметься міжнародна допомога. У 2023 році зовнішнє фінансування перевищить 42 млрд дол. США. У наступні роки воно залишатиметься значним, хоча й поступово знижуватиметься. Водночас і надалі зростатиме роль внутрішнього боргового фінансування для покриття бюджетних потреб.

Надходження міжнародної допомоги також забезпечуватиме чистий приплив валюти на прогнозному горизонті. Завдяки цим надходженням Україна зможе не лише забезпечити власні потреби в імпорті для підтримки обороноздатності та відновлення, а й поповнити міжнародні резерви, які станом на кінець 2025 року сягнуть 44,1 млрд дол. США.

НБУ знижуватиме облікову ставку поступово, щоб підтримувати привабливість гривневих інструментів. Монетарні умови ще тривалий час залишатимуться доволі жорсткими

З огляду на сприятливі макроекономічні тенденції НБУ знизив облікову ставку в липні – з 25% до 22%. Оновлений макропрогноз НБУ передбачає її зниження й надалі. Водночас цей процес відбуватиметься поступово, щоб підтримувати привабливість гривневих інструментів. Це зменшуватиме ризики для стійкості валютного ринку і зниження інфляції та дасть змогу реалізувати Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.

Пом’якшення процентної політики підтримає пожвавлення економіки. Так, у міру згасання безпекових ризиків та поліпшення макроекономічної ситуації банківське кредитування на ринкових засадах відновлюватиметься та стане додатковим імпульсом для стійкого економічного зростання.

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у липневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:

Світові ціни на товарних ринках характеризуються високими коливаннями в короткостроковому періоді. Така волатильність може суттєво впливати на внутрішні макроекономічні процеси країн – експортерів чи імпортерів цих товарів. Україна до повномасштабного вторгнення росії була вагомим світовим експортером сталі та залізної руди. Проте навіть в умовах війни, зруйнованих та пошкоджених виробничих потужностей та обмеженої логістики продукція гірничо-металургійного комплексу забезпечує близько 1/5 товарного експорту.

З огляду на це НБУ розробив низку моделей для короткострокового (на шість місяців) прогнозування світових цін на ці товари. Їх результати є точкою відліку для довгострокової оцінки світових та експортних цін, що також є складовою процесу підготовки макроекономічного прогнозу, на якому ґрунтуються рішення з монетарної політики.

Підрив росією Каховської ГЕС передусім матиме масштабні та довготривалі гуманітарно-екологічні наслідки. Вплив на економіку поточного року буде помірним – до 0,2 в.п. від'ємного внеску в зміну реального ВВП, до 0,3 в. п. додатного внеску в споживчу інфляцію та розширення дефіциту торгівлі товарами на 0,4 млрд дол. США, що враховано в прогнозі НБУ. У наступні роки ці втрати зменшаться, проте вони матимуть сталий характер та позначатимуться на потенційному ВВП упродовж тривалого періоду часу, а також стримуватимуть зниження інфляції.

У межах інформаційної війни росія поширює наратив, що партнери начебто витрачають забагато коштів на військову підтримку України, тоді як їхні економіки страждають від прискорення інфляції та сповільнення економічного зростання. Проте наявні дослідження надають переконливі докази, що економічна вартість військової допомоги Україні для партнерів є суттєво меншою за оголошені номінальні суми.

Як свідчать попередні результати дослідження Chebanova, Faryna, Sheremirov (2023), у короткостроковій перспективі збільшення військових видатків через війну в Україні має стимулюючий вплив на ВВП країн-партнерів. Так, один долар США, витрачений урядами донорів на військові потреби, генерує протягом одного-двох років 0,79–0,87 дол. США до ВВП цих країн. Загалом позитивний ефект не зникає навіть через п’ять років. Крім того, є низка додаткових позитивних ефектів для країн-донорів, такі як можливість обміну військовим досвідом, ефективніший розподіл ресурсів оборонної галузі, імпульс для експортерів зброї та зростання продуктивності завдяки додатковим інвестиціям у дослідження та розробки.

Вплив на депозитні ставки банків, щоб сформувати мотиви для збільшення заощаджень населення, є важливим трансмісійним каналом монетарної політики. Особливо в поточних умовах, коли інші канали є досить слабкими через фіксацію обмінного курсу та значну ризик-премію. Такий вплив реалізується насамперед шляхом зміни облікової ставки та операційного дизайну монетарної політики НБУ. У червні 2022 року НБУ суттєво підвищив облікову ставку – з 10% до 25%. Це розвернуло тренд на зниження депозитних ставок. Однак наприкінці 2022 року монетарний імпульс почав слабшати насамперед через розширення профіциту ліквідності.

Дослідження НБУ свідчить, що депозитні ставки реагують на зміну облікової ставки поступово, асиметрично та з різною силою, яка може змінюватися в часі. Наприклад, банки зазвичай охочіше йдуть на зниження ставок за депозитами, ніж на їх підвищення (зокрема з міркувань зменшення процентних витрат). Крім того, за оцінками НБУ, в Україні ключовий вплив на силу монетарної трансмісії за депозитним каналом чинять економічна невизначеність, рівень ліквідності та конкуренції в банківській системі, інфляція, а також заходи з монетарної політики.

Зміна облікової ставки першочергово впливає на вартість міжбанківських кредитних ресурсів (в Україні вимірюється індексом UONIA), а з часом – на дохідність депозитів. Згідно з дослідженням НБУ максимальний вплив від зміни облікової ставки на депозитні ставки досягається на горизонті 8–18 місяців. За підвищення міжбанківської ставки на 10 в. п. депозитні ставки в Україні в середньому зростають на майже 5 в. п. упродовж 12 місяців, водночас за скорочення на 10 в. п. – банки знижують депозитні ставки на близько 6 в. п.

Щоб пришвидшити монетарну трансмісію центральні банки можуть застосовувати додаткові інструменти. Зокрема, НБУ в цьому році суттєво підвищив нормативи формування банками обов'язкових резервів, запровадив зміни до механізму їх розрахунку та операційного дизайну монетарної політики. Такі заходи сприяли посиленню монетарної трансмісії та суттєвому зростанню привабливості гривневих активів серед населення. Це дало змогу підтримувати стійкість валютного ринку, а отже й тенденцію до зниження інфляції.

Джерело:  НБУ
URL новини:  https://bank.gov.ua/ua/news/all/inflyatsiya-i-dali-spovilnyuvatimetsya-a-ekonomika-vidnovlyuvatimetsya--inflyatsiyniy-zvit-nbu

«« Вернуться на первую страницу раздела