Вони були розроблені учасниками Української ради бізнесу, до якої входить 120 бізнес-об’єднань, в форматі "білого" та "чорного" переліку ініціатив, і направлені на створення бази для розвитку українського бізнесу в умовах війни та на вдосконалення взаємодії влади та бізнесу.
Основні пункти "білого" списку:
- Стимулювання відновлення економіки через збереження підприємництва та відновлення людського капіталу. Запровадження прозорі та ефективні механізми відшкодування збитків бізнесу, завданих війною, за вдалим прикладом відшкодування збитків громадянам.
- Забезпечення прозорості та ефективності роботи контролюючих органів та органів правопорядку. Відновлення прозорих конкурсів та громадського контролю за відкритими конкурсами на всі державні посади,
- Забезпечення ризик-орієнтованого підходу до перевірок суб’єктів господарювання.
- Перезавантаження ДПС, БЕБ, ДМС, Нацполіцію, Службу фінмоніторингу.
- Продовження та завершення судової реформи, забезпечення верховенства права. Здійснення переходу на цифрове судочинство, забезпечення судовий захисту прав інвесторів та власників, враховуючи вплив бойових дій на цивільні правовідносини.
- Забезпечення інклюзивний діалог між владою, бізнесом та громадянським суспільством.
- Реформування податкової системи та митного законодавства.
- Демонополізація ринку платіжних послуг.
- Прозора та ефективна приватизація всіх не стратегічні підприємства у 2025-2026 роках, а стратегічні держпідприємства – після завершення воєнного стану
- Сприяння дебюрократизації, дерегуляції та стимулювати внутрішню та зовнішню чесну конкуренцію.
Із боку Асоціації "Страховий бізнес" було висунуто ряд ініціатив, що відображають цілі та пріоритети, які дозволять страхові галузі ефективніше працювати та краще виконувати функцію захисту фінансових інтересів громадян та підприємств. Зокрема, серед них до "білого" списку увійшло:
- 1. Реалізувати та профінансувати державну програму часткового субсидування добровільного страхування воєнних ризиків для бізнесу та їх співробітників, а також життя, здоров’я та майна громадян, створити та впровадити механізм перестрахування воєнних ризиків українськими страховиками в Експортно-кредитному агентстві та сприяти перестрахуванню цих ризиків на внутрішньому ринку та у перестраховиків-нерезидентів;
- 2. Провести аналіз та виправлення законодавства щодо надання рівного захисту прав суб’єктів господарювання у адміністративному судочинстві, зокрема щодо законності індивідуальних актів державних органів та можливості зупинення дії оскаржуваного індивідуального акта до розгляду справи по суті;
Вячеслав Черняховский прокоментував: "Зараз фінансовий ринок в цьому аспекті дискримінований у порівнянні із іншими галузям, оскільки дію саме актів Національного банку як регулятора неможливо призупинити до вирішення справи по суті, що наносить величезну шкоду галузі та ставить її в нерівні умови із іншими".
Також генеральний директор Асоціації підкреслив, що особливу увагу треба приділити питанням дерегуляції бізнесу. Він зазначив: "Ми багато років послідовно та принципово відстоюємо позицію, що для збереження та розбудови України необхідно знайти баланс між інтересами держави та бізнесу, позбутись надмірної регуляції. В силу низки причин, страхова галузь останні роки особливо страждає від надмірного тиску на бізнес, тому наше об'єднання повністю підтримує позицію УРБ в частині кроків із дерегуляції".
Серед найбільш важливих кроків із дерегуляції, Вячеслав Черняховський визначив такі напрямки, закріплені в спільному переліку Української ради бізнесу:
- включити обов’язкові консультації з відібраними за критеріями репрезентативності представниками бізнес-спільноти у процесі прийняття змін у регуляторній та податковій сферах;
- проводити аналіз та розрахунок очікуваних витрат та вигод суб’єктів господарювання, громадян та держави під час реєстрації законопроєктів у Верховній Раді України;
- забезпечити впровадження ефективних запобіжників дискримінаційним ринковим практикам шляхом розслідування Антимонопольного комітету щодо зловживань монопольним становищем компаніями/природними монополіями, а також недопущення надання несправедливих переваг чи демпінгу на тендерах, конкурсах та закупівлях, зокрема на майданчиках Prozorro;
- впровадити регуляторне правило "one in – two out": введення з боку держави будь-якого нового регулювання має супроводжуватися скасуванням як мінімум двох чинних регулювань порівняної вартості;
- прийняти спеціальне законодавство щодо саморегулівних організацій;
- забезпечити ефективний діалог між центральними органами влади, місцевою владою, громадськістю і підприємцями щодо реалізації інвестиційних програм в рамках регіональних стратегій розвитку за фінансової підтримки міжнародних фондів та банків розвитку;
- запровадити нові принципи взаємодії держави та бізнесу – скасувати неефективні та обтяжливі норми державного контролю, посилити контроль громадськості в цій сфері.
