Як у Великій Британії регулятор погоджує кандидатури керівників страхових компаній та ключових співробітників?

Це було одним питань, які Генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав Черняховський та директор із міжнародної взаємодії Асоціації британських страховиків (ABI) Керол Холл обговорили під час зустрічі в Лондоні.

В Британії процес узгодження регулятором керівників страхових компаній та ключових співробітників регулюється відповідним документом FCA (одного з регуляторів національного фінансового ринку), що носить назву Режим для вищого менеджменту та ключових співробітників (Senior Managers and Certification Regime). Цей Режим визначає загальні принципи доброчесної поведінки топ-керівників страхових компаній, а також підходи до схвалення ключових співробітників із боку регулятора.

Як правило, затвердженню в з боку регулятора, підлягають кандидати на наступні посади:

• Головний виконавчий директор.
• Голова керівного органу
• Директор з управління ризиками.
• Виконавчий директор
• Відповідальний за комплаєнс
• Відповідальний за фінансовий моніторинг

"Процедура як правило, відбувається в два етапи", – зауважила Керол Холл. – На першому заповнюється спеціальна аплікаційна форма, на другому – може бути проведена (але не обов'язково) співбесіда із представниками регуляторів (див. примітки).

Аплікаційна форма включає такі розділи, як опис посади, на яку подається кандидат, його освіта та досвід роботи, опис зон його відповідальності та перевірка щодо відсутності кримінальних проваджень. На сайті FCA розміщена максимально деталізована інформація щодо процедури подання такої заяви, включаючи опис типових кейсів".

Регулятор підкреслює, що принцип пропорційності, який є ключовим в європейському нагляді, завжди застосовується і до питання узгодження ключових співробітників: "На нашу оцінку (аплікації) впливає багато факторів. Наприклад, ми можемо застосовувати різний рівень ретельності та глибини при оцінці компетентності кандидата на посаду виконавчого директора у великій компанії порівняно з посадою виконавчого директора в меншій компанії.

Рівень ретельності, який ми застосовуємо для прийняття рішення, базується на кількох факторах, серед яких:

• Досвід кандидата та його регуляторна історія.
• Роль, на яку претендує кандидат.
• Розмір компанії-заявника, її досвід роботи на ринку та регуляторна історія.
• Ризики заподіяння шкоди компанією на страховому ринку

Для ключових ролей у невеликих компаніях ми можемо застосовувати нижчий рівень перевірки, якщо не виявимо жодних причин для занепокоєння в аплікації чи під час наших власних перевірок".

Максимально ретельно перевіряють кандидатів на посади у великі компанії, які можуть завдати значної шкоди всьому ринку, якщо управління ними не буде ефективним.

Також регуляторні підходи спрямовані на підтримку безперервності бізнес-процесів компаній. Зокрема, якщо посада ключового співробітника стає вакантною тимчасово або несподівано, інший співробітник особа може заміщати її без погодження на період до 12 тижнів, і такий співробітник не обов'язково повинен бути керівником вищої ланки.

Регулятор підкреслює важливість селф-ассементу і не вимагає 100% відповідності кандидата на момент подачі аплікації: "Якщо є прогалини (наприклад, у досвіді кандидата), подумайте, як кандидат може швидко поповнити ці знання. Переконайтеся, що ваша заявка показує, як ці прогалини будуть усунені", – такі рекомендації надає FCA.

В певних випадках, регулятор може запросити кандидата також на співбесіду. Як правило, це діє для представників топ-менеджменту та комплаенсу, що претендують на посади у великих компаніях, акції яких котируються на біржі. Також кандидата можуть запросити на співбесіду, якщо є неясності чи занепокоєння щодо його професійної придатності.

Співбесіди можуть відбуватися або в офісах регуляторів, або дистанційно. Співбесіда проводитиметься відповідною комісією, і регулятор тяжіє до мінімізації іі складу.

Як правило, в ході співбесіди обговорюється: роль та регуляторні обов'язки кандидата та як його знання та досвід допоможуть їх виконувати.

Наприклад, ми можемо дослідити їхнє розуміння інших сфер:

• Ринок, на якому працює компанія.
• Бізнес-модель та стратегія.
• Управління ризиками та контроль.
• Фінансовий аналіз і контроль
• Управління, нагляд і контроль.
• Нормативно-правова база.
• Культура компанії, включаючи її підхід до різноманітності та інклюзивності.
• Виконання компанією таких режимів, як обов'язок щодо захисту прав споживачів.

Регулятор завжди повідомляє, яких сфер та питань планує торкнутись на співбесіді. У деяких випадках кандидата направляють на повторну співбесіду. Це може бути пов'язано з бажанням комісії прийняти більш зважене рішення чи отримати "других погляд" від нового складу комісії.

"Як ми бачимо, принцип пропорційності, закладений в Євродирективі, активно застосовується в питаннях вимог до ключових співробітників британських страховиків. Крім того, мене особисто вразив рівень прозорості та докладності всіх документів. що описують застосування Senior Managers and Certification Regime", – зазначив генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав Черняховський.

Довідково:

Нагадаємо, що із 2013 року, коли урядом Британії були запроваджені широкомасштабні реформи у сфері регулювання сектору фінансових послуг, в країні діє система, відома під назвою "twin peaks", під яку підпадають в тому числі страхові компанії.

Відповідно до неї, зараз повноваження нагляду розподілені між двома регуляторними органами:

Орган пруденційного нагляду (PRA), який є частиною Банку Англії, сприяє безпеці та надійності страховиків, а також захисту інтересів страхувальників.

Управління з фінансового регулювання та нагляду (FCA) регулює поведінку фінансових установ, зокрема, і страховиків, а також, в більш широкому сенсі, цілісність фінансових ринків Великої Британії.

Обидва регулятори здійснюють курс на підтримку принципів пропорційності, який полягає в імплементації та дотриманні різниці в підходах щодо регулювання для великих, із одного боку, та малих і середніх страхових компаній – із іншого.

Зокрема, Директива Solvency II (ст. 4) не застосовується до страхових компаній, чий валовий річний дохід від підписаних премій компанії не перевищує 5 млн євро.