Що відбувається на ринку фінансових послуг України під час війни?

Фінансовий ринок відчуває стрес тривалого ризику бойових дій. Однак цей ризик не є безумовним. Воєнні ризики завжди були винятком при страхуванні громадян та їхнього майна. Але війна Росії проти України все змінила. Воєнні дії – влучення снарядів, мін, куль, руйнування будівель, мінування територій, наслідки вибухів, пожеж тощо – можуть бути повернуті до переліку страхових ризиків, і такий процес уже триває.

Про це в ефірі Харківського пресклубу заявив генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" В'ячеслав Черняховський.

Однак, це і додаткові гроші для страхування військових ризиків, – додав експерт.

За даними асоціації "Страховий бізнес", деякі підприємства, які перебували на лінії зіткнення, складали договори страхування воєнних ризиків та ризиків політичного насильства. Було заявлено страхові випадки на суму понад $100 млн. Сьогодні вони частиною виплачені, частиною перебувають у процесі врегулювання.

Українські компанії із певними іноземними компаніями ще на початку війни страхували такі ризики. Наприклад, після пожежі та знищення ворогом нафтобази у Кривому Розі страхова компанія виплатила понад 35 млн грн.

– Ми бачимо, що війна затягується і виходить за межі 2023 року. Страхові компанії, прагнучи допомогти українським громадянам та бізнесу, під свою відповідальність стали страхувати такі ризики щодо майна: це і вантажі, і складські приміщення, квартири та будинки, автотранспорт, — розповідає В'ячеслав Черняховський. – Це стосується і страхування певних категорій громадян (журналістів, волонтерів, водіїв, які возять гуманітарну допомогу, а також цивільних осіб, наприклад, на випадок контузії).

Як повідомив В'ячеслав Черняховський, сьогодні такі ризики включаються до договорів страхування. Він зазначив, що це не стосується тих, хто знаходиться надто близько до лінії фронту, тому що туди, куди постійно б'є артилерія, системи залпового вогню, важко прорахувати можливості страхових виплат. Страховики можуть проаналізувати лише ту статистику, яка стосується обстрілів тилової території України, куди також долітають ракети та "шахеди".

Українську ППО експерт назвав найкращим кризовим менеджером для вирішення цієї проблеми. Він зазначив, що таке страхування навіть подешевшало завдяки гарній роботі ППО та українського солдата.

– Ринок фінансових послуг в Україні існує і гравців на ньому досить багато. Більше тисячі учасників у різних секторах: і в банківських, і в небанківських фінансових послугах. І у небанківському секторі найбільша частка належить страховому ринку. І зацікавленість у фінансових послугах залишається стабільною та дуже високою, — наголосила професорка Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, докторка економічних наук Наталія Внукова.

За деякими видами, наприклад, страхування, ми спостерігаємо навіть збільшення кількості угод, тому що потреба у страхуванні збільшилася. Так само зростає рівень капіталізації певних компаній.

Лише 14 страхових компаній показали зростання обсягів страхових платежів

Стриманішу оцінку ринку дає В'ячеслав Черняховський. Він нагадав, що вже три роки весь фінансовий ринок перебуває під наглядом Національного банку України. І за цей час ця частина компаній дуже скоротилася. Страховиків стало наполовину менше, кредитних спілок – більше ніж наполовину менше, приблизно на 40% скоротилася кількість ломбардів.

– Після того, як ми опинилися в ситуації найнебезпечнішої кризи внаслідок повномасштабного вторгнення, показники страхового ринку дуже впали. Причому, в обсягах послуг деякі компанії впали на 80-90%. І лише 14 страхових компаній показали зростання обсягів страхових платежів. І більш ніж за півтора роки жодна страхова компанія не отримувала нових ліцензій, — зазначив експерт.

Що ж до законодавчого забезпечення, то В'ячеслав Черняховський нагадав, що з наступного року набуває чинності новий закон про страхування, який ґрунтується на дуже важкій і для акціонерів, і страховиків європейської директиви. Цікаво, що Великобританія після Брекзиту скасувала сто показників цієї директиви для того, щоб підвищити конкурентоспроможність своїх британських компаній.

– Витрати на впровадження цієї директиви у діяльність українських страхових компаній будуть катастрофічними для більшості з них, — переконаний В'ячеслав Черняховський.

Йде розробка закону України про страхування цивільно-правової відповідальності, і тут експерт наголосив на позитивному моменті, який полягає в тому, що ми переходитимемо на нові принципи компенсації виплат постраждалим.

Сьогодні ми користуємося фактично ще радянськими нормами, коли при підрахунку збитків вимикається так зване "фізичне зношування" транспортного засобу (запчастин, що потребують заміни). За новим законопроектом ця норма знімається, повністю компенсуватиметься вартість ремонту, забираються франшизи, і все це призведе до того, що наші автовласники будуть більш захищеними на дорозі.

Це позначиться вартості автострахування, яка збільшиться приблизно 2 – 2,3 разу. Зате якість значно покращиться.

Із такими нормами нас ніхто до ЄС не візьме?

Є ще законопроект, зареєстрований у Верховній Раді (№9422), який стосується банків та фінансових компаній. Особливо тих, що займаються швидкими кредитами. Там заплановано дуже багато неринкових обмежень. Зрозуміло, що це робиться для того, щоб громадяни не брали по 5-10-20 кредитів, які потім не в змозі повернути.

Як вважає В'ячеслав Черняховський, подібні речі можна все ж таки робити адміністративними методами. Наприклад, дозволити відкликати заявку на кредит через 6-8 годин після подання, не допускати нічних укладень договорів тощо.

Також з'явилися норми про те, що Нацбанк не оприлюднюватиме проекти своїх нормативних актів і відповідно отримуватиме від громадськості, профільних установ, асоціацій, бізнесу та юристів зауваження та пропозиції.

– І це призведе до того, що у нас у країні з'явиться структура, яка не має зворотного зв'язку із суспільством, що повністю порушує принципи демократичного державного управління. Це виводить Нацбанк із закону про держрегулювання та безпосередньо суперечить усім європейським нормативам та практикам, документам Євросоюзу про те, як мають працювати регулятори на фінансовому ринку.

Із такими нормами нас ніхто до ЄС не візьме, вважає експерт.

Професорка Внукова підтвердила, що бізнес готується до двох нових законів "Про фінансові послуги" та фінансові компанії" та "Про страховий ринок", які дуже багато змінюють. За її оцінкою, наші страховики до цього не готові.

– І щодо всіх ініціатив ми можемо сказати, що Нацбанк виконує свою ключову функцію щодо забезпечення фінансової стабільності, – зазначила Наталія Внукова. – Але це не означає, що він її виконує досконало, і ми не можемо сказати, що при цьому немає жодних негативних складових. Однак впливає на це багато чинників, а не лише менеджмент Нацбанку.

Що ж до небанківського фінансового ринку, то ми йдемо до майже повного його знищення. І щоразу, коли я зустрічаюся з провідними фахівцями ринку фінансових послуг, то, на жаль, позитивного на ринку дуже мало.

На думку Наталі Внукової, державі необхідно підтримувати ринкові механізми, а не гальмувати їх. Йдеться про важливі державні рішення як інструменти стимулювання ринку фінансових послуг. Однак, за її оцінкою, все відбувається навпаки. Ті рішення, які ухвалюють органи регулювання, вони ринок гальмують. І в цьому – проблема. І не потрібно винаходити незвичайні підходи, потрібно в кожному рішенні регулятора передбачати розвиток ринку фінансових послуг.

Байка про мишей, сову та їжачків

В'ячеслав Черняховський переконаний, що державним чиновникам не слід продукувати "істини в останній інстанції". Сьогодні бізнес до держави має чимало питань без чітких відповідей. І ці відповіді потрібно напрацьовувати. На жаль, пропозиції, зауваження, спроби подивитися на вирішення проблеми з різних сторін держава не знаходить підтримки. "Наша влада більше любить прості піар-підходи", резюмував він.

Анекдот на тему від В'ячеслава Черняховського

Жили-були миші. Усі їх ображали. Якось прийшли миші до сови:

– Мудра сова, допоможи! Усі нас їдять. Незабаром нас не залишиться. Що робити ?

Подумала сова і каже:

– Миші!Стати їжаками!Будете колючими та для мисливців недоступні.

Побігли миші радісно:

– Станемо їжаками! Станемо їжаками!

Раптом одна зупинилася:

– А хто знає: як стати їжаками?

Ніхто. Побігли назад до сови.

– Сова!А як нам стати їжаками???

– Миші! Ідіть на ... Я не тактик, я – стратег!

– Тому, коли мова доходить до конкретних кроків назустріч бізнесу, ми бачимо, що державі це стає нецікаво, оскільки це вимагає дуже виваженої і аналітичної, і практичної, і юридичної роботи, — наголосив експерт і навів у приклад обов'язкове страхування журналістів, яке існує на папері, але під який немає жодного нормативного документа.

Так само страхування професійно відповідальності в Україні майже відсутнє. Реформа будівельної сфери вимагає, щоб усі учасники процесу від архітектора до забудовника мали відповідне професійне страхування, і цього не зроблено. Ми не маємо страхування якості продукції.

Все це показує, на якому низькому рівні ми маємо розуміння держави, що страхування – це досить великий сегмент фінансового ризик-менеджменту в галузях взаємодії людей.

Війна показала, що прості рішення тепер уже неможливі, нам доведеться ухвалювати лише складні рішення.

Для чого нам громадянська інфраструктура без виробництва?

Генеральний директор асоціації "Страховий бізнес" зазначив, що досі банківська сфера України не прийшла до тями після банкопаду початку війни і це ускладнює кредитування бізнесу. Ця криза лише посилюється. Сьогодні це відчувається не лише у фінансовому секторі, а й у аграрному та промисловому секторах. Бізнес залишився без майна, без оборотних коштів, вони залишилися зі зруйнованими складами та розірваними ланцюжками постачання. І у бізнесу дуже мало можливості щось розвивати.

Всім відомо, що Україні необхідно 500 млрд. євро на відновлення. Усі сподіваються на іноземні інвестиції, які допоможуть швидко відновитись.

– Слід чітко розуміти, — наголошує В'ячеслав Черняховський, – що ми матимемо грантові гроші, можливо, гроші, які заморожені на рахунках Центробанку РФ і ми зможемо їх отримати, через десятки років судових процедур. Грантові гроші будуть спрямовуватися, перш за все, на відновлення цивільної інфраструктури (школи, лікарні, котельні тощо). Проте людям необхідні, скажімо, не лише житло та медичні послуги, а й робочі місця. А те, що сьогодні зруйновано на 20% території України, це переважно підприємства приватного бізнесу. За чий рахунок вони відновлюватимуться?

Відповіді це питання сьогодні немає.

Адже іноземні інвестори прийдуть до України створювати свої підприємства. Їм немає сенсу вкладати в українського власника. І вийде, що ми матимемо будинки, школи та лікарня. Проте все, що стосується індустрії, це будуть іноземні підприємства.

Експерт для прикладу міркував про звільнення Маріуполя. Якщо не будуть відновлені великі промислові підприємства міста та інші виробництва, то жителям міста просто не буде чим займатися. В'ячеслав Чрняховський назвав це величезною системною проблемою, над розв'язанням якої потрібно працювати вже зараз.

Міністерство економіки України прогнозує, що після закінчення війни зростання економіки в нашій країні буде щонайменше 6% щорічно. Ми знаємо, що наша економіка в 2022 році впала на 30%, неважко порахувати, що нам знадобиться десятиліття (до 2029 року), щоб повернутися до рівня 2021 року. Зрозуміло, що світ нас не чекатиме, він розвиватиметься. Таким чином, наша економіка може відстати від світової та європейської дуже і дуже сильно. І у найближчі десятиліття ми не зможемо стати такою країною, яку бажаємо.

Експерти використовують щомісячну аналітику Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Наталія Внукова звернула увагу, що лише 4% українських підприємств наголосили, що у них "немає проблем".

Довідка "Громади"

Ключові результати Чотирнадцятого щомісячного опитування підприємств:

У коротко– та середньостроковій перспективі бізнес зберігає оптимізм, хоча й утримується від чітких прогнозів на віддалену перспективу, про що свідчить зростання довгострокової невизначеності.

Очікування у піврічній перспективі залишаються дуже оптимістичними, водночас, уперше за кілька місяців спостерігається незначне підвищення невизначеності вже й у коротко– та середньострокових перспективах. Водночас, поточна ситуація характеризується як досить позитивна.

Частка підприємств, що працюють майже на повну та на повну потужність, є найвищою з початку війни.

Менеджери покращили оцінки поточної фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загально-економічного середовища, результати роботи підприємств порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці дуже оптимістичні. Проте вже три місяці спостерігається "стагнація" такого оптимізму.

Питання фізичної безпеки бізнесу залишаються в топ 5 перешкод роботи бізнесу у військовий час.

Оцінки економічної політики уряду з підтримки бізнесу трохи погіршились, але поки залишаються задовільними.

Наталія Внукова вважає, що у світовій практиці швидко відновилися після тих чи інших криз ті компанії, які добре до них готувалися заздалегідь. Якщо в Україні є компанії, які працюють над своїми технологічними процесами та розробляють кілька сценаріїв подолання тієї чи іншої кризи, то вони й за умов війни стійкіші на ринку. Щоправда, їх не так багато.