Стягнення зі страхової компанії відшкодування моральної шкоди потерпілими у ДТП, — позиція Верховного Суду

Посилання апеляційного суду на те, що перерозподіл сум моральної шкоди і стягнення їх з власника джерела підвищеної небезпеки не передбачено законом, суперечать законодавству, — Верховний Суд.

Підставою для зменшення судом розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню зі страховика, є передусім зменшення доведеної шкоди, яка повністю покривається страховиком.

У разі зменшення судом розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню із страхової компанії як страховика, суми відшкодування між ним та страхувальником як власником джерела підвищеної небезпеки, за участю якого сталася дорожньо-транспортна пригода, перерозподілу не підлягають.

У разі зменшення зобов'язання страховика без зменшення загального розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, сума підлягає перерозподілу шляхом збільшення відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки, яка не покрита договором страхування. Про це йдеться у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 11.10.2023 у справі №711/1393/20.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав особу винуватою та засудив за ч. 2 ст. 286 КК (ДТП з тяжкими наслідками). Стягнув зі страхової компанії в рахунок відшкодування моральної шкоди першому потерпілому 1,1 млн грн, другому та третьому потерпілим – по 260 тисяч грн, а також з приватного підприємства у рахунок відшкодування моральної шкоди другому та третьому потерпілим по 240 тисяч грн кожному.

Апеляційний суд змінив цей вирок в частині вирішення цивільного позову та стягнув зі страхової компанії в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь третього потерпілого 1 024,30 грн, а на користь першого та другого потерпілих – по 28 338 грн.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд скасував ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ККС звернув увагу, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на момент вчинення злочину засуджений перебував у трудових відносинах з приватним підприємством, де він працював водієм.

Транспортний засіб належить цьому ПП та був застрахований на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПП та страховою компанією.

Згідно з умовами полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 260 тисяч грн, за шкоду, заподіяну майну, – 130 тисяч грн, розмір франшизи – 2 600 грн.

Змінюючи вирок в частині вирішення цивільного позову, апеляційний суд по суті вірно визначив розміру відшкодування з огляду на положення Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та усталену практику ВС.

Разом з цим, апеляційний суд залишив поза увагою те, що зменшивши розмір стягнення моральної шкоди зі страхової компанії на користь потерпілих, фактично зменшив її загальний розмір, визначений судом першої інстанції, про що не порушувалося питання в апеляційній скарзі.

При цьому посилання апеляційного суду на те, що перерозподіл сум моральної шкоди і стягнення їх з власника джерела підвищеної небезпеки не передбачено законом, є такими, що суперечать законодавству.

Касаційний кримінальний суд зауважив, що підставою для зменшення судом розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню зі страховика, є передусім зменшенням доведеної шкоди, яка повністю покривається страховиком.

У разі зменшення судом розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню із страхової компанії як страховика, суми відшкодування між ним та страхувальником, як власником джерела підвищеної небезпеки, за участі якого трапилась ДТП, перерозподілу не підлягають.

Натомість, у разі зменшення зобов'язання страховика без зменшення загального розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, сума підлягає перерозподілу шляхом збільшення відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки, не покритої договором страхування.