Ряд норм законопроекту про особливості регулювання фінсектору під час во’нного стану вимага’ додаткового обговорення з представниками ринку

Питання змін у регуляторній діяльності НБУ у частині отримання звітності під час війни, а також внесення змін до законів "Про ОСЦПI" та "Про кредитні спілки" передбачені законопроектом № 7465 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв'язку із введенням во’нного стану в Україні" вимагають додаткового обговорення з представниками ринку.

З ці’ю метою 16 червня відбулася Zoom-нарада членів Комітету Iерховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, НБУ, НКЦПФР та представників бізнес-спільноти.

Iідкрив нараду заступник голови Комітету Ярослав Железняк, який зазначив, що додатково до низки суто технічних питань ’ декілька важливих, зокрема, внесення змін до законів "Про Національний банк України" та подовження терміну дії закону "Про фінансову реструктуризацію" до 1 січня 2028 року, з якими усі учасники погоджуються.

При цьому питання змін щодо регуляторної діяльності НБУ в отриманні звітності під час війни, а також змін до законів "Про кредитні спілки" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потребують додаткового обговорення з представниками ринку.

Одним із каменів спотикання стало обговорення норми, яка передбача’, що фінансові установи мають подавати до Національного банку України звітність (іншу, ніж фінансова звітність) та оприлюднювати її відповідно до вимог щодо складання, подання та оприлюднення звітності, встановлених Національним банком України; зобов’язані подавати Національному банку України (в тому числі, на його запит або вимогу) іншу інформацію відповідно до встановлених законодавством України вимог.

НБУ аргументував свою позицію тим що, якщо фінансові установи відновили свою діяльність, то і звітність можуть формувати та подавати. Оскільки в умовах війни ризики банкрутства зростають, то і відслідковувати таку ситуацію НБУ повинен прискіпливіше, щоб належним чином убезпечити кредиторів фінансових установ.

У якості аргументу також наводився приклад того, як банки мають автоматизовані системи обліку та можуть зводити баланс на кінець кожного робочого дня.

На фоні того, що на час во’нного часу була взагалі скасована відповідальність за неподання належної звітності, а подання такої звітності відтерміновано у часі на 3 місяці після закінчення війни, НБУ намага’ться отримати право на подання запитів та отримання будь якої інформації.

Генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Iячеслав Черняховський зазначив, що подання звітності на будь-яку дату це не тільки і не стільки питання автоматизації обліку усіх фінансових операцій, як це здійсню’ться в банках і такий баланс можливо зводити кожного дня.

У страховиків необхідно також показувати резерви та активи, їх структуру, які необхідно підтверджувати при поданні звітності додаванням висновків аудиторів та актуаріїв. Для здійснення таких висновків необхідне ознайомлення із первинною документаці’ю, а це де-що інше ніж автоматизоване зведення щоденного балансу. Багато працівників страховиків полишили свої звичні місця проживання, ’ численні факти того, що працівники страховиків зараз знаходяться у лавах ЗСУ.

Крім цього, на зум-нараді віце-президент Національної асоціації кредитних спілок Людмила Кравченко зазначила, що у кредитних спілок (КС) здебільшого нема’ таких автоматизованих систем. КС ’ локальними установами, які не можуть перенести свою діяльність на інші території, тож не зрозуміло як виконати ці вимоги, наприклад, КС Харківщини, Сумщини, Херсонщини, Донеччини, Луганщини тощо. Для КС, які знаходяться на окупованих територіях скликати засідання спостережних рад неможливо. У працюючих спілках сутт’во зменшилася кількість працівників внаслідок мобілізації, евакуації чи міграції. I той же час НБУ продовжу’ надсилати численні запити про надання йому різноманітної додаткової інформації від КС та акти про порушення. Зважаючи на розмір сегменту кредитної кооперації – активи біля 2,4 млрд. грн. станом на 30.09.2021 року – вбача’ться, що відсутність повної звітності нашого сегменту жодним чином не вплине на аналіз макроекономічного становища країни. Тим більше, що ті КС, які мають можливість звітувати, звітують. Хоча вкрай необхідно замість щомісячного звітування перейти на щоквартальне. I будь-якому випадку норми закону мають бути спрямованими на на відновлення роботи КС та такими, які можуть бути виконаними.

На захист інтересів фінансових установ виступив також і голова Комітету Данило Гетманцев, який зазначив, що в умовах військового часу ніяких нових форм звітності категорично запроваджуватися не можна. Якщо НБУ хоче відновити отримання звітності – це можливо лише в тих межах (формах) і в тих термінах (квартальних), як це діяло у дово’нний час.