Велика Британія створює окремий спрощений режим для captive insurance на тлі конкуренції страхових юрисдикцій

Велика Британія готується запровадити окремий регуляторний режим для кептивних страховиків – страхових компаній, які створюються корпоративною групою переважно для страхування власних ризиків.

25 серпня 2026 року рейтингове агентство AM Best опублікувало окремий коментар щодо британської реформи й дійшло висновку, що запропонована модель може бути конкурентоспроможною порівняно з уже сформованими світовими центрами captive insurance.

Сама реформа була представлена Prudential Regulation Authority, PRA – органом Банку Англії, відповідальним за пруденційний нагляд, – у консультаційному документі від 14 липня 2026 року. Паралельно свої правила щодо поведінки на ринку розробляє Financial Conduct Authority, FCA. Консультація PRA триватиме до 14 жовтня 2026 року.

Ключова особливість реформи – Велика Британія не намагається просто адаптувати для кептивів загальний режим Solvency UK. PRA прямо визнає, що ризиковий профіль таких компаній суттєво відрізняється від звичайного страховика, який працює з широким колом споживачів. Тому для них пропонується самостійний, пропорційний режим, окремий від Solvency UK.

PRA пояснює таку логіку тим, що у класичному single-parent captive фактично збігаються інтереси страховика та страхувальника: компанія створена материнською групою для управління ризиками цієї ж групи. Крім того, у такій моделі значно менша інформаційна асиметрія, адже власник має детальні дані про власні ризики та історію збитків. Імовірність системних наслідків банкрутства такого страховика також набагато нижча.

Саме тому регулятор вважає недоцільним застосовувати до нього весь комплекс вимог, створених для звичайного страхового ринку.

Що конкретно пропонує британський регулятор

Найцікавіша частина – цифри та практичні параметри режиму.

Для captive insurer пропонується встановити власну вимогу до капіталу – Captive Capital Requirement, CCR. Вона має становити більшу з двох величин:

• 10% чистих страхових зобов'язань;
• 10% чистих страхових премій.

При цьому мінімальний капітальний поріг становитиме лише £100 тис. Саме цей мінімум повинен бути сформований сплаченим капіталом.

Для покриття решти вимоги PRA пропонує дозволити, за певних умов, також:

• акредитиви;
• гарантії;
• угоди про фінансову підтримку з боку материнської компанії або групи.

Крім того, пропонується дозволити так звані loan-backs – позики кептивної страхової компанії назад компаніям своєї групи. Це робить використання капіталу значно гнучкішим, ніж у традиційній страховій моделі.

Ще одна принципова зміна – строк авторизації. PRA пропонує приймати рішення щодо повної заявки приблизно за 4–6 тижнів. Для фінансового регулятора це дуже короткий строк.

Саме швидкість ліцензування була одним із ключових запитів учасників ринку під час підготовки реформи. Серед інших побажань, які PRA отримала після консультацій із бізнесом:

• швидка авторизація;
• оперативність регулятора;
• можливість враховувати різні бізнес-моделі;
• спеціально адаптована звітність;
• пропорційні капітальні вимоги;
• гнучкий підхід до джерел капіталу.

Цікаво, що перед підготовкою правил PRA провела шість спеціалізованих експертних груп за участю чинних і потенційних власників кептивів, страхових посередників, керуючих кептивними компаніями та представників страхової галузі.

І нагляд теж буде іншим

Пропорційність стосується не лише капіталу.

PRA пропонує віднести такі компанії до Category 4 – найнижчої категорії страховиків за потенційним впливом їх банкрутства на фінансову систему.

Після авторизації передбачається переважно портфельний та реактивний нагляд, а не постійний інтенсивний контроль, характерний для системно важливіших страховиків.

Тобто логіка приблизно така:

• жорсткий контроль при вході → чітко визначені межі дозволеної діяльності → значно легший поточний нагляд, якщо компанія цих меж дотримується.

Водночас це не означає відсутності вимог. PRA зберігає вимоги щодо:

• реального передання ризику;
• належного ціноутворення;
• формування резервів;
• управління ризиками;
• корпоративного управління;
• відповідальності керівництва.

Що дозволять страхувати

На першому етапі режим орієнтований на single-parent captives, тобто компанії, що належать одному корпоративному власнику.

Вони зможуть страхувати:

• компанії власної групи;
• окремих тісно пов'язаних із групою контрагентів;
• більшість корпоративних ризиків – безпосередньо або через перестрахування.

Але для ризиків, де існує значний інтерес третіх осіб, регулятор залишає обмеження.

Наприклад, обов'язкове страхування відповідальності роботодавця або автоцивільної відповідальності captive зможе приймати лише через перестрахування звичайного страховика. Таким чином перед потерпілим або іншою третьою особою відповідальним залишатиметься страховик, який працює за повним стандартним режимом.

Це показовий приклад ризик-орієнтованої пропорційності: спрощення застосовується там, де ризики переважно залишаються всередині корпоративної групи, але не переноситься автоматично на відносини з масовим споживачем.

Чому Британія це робить

Причина досить прагматична.

Велика Британія є одним із головних світових страхових центрів, але багато британських корпорацій традиційно створюють свої captives за межами країни. PRA прямо визнає це проблемою і ставить завдання зробити Британію конкурентним місцем для реєстрації таких страховиків.

Captive дозволяє великій компанії:

• стабілізувати власні витрати на страхування;
• залишати частину страхового ризику всередині групи;
• безпосередньо виходити на міжнародний перестрахувальний ринок;
• страхувати ризики, які звичайний ринок не покриває або покриває надто дорого;
• накопичувати власну статистику збитків;
• інтегрувати страхування у загальну систему корпоративного управління ризиками.

AM Best вважає, що саме гнучкість капіталу та операційної структури може зробити британський режим привабливим. Для британських корпорацій є й додаткова перевага – ризик-менеджмент, управління компанією та регуляторні відносини можна залишити у власній країні замість створення структури в іншій юрисдикції.

Водночас AM Best називає потенційний недолік: оподаткування. Британські captives, за очікуваннями, сплачуватимуть стандартний корпоративний податок Великої Британії, тоді як деякі традиційні captive-юрисдикції мають нижчі ставки. Тому одним лише полегшенням регулювання питання конкурентоспроможності не вичерпується.

Це частина ширшої регуляторної конкуренції

На заході Zurich Captive Dialogue Day представники регуляторів та ринку відзначили, що конкуренція між юрисдикціями сама стала одним із факторів регуляторних інновацій.

Країни конкурують:

• швидкістю ліцензування;
• пропорційністю вимог при вході;
• допустимими корпоративними структурами;
• рівнем адміністративних витрат;
• гнучкістю використання капіталу.

Наприклад, Франція у 2023 році запровадила сприятливіші податкові та бухгалтерські правила для captives і за кілька років сформувала помітний новий ринок.

Мальта має окрему перевагу завдяки режиму protected cell companies – захищених коміркових компаній. Така структура дозволяє декільком корпоративним клієнтам фактично користуватися спільною юридичною та адміністративною платформою, але розділяти свої активи й ризики.

Це суттєво знижує бар'єр входу для компаній, яким створення повноцінного власного captive є занадто дорогим.

Велика Британія також планує перейти до таких структур на наступному етапі. PRA прямо говорить, що після прийняття необхідного законодавства має намір окремо опрацювати можливість protected cell captives.

Тобто відбувається досить цікава зміна регуляторної філософії.

Раніше міжнародна конкуренція фінансових центрів часто асоціювалася передусім із нижчими податками або м'якшим наглядом. Тепер з'являється інша модель:

• якісний регулятор намагається забезпечити необхідний рівень надійності, але не створювати вимог, які не відповідають реальному ризику конкретної бізнес-моделі.

Саме тому у британських документах постійно повторюються поняття пропорційності, спеціально адаптованого режиму та гнучкості.

При цьому учасники Zurich Captive Dialogue Day окремо застерігають: конкуренція регуляторів не повинна перетворюватися на гонку за найнижчими стандартами. Швидкість та гнучкість мають поєднуватися з якісним корпоративним управлінням, прозорістю та наглядом.