Економічні втрати від природних катастроф складають $280 млрд, $51,6 млрд припадає на повені – Огляд Swiss Re

Економічні втрати від природних катастроф у 2023 році, за оцінками Swiss Re Institute, склали близько 280 млрд доларів, з яких 51,6 млрд доларів припадає на повені.

Очікується, що втрати зростатимуть у зв’язку з посиленням екстремальних погодних явищ через зміну клімату, а також збільшенням вартості активів у зонах підвищеного ризику через швидке розширення міст. Захисні заходи, такі як дамби, греблі та шлюзи, потребують значних інвестицій, але їхня економічна вигода може перевищити витрати на відновлення після катастрофи до 10 разів, як свідчить дослідження Swiss Re Institute. Forinsurer вибрав найголовніше.

Визначити найкращі методи адаптації до повеней для забезпечення здоров’я, безпеки та економічної стабільності громад може бути складно. Не існує стандартизованих методів або наборів даних для порівняння ефективності витрат і дієвості ініціатив та політик адаптації до повеней. Проте можна використовувати співвідношення вигоди до витрат (BCR) як стандартну міру для порівняння, що допомагає прискорити процес ухвалення рішень.

Для річкових повеней найбільше співвідношення вигоди до витрат мають зони затримання води, які можуть зменшити очікувану щорічну шкоду від повеней у Європі на 75%. Однак їх важко будувати в обмежених просторах або на вузьких заплавах. Посилення наявних дамб може скоротити збитки від річкових повеней на 60% і принести найбільшу економічну вигоду в густонаселених районах.

Інвестиції в адаптацію до змін клімату, зокрема підготовку до повеней, не лише сприяють економічній стабільності та створюють робочі місця, але й допомагають захистити людей. Проте фінансування цих заходів все ще недостатнє. Тому важливо створити умови для залучення приватного капіталу в проекти з адаптації до кліматичних змін і водночас оптимізувати використання державних коштів.

Вероніка Скотті, голова сектору рішень для державного сектору в Swiss Re

"Оцінка економічної вигоди від заходів адаптації є ключовим кроком для сприяння інвестиціям і закриття великої фінансової прогалини", вважають у Swiss Re.

Визначення ефективності інвестицій у заходи захисту від повеней вимагає кількісної оцінки їхньої фінансової вигоди. Swiss Re Institute провів дослідження, яке порівнює економічні вигоди та співвідношення витрат до користі від обраних заходів захисту. Ці дані можуть слугувати орієнтиром для інвестиційних рішень і допомогти обрати найкращі методи адаптації, щоб забезпечити економічну стабільність, безпеку та стійкість громад.

Співвідношення вигоди до витрат може значно різнитися залежно від регіону. Дослідження оказують, що сірі інфраструктурні рішення, такі як дамби та вали, є дуже ефективними у зменшенні шкоди від затоплень. У світі їхня вигода може перевищувати витрати в 2-7 разів, а у зонах, схильних до затоплень, навіть у 10 разів. Побудовані за оптимальними стандартами, такі конструкції можуть зменшити шкоду на 60-90%, особливо в густонаселених районах. У менш густозаселених зонах природоорієнтовані рішення, як-от відновлення бар’єрних островів або берегова рослинність, можуть бути не менш ефективними.

Політичні заходи, такі як обмеження використання землі, також можуть підвищити ефективність захисту від затоплень, особливо в країнах, що розвиваються. Захисні споруди та зонування виявляються майже вдвічі ефективнішими, ніж адаптивні заходи, як-от герметизація будівель, для запобігання затопленням.

Усі заходи захисту від повеней, особливо коли вони оновлені та підтримуються в належному стані, приносять вигоду і страховикам, і страхувальникам. Державний та приватний сектори можуть спільно працювати над прискоренням адаптації до ризиків: держава може зосередитись на зменшенні збитків, а залишкові ризики передати у сферу страхування та перестрахування, сприяючи економічній стабільності після катастроф. Страховий сектор, залучений на ранніх етапах планування, може допомогти зменшити ризики та забезпечити фінансовий захист.

Уряди та державні органи можуть допомогти управляти наслідками природних катастроф завдяки заходам зі зменшення ризиків, таким як планування, розробка політики та інвестиції в інфраструктуру. Якщо державний сектор зосередиться на уникненні та зменшенні майбутніх збитків від природних катастроф, залишковий ризик можна буде передати у сферу страхування та перестрахування, що сприятиме економічній стабільності та зростанню після катастроф. Зі збільшенням кількості природних катастроф така стійкість ставатиме все важливішою.

Проактивна адаптація до повеней забезпечує стабільні фінансові та соціальні вигоди, на відміну від високих витрат на відновлення після повеней. Зниження ризику повеней також спрощує отримання страхування та робить його більш доступним, що є важливим, оскільки зміна клімату спричиняє частіші стихійні лиха, пов’язані з погодою. Однак, попри значні повені, багато країн досі не надають пріоритету інвестиціям в адаптацію.

Жоден окремий метод адаптації до повеней не буде ідеальним для кожної ситуації, і ризик затоплення не можна повністю усунути.

Найкращий підхід до управління ризиком затоплення залежатиме від локальних факторів, таких як:

• оцінка щорічних збитків;
• характер ризику повені;
• чисельність та активи населення, що піддаються ризику;
• ресурси та витрати;
• співвідношення вигоди до витрат;
• доступний простір;
• ефективність втручання;
• тривалість стійкості після втручання та терміни будівництва.

Індустрія страхування та перестрахування може допомогти урядам і політикам розпізнати та зрозуміти ризики. Вона також може запропонувати рішення для зниження ризиків, сприяти швидкому відновленню та управлінню залишковими ризиками, кажуть аналітики Swiss Re.