Підхід до страхування бізнесів має змінитись: Що показали блекаути в Європі?

Кілька годин без електрики можуть зупинити виробництво, а кілька діб – перетворити простій на фінансову кризу.

3 січня 2026 року в Берліні після протиправних дій осіб, які вчинили підпал та пошкодження високовольтних кабелів, без світла залишилися близько 45 000 домогосподарств і 2 200 бізнесів, а відновлення тривало до 8 січня. Схожий масштаб вразливості показав і блекаут на Іберійському півострові 28 квітня 2025 року, коли Іспанія та Португалія одночасно втратили електропостачання і бізнес масово зіштовхнувся зі збоєм процесів, зв’язку та логістики. Аналогічні ситуації трапляються і в Україні, зокрема, внаслідок настання воєнних ризиків, які призвели до пошкодження майна підприємств.

Для бізнесу головний урок з цих подій – не лише у надійності енергомереж, а в здатності фінансово вижити після зупинки операційної діяльності через стихійні лиха, технологічні збої чи інші небезпечні обставини. Він нагадує про необхідність додаткового страхового покриття для різних типів підприємств.

Сценарне планування як фундамент страхування від перерви у виробництві

В таких випадках на допомогу приходить страхування майна з покриттям перерви у виробництві (Business Interruption – BI). Основним методом оцінки, що використовується для андеррайтингу таких ризиків, є сценарне планування відновлення (Business Continuity Planning, BCP).

У класичному страхуванні майна (Property) оцінюється вартість будівлі та обладнання. У страхуванні BI об'єктом є час, на який порушується діяльність підприємства, та грошовий потік, що втрачається в цей період. Щоб встановити адекватний ліміт (страхову суму) та період тривалості збитку для його відшкодування, страховик та страхувальник мають розробити детальний сценарій, що включає:

1. Оцінка критичних місць: Яке саме обладнання є унікальним? Якщо трансформатор чи специфічний верстат вийде з ладу, скільки тижнів чи навіть місяців піде на його виготовлення, доставку та монтування?
2. Наявність механізмів заміщення: Чи є можливість оперативно орендувати потужності або перенести виробництво на інший майданчик?
3. Заходи мінімізації: Сценарне планування дозволяє розрахувати "додаткові витрати" (Extra Expenses) – наприклад, на купівлю дизель-генераторів або навіть термінову та дуже дорогу авіадоставку запчастин чи устаткування, що зрештою може коштувати дешевше, ніж повна зупинка заводу на пів року.

Без такого аналізу страховий поліс BI перетворюється на лотерею, де обраний "на око" період відшкодування (зазвичай 12 місяців) виявляється недостатнім через розриви в глобальних ланцюгах постачання, залежить від додаткових робіт зі створення майданчиків та ліній комунікацій з ними при неможливості закупити та встановити обладнання, яке знищене, або через те, що такі моделі вже не виробляються, а нові аналоги відрізняються за габаритами, вагою тощо.

Статистика для розуміння важливості такого виду страхового захисту

Невелика частка договорів страхування майна включають опцію BI.

В Україні: За різними експертними даними, частка договорів страхування майна підприємств, що містять секцію BI, варіюється в межах 7−12%. Більшість компаній взагалі укладають договори страхування майна лише на вимогу банків (іпотека), де фінансові установи зазвичай не вимагають страхування BI, а тим більше втрати прибутку.

У світі: На розвинених ринках (США, Велика Британія) цей показник вищий (до 25−40% у корпоративному секторі), проте серед малого бізнесу недострахування BI залишається глобальною проблемою. Згідно з даними Allianz Risk Barometer, перерва в діяльності стабільно входить у ТОП-3 світових ризиків, але рівень проникнення реального захисту залишається низьким.

Ціна відсутності BI: Чому виплати за "основні фонди" не рятують бізнес?

Статистика наслідків великих збитків (від 1 млн євро) без покриття BI є приголомшливою. Дослідження FEMA (США) та страхових інститутів (зокрема Munich Re та страхового брокеру Marsh) підтверджують наступні цифри:

• 40% підприємств, які зазнали катастрофічного збитку (пожежа, повінь) і не мали плану безперервності та відповідного страхування, не відкриваються знову ніколи, навіть після отримання страхової виплати.
• Ще 25% закриваються протягом першого року після ремонту та відновлення роботи.
• Загалом близько 70−80% компаній, що пережили великий збиток без BI-покриття, банкрутують або поглинаються конкурентами протягом наступних 1−2 років.

Чому так відбувається, навіть якщо страхова виплатила за пошкоджену будівлю чи обладнання?

1. Втрата ринку: Поки підприємство відбудовується (6−18 місяців), клієнти не чекають. Вони укладають контракти з конкурентами. Повернути їх після відновлення часто дорожче, ніж збудувати новий цех.
2. Кадровий голод: Ключовий персонал (інженери, технологи, топ-менеджери) не може сидіти без зарплати пів року чи рік. Колись Генрі Форд казав: "Заберіть у мене гроші, заводи, верстати, але залиште мені людей – і незабаром ми створимо заводи краще колишніх". Без секції/страхової суми по BI, яка покриває також і "витрати на персонал", компанія втрачає свій головний інтелектуальний та виробничий капітал.
3. Постійні витрати: Кредити, податки, оренда та комунальні платежі за вцілілу частину бізнесу продовжують нараховуватися, вимиваючи обігові кошти, отримані як компенсація за майно.

Для топ-менеджменту та власників бізнесу страхування майна є базовим гігієнічним фактором захисту активів. Проте останні кейси масових блекаутів в Європі нагадують, що інфраструктурний колапс – це не лише темрява в оселях, а фінансовий розрив, який може стати летальним для бізнесу. Сценарне планування та страхування перерви у виробництві – це не "додаткова опція", а єдиний інструмент, що гарантує повернення компанії на ринок у тому ж статусі, який вона мала до страхового випадку.