Капіталу достатньо. Де тепер створюється цінність страховика?

Однією з цікавих дискусій першого дня FERMA Forum 2026 у Роттердамі стала розмова про майбутнє традиційної моделі корпоративного страхування. Поява й активне зростання керуючих генеральних агентів (MGA), брокерських програм та автоматизованого андеррайтингу поступово змінюють страховий ринок і ставлять під питання те, що ще недавно здавалося очевидним: чи залишається здатність страховика надати капітал для прийняття ризику його головною конкурентною перевагою?

Генеральний директор FERMA Лоран Ніуль сформулював проблему досить прямо: традиційна модель, за якої страховик використовує власний капітал для надання страхової місткості, одночасно забезпечуючи врегулювання збитків та відносини з клієнтом, опиняється під певним тиском. Капітал може надходити з різних джерел, а частина функцій – передаватися іншим учасникам страхового ланцюга. Ще чіткіше цю думку висловив керівник міжнародного корпоративного страхування Zurich Лучано Чіріна: сьогодні дефіциту капіталу на ринку немає, тому визначальним стає не його наявність, а додаткова цінність, яку отримує клієнт.

Це не означає, що традиційний страховик втрачає своє місце, навпаки, Алесса Квейн, керівниця міжнародних ринків Sompo, звернула увагу, що корпоративний клієнт купує значно більше, ніж страхову місткість. Стійкість балансу, інженерія ризиків, професійне врегулювання збитків, здатність підтримувати клієнта протягом тривалого часу та накопичена експертиза залишаються сильними сторонами великих страховиків. Водночас нові учасники ринку мають майбутнє лише тоді, коли вони також створюють реальну цінність, а не додають ще одну ланку витрат між клієнтом і капіталом.

Особливе місце в цій новій моделі може належати даним. Великі страховики десятиліттями накопичували інформацію про страхові випадки, збитки, причини їх виникнення та ефективність заходів реагування, але значна частина цих даних залишалася неструктурованою і використовувалася лише частково. Штучний інтелект відкриває можливість перетворити цей масив із архіву минулих подій на інструмент прогнозування: знаходити закономірності, краще розуміти причини збитків, допомагати клієнтам оцінювати ризики та розробляти нові страхові рішення, у такому разі історія врегулювання збитків стає не лише статистикою страховика, а одним із його найцінніших активів.

Водночас учасники дискусії не заперечують переваг нових моделей. Керівник Generali Global Corporate & Commercial Крістіан Кану, зокрема, відзначив роль MGA у створенні нових продуктів: невеликі команди часто здатні швидше експериментувати та впроваджувати інновації, тому питання, схоже, вже не полягає у виборі між традиційним страховиком та новими учасниками ринку. Значно важливіше інше: хто здатний створити для клієнта більше цінності – до страхового випадку, під час нього і після нього.

Для українського страхового ринку ця дискусія також заслуговує на увагу. Якщо страхове покриття поступово стає лише одним із компонентів пропозиції, конкурентна перевага страховика дедалі більше формуватиметься навколо іншого набору можливостей: капітал + дані + експертиза + інженерія ризиків + професійне врегулювання збитків + довгострокове партнерство, і тоді питання до страховика звучатиме вже не тільки "який ризик і на яку суму ви готові прийняти?", а значно складніше: "Що ви можете зробити, щоб цей ризик узагалі не реалізувався або його наслідки були меншими?"