Перестрахування ризиків за кордоном знову дозволено

"Урядовий кур’єр" з’ясовував, як це рішення Нацбанку сприйняли учасники ринку

Понад рік тому в день повномасштабного вто­ргнення росіян регулятор призупинив можливість перестрахування ризиків за кордоном. 10 лютого 2023 року правління НБУ постановою №7 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18" заборону скасувало.

Чи відчули полегшення компанії та їхні клієнти, намагався з’ясувати "Урядовий кур’єр".

Трохи лікнепу

Перестрахування – певна система економічних договірних правовідносин, за яких страховик, що прийняв ризики різного ступеня на страхування, частину власної відповідальності за ними передає на певних умовах іншим страховикам за плату (перестрахувальну премію). Так забезпечується рентабельність і фінансова стійкість операцій зі страхування.

Сутність полягає в тому, що страховик, виплативши страхувальникові страхове відшкодування, покладає на перестрахувальника обов’язок сплати часткового відшкодування, пропорційного до його частки участі в ризику.

Iз 2005 року ринок перестрахування в нашій країні нарешті показав позитивну динаміку приросту внесків. Зростання було пов’язане здебільшого з розвитком певних галузей внутрішнього ринку (наприклад страхування автокаско). Але вітчизняні компанії істотно відставали від закордонних колег, була тенденція, що наші перестрахувальники поступово починають втрачати ринок.

Наслідки заборони

Більшість представників страхувальних компаній вважає, що рішення про заборону перестрахових платежів, доречне на початку вторгнення росії, метою якого було підтримання валютної стабільності, вже не актуальне й таке, що безпідставно обмежує їхню діяльність.

Обсяг необхідної валюти для операцій перестрахування за місяць оцінюють у майже 0,1% обсягу валютного ринку України. Тому такі штучні обмеження в жодному разі не матимуть впливу на курсову чи грошову стабільність.

"Через майже річні обмеження у сплаті перестрахових платежів та відшкодувань за кордон страховий ринок зазнав значних втрат – матеріальних та іміджевих. Iстотно погіршилася якість покриття для страхувальників, збільшилися ризики для страхових компаній, а їхні можливості скоротилися", – вважає Андрій Семченко, директор з андерайтингу СК "IНГО".

Це призвело до відмови частини перестраховиків-нерезидентів працювати з українськими компаніями, а охочих і раніше було небагато. Українські страхові компанії без закордонного перестрахування законодавчо та фінансово обмежені у страхуванні великих виробничих та торговельних об’єктів.

Всюди було скасовано пролонгацію договорів перестрахування, що призвело до скасування деяких важливих страхових програм, наприклад страхування від критичних захворювань (онконедуги, серцево-судинні тощо).

Страховики кажуть: не можна стверджувати, що "НБУ зняв усі обмеження", радше зменшив їх та замінив одні на інші.

"Ці зміни регламентують, що страховики матимуть змогу здійснювати платежі за договорами перестрахування без обмежень за датою укладання таких договорів за виконання певних умов, а саме: Національний банк створює перелік страховиків і встановлює порядок ухвалення рішення про внесення та вилучення страховика з відповідного переліку, а також підстави для залишення звернення без розгляду. Скасовується вимога про надання страховиком обслуговуючого банку індивідуального рішення регулятора щодо дозволу на проведення валютних операцій за укладеними перестраховиками-нерезидентами договорами перестрахування та розширюється перелік видів страхування, за якими страховикам дозволено перерахування коштів контрагентам за кордон", – каже генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав Черняховський.

Рейтинг фінансової надійності (стійкості) перестраховика-нерезидента, з яким здійснюється операція перестрахування, має відповідати рівню не нижчому, ніж A3 (Moody’s Investors Service), A– (Standard & Poor’s), A– (Fitch Ratings), A– (A.M. Best). Хоч у постанові НБУ №107 від 20 жовтня 2021 року "Про затвердження Положення про перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента" такі обмеження є тільки для перестраховиків, які працюють на ринку менш ніж три роки.

Тобто не зможуть брати участі в цьому важливому процесі чимало відомих компаній. Фахівці зазначають, що це перестрахувальні фірми на кшталт Gicre (Iндія), "Азре" (Азербайджан), СК "Євразія" (Казахстан). Вони завжди були активними учасниками ринку та доволі поважними компаніями.

На думку багатьох керівників страхових компаній, перестрахування внаслідок вимог НБУ перетворюється із звичайного бізнес-процесу на певний привілей, право на який ще треба підтвердити. Це не можна вважати нормальним.

Як вважають в асоціації "Страховий бізнес", щоб потрапити в перелік компаній, що мають право здійснювати перестрахові платежі за кордон, потрібно щомісяця подавати/підтверджувати дані до НБУ. Не зрозуміло, навіщо така періодичність, коли зазвичай перестрахові платежі здійснюються щоквартально.

Погіршується імідж на міжнародній арені

"Найгірше, що новий процес фактично робить закордонних перестраховиків заручниками українського регулювання: якщо українська компанія, наприклад, підпала під штрафні санкції, то її закордонний перестраховий партнер чомусь не зможе отримати належні йому гроші. Наше спілкування з багатьма перестраховими компаніями та галузевими бізнес-об’єднаннями, зокрема британськими, показало, що вони, м’яко кажучи, дуже здивовані та не задоволені такими практиками", – наголошують там.

"Ми давно очікували на послаблення цих обмежень. Сподіватимемося, що запропоновані регулятором зміни буде реалізовано в повному обсязі. Поки що не відомо, наскільки оперативно буде створено реєстр (перелік) СК. Проте навіть ці позитивні зміни не дадуть змоги швидко повернути західні перестрахові компанії, що вже пішли з українського ринку", – каже Андрій Семченко.

Уперше за 30 років роботи українських компаній з міжнародними перестраховиками страхові компанії фактично опинилися в ситуації технічного дефолту. Як вважає Вячеслав Черняховський, міжнародні партнери просто не можуть зрозуміти таких регуляторних підходів, і це негативно позначається на іміджі Української держави та бізнесу на міжнародній арені, що стає на заваді розробленню комплексної міжнародної програми страхування та перестрахування воєнних ризиків.

Страхові компанії передовсім закидають НБУ, що, ухвалюючи важливі рішення, регулятор не радиться з учасниками ринку, не враховує позицію професіоналів галузі. Зокрема, проєкт документа із перестрахування не було оприлюднено для обговорення.

У Нацбанку ж заявляють, що значно спростили всі умови для перестрахувального бізнесу і ринок тепер працюватиме набагато краще, ніж на початку повномасштабної війни.