Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

– З 1 липня 2024 року в Україні більше не буде обов'язкових видів страхування. З чим це пов'язано і що їх замінить?

– Справді, вже з 1 січня 2024 року відповідно до вимог нового закону України "Про страхування" змінюються підходи до тих видів страхування, які раніше визначалися як "обов'язкові". Їх було передбачено понад 40, але не всі працювали на практиці. Загалом у новому законі взагалі більше немає видів страхування – їх замінили класами відповідно до Євродирективи Solvency II, а замість "обов'язкових видів страхування" тепер закон говорить про "договори страхування, обов'язковість яких визначено законом".

Крім того, тепер у законі "Про страхування" немає переліку всіх правовідносин, які потребуватимуть обов'язкового укладення договорів страхування, що, звісно, незручно з позиції правозастосовності.

Під нове визначення підпадає велика кількість страхових продуктів, починаючи від масового ОСЦПВ ("автоцивілка") до страхування працівників різних підприємств і цілої низки видів відповідальності. Якщо ОСЦПВ регулюється окремим законом, нову редакцію зараз готують до другого читання, то з іншими видами колишнього "обов'язкового" страхування нормативні документи, за якими вони працюють, мають бути приведені у відповідність із нормами нового закону "Про страхування" до 1 липня поточного року.

– Як зміниться обов'язкове страхування, яким воно тепер буде?

– По-перше, змінюється підхід до такого страхування. У суб'єктів господарювання зберігається обов'язок страхувати ризики, які раніше підпадали під обов'язкові види, але страховики здійснюватимуть це страхування вже за ліцензіями на відповідні класи добровільного страхування. Ліцензії на обов'язкові види страхування буде скасовано.

По-друге, зміни в законі призводять до запровадження вільного ціноутворення за такими видами страхування – держава більше не встановлюватиме тарифів за ними, а лише визначатиме страхові суми, порядок і принципи виплат, а також деякі інші моменти.

По-третє, оновлюються вимоги до статутного фонду та капіталу страховиків, які укладають договори, обов'язковість яких визначено законом, за класами відповідальності на різних видах транспорту та відповідальності оператора ядерної установки – від 48 млн грн. Якщо страховик працюватиме лише зі страхуванням від нещасних випадків, майнових ризиків, професійної відповідальності (аудиторів, нотаріусів, приватних судових виконавців) та іншої "простої" відповідальності, за якої немає "довгих зобов'язань" понад рік після завершення договору, вимоги до його капіталу дозволяються на рівні 32 млн грн.

Крім того, осучаснюються підходи до виплат і визначення розміру страхових сум. Основний принцип у новому законопроєкті щодо ОСЦПВ – це достатність страхової суми для покриття всієї заподіяної шкоди, а також їхня індексація відповідно до інфляції, наприклад, шляхом прив'язки страхових сум до розміру мінімальної заробітної плати, яка щорічно індексується. Також розглядається можливість розширення переліку виплат так, щоб вони покривали більше наслідків заподіяної шкоди.

За кожним таким видом страхування Кабінет Міністрів (або профільні міністерство, відомство) має розробити новий нормативно-правовий акт (порядок, положення), який, згідно з вимогами законодавства, має бути погоджений із НБУ, оприлюднений, доопрацьований, погоджений із Державною регуляторною службою та Міністерством юстиції. Це досить тривалий процес. При цьому за більшістю видів страхування, де законом передбачено обов'язковість укладення договорів страхування, ще немає навіть проєктів відповідних нормативних актів.

– Яка ситуація станом із переходом на нову концепцію "на даний момент"?

– Уже березень, і станом "на цей момент" поки що затверджено лише Порядок та умови страхування відповідальності суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб, у користуванні яких є об'єкти підвищеної небезпеки, за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, Порядок та умови страхування ризиків цивільної авіації та Положення про порядок та умови укладення договору страхування відповідальності суб'єкта аудиторської діяльності перед третіми особами. Ще чотири проєкти перебувають у стадії оприлюднення.

Замість усім відомого обов'язкового страхування пасажирів на транспорті Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури розробило проєкт Порядку та умов страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів та їхньому багажу під час користування автомобільним та міським електричним транспортом, а також страхування життя, здоров'я та працездатності водія автомобільного та міського електричного транспорту від нещасних випадків. Наразі документ стосується лише комерційного пасажирського автотранспорту та міського електротранспорту. Він на фінальній стадії розробки.

Аналогічний документ необхідний для залізничного та водного транспорту.

Заміна обов'язкового страхування від нещасних випадків пасажирів на страхування відповідальності перевізника призведе до того, що тепер за таке страхування платитимуть самі перевізники, а не пасажири, яким у вартість квитка додавали страховий збір. Таким чином, перевізники будуть більше зацікавлені в дотриманні правил безпеки на транспорті, щоб зменшити кількість страхових випадків, щоб менше платити за страховий захист.

Зараз це страхування покриватиме відповідальність не лише на міжміських та приміських перевезеннях, а й на міських маршрутах, як це робиться в усіх цивілізованих країнах.

– Наскільки реально підготувати та ввести в дію всі необхідні нормативні акти до 1 липня?

– Модернізація нормативно-правової бази багатьох міністерств та відомств під нові вимоги дуже важлива. Якщо до 1 липня органи державної влади не встигнуть ухвалити відповідні документи, не буде можливості укладати такі договори. Тому є великий ризик, що багато фахівців, які виконують важливі функції (члени пожежних дружин, медичні працівники тощо), залишаться без страхового захисту.

Загалом для актуалізації нормативної бази відповідно до вимог нового закону "Про страхування" необхідно виконати величезний обсяг роботи: за нашими оцінками, потрібно створити та узгодити кілька десятків нових нормативно-правових актів. Навряд чи це реалістично до 1 липня, тому перехідний період потрібно продовжити до 1 січня 2025 року.

Крім того, є необхідність внести зміни до Податкового кодексу: платежі на обов'язкове страхування виключалися з бази оподаткування доходів фізичних осіб. Це стосується всіх індивідуальних видів обов'язкового страхування, де страхуються співробітники підприємств. Щоб ця норма продовжувала діяти, потрібно змінити формулювання у Кодексі відповідно до закону "Про страхування". Це фактично технічна правка, але її внесення потребує часу та ухвалення Верховною Радою змін до Податкового кодексу.

Крім того, потрібно змінити або створити нову систему контролю безперервної наявності договорів страхування у відповідних суб'єктів господарювання, які повинні укладати такі договори, зокрема, своєї відповідальності.