Вячеслав Черняховський: "Наша Асоціація в цілому підтримує курс на розвиток сегменту страхування відповідальності, в тому числі професійної"

Страховий ринок, як і будь-який іншій у наш воєнний час, зіштовхується з цілою низкою проблем. Враховуючи економічний стан країни та регуляторну політику, жодних суттєвих покращень очікувати не доводиться. Зараз цей показник у нас впав вдвічі з 2019 року та становить 0,76%, що в 3-4 рази менше, ніж у Східній Європі та у 7-10 разів менше, ніж у Західній.

Станом на сьогодні страховиків нараховується лише 74 та частина з них вже здають ліцензії і виходять з ринку, на якому пропрацювали 20-30 і навіть більше років. Варто зазначити, що на початку 2023 року їхня кількість дорівнювала 126.

Нещодавно Мінекономіки та НБУ презентували систему страхування воєнних ризиків, викладену у проєкті закону "Про систему страхування воєнних ризиків" розробленим спільно цими установами.

Але генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ вважає сам підхід до концепції такої системи хибним.

Про це та інше і не лише про негатив, але й позитив на ринку страхування фахівець ділиться у своєму інтерв’ю з banki.ua:

У першому півріччі 2024 року порівняно з аналогічним довоєнним періодом ринок втратив 32% у страхових платежах

– Пане Вячеславе, якими чином розвивається страховий ринок упродовж останніх місяців та поточного року? Чи спостерігається певне зростання за різними показниками?

– Якщо глибше аналізувати показники діяльності страхового ринку впродовж останніх років, на жаль, говорити про його суттєвий розвиток і зростання зарано.

За основними показниками, якщо порівнювати їх у співставних значеннях, що скориговані на показник інфляції за відповідний період, ринок за страховими платежами впав на 7%, а виплати при цьому зросли на 5%.

Страхові платежі у першому півріччі 2024 року майже співставні до першого півріччя 2022 року, коли було найбільше падіння після початку повномасштабного вторгнення. Якщо ж порівнювати з "довоєнним" першим півріччям 2021 року, то ринок втратив 32% у страхових платежах.

Також знижується кількість укладених договорів страхування. Проте останній показник має різновекторний характер для різних класів страхування: виросла кількість договорів страхування каско та зменшилася в страхуванні "Зеленої картки" та медичного страхування.

Також нерівномірно зростали ціни на страхування – поліси КАСКО подорожчали в межах інфляції, а от ОСЦПВ – на 28%, медичне страхування – майже на 70%. У першу чергу це наслідки суттєвого скорочення учасників ринку, що надавали страхування за цими класами. Це також зменшило конкуренцію та відбувся негативний вплив девальвації разом із загальним зростанням цін та мінімальної заробітної плати.

Загальна проблематика залишається незмінною:

1. Низький рівень проникнення страхування у ВВП країни. Враховуючи економічний стан країни та регуляторну політику, жодних суттєвих покращень очікувати не доводиться. Зараз цей показник у нас впав вдвічі з 2019 року та становить 0,76%, що в 3-4 рази менше, ніж у Східній Європі та у 7-10 разів менше, ніж у Західній.
2. Невідповідність законодавчих та нормативних ініціатив духу Євродирективи Solvency II, зокрема в частині задекларованих Директивою принципів збереження різноманітності форм страхового бізнесу та пропорційності вимог до різних за розмірами компаній.

Тільки нещодавно в Європі завершився процес оновлення цієї Директиви, який був серед іншого націлений на зменшення операційного та звітного навантаження для всіх страховиків країн ЄС, для забезпечення інвестиційних можливостей галузі та її конкурентоздатності на світовому ринку.

Показник кількості страховиків на 100 тис. населення впав удвічі нижче за середньоєвропейський

– Станом на 19 липня 2024 року кількість учасників ринку скоротилася: 73 ризикових страховики (на 30 червня 2024 було 78), 11 страховиків життя, один страховик зі спеціальним статусом (ЕКА), 40 страхових брокерів. На Вашу думку це відбувається добровільно через неможливість виконання нових вимог Нацбанку України чи це здебільшого так звані недобровільні виходи за рішенням регулятора?

– Здебільшого, це відбувається "вимушено-добровільно" через завищені законодавчі та регуляторні вимоги, до чого наша Асоціація неодноразова привертала увагу регулятора, народних депутатів, Кабміну України та Президента.

На початку 2023 року в Україні працювала 126 страховиків, на початку 2024 року їх залишилося 101. А станом на сьогодні їх нараховується лише 74 та частина з них вже здають ліцензії і виходять з ринку, на якому пропрацювали 20-30 і навіть більше років.

Показник кількості страховиків на 100 тис. населення впав удвічі нижче за середньоєвропейський. І такі цифри склалися не внаслідок війни, а саме через суттєві зміни вимог законодавчих та нормативних документів, які чомусь саме під час війни необхідно було підвищувати.

Всі ці втрати – компанії з українським капіталом. Чимало з них працювало у прифронтових областях, а тепер вони поступово закриваються, звільняють працівників, але продовжують виконувати свої зобов’язання перед клієнтами за договорами, що були укладені раніше.

Адміністративне навантаження на компанії постійно зростає, це потребує додаткових кваліфікованих спеціалістів, побудови додаткових бізнес-процесів – все це витрати, що знижують і без того традиційно невисоку рентабельність страхового бізнесу.

Це призводить до того, що компанії, які нормально виконували зобов’язання перед клієнтами впродовж десятків років і могли б продовжувати діяльність, обирають припинення діяльності.

Нове законодавство пропонує оновлені підходи до компенсації постраждалим у ДТП

– Найважливішою подією недавнього минулого є ухвалення законопроєкту №8300 "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Документ пропонує поступово підвищити розміри страхових сум (максимальних розмірів страхової виплати) до розмірів, встановлених в країнах Європейського союзу.

Але цей документ викликав досить великі дискусії серед споживачів та навіть експертів: адже вони вважали, що українці не можуть сплачувати внески, які є наближеними до сум у європейських країнах. Закон почне діяти з 1 січня 2025 року. Як Ви вважаєте, чи збільшуватиметься (або навпаки зменшуватиметься) кількість клієнтів Ваших компаній?

– Не сказав би, що новий закон викликав дискусії серед автовласників. Він пропонує оновлення підходів до компенсації постраждалим в ДТП та цілу низку нових норм, що сприятимуть надійному фінансовому захисту постраждалих. У цій частині закон позитивний та несуперечливий, майже зрівнює умови в Україні та ЄС.

Крім поступового збільшення страхових сум, в ньому багато інших важливих та приємних для споживачів новацій: відмова від франшизи, відмова від принципу виплат із врахуванням "зносу" на запчастини (важливий момент для власників старих автівок), обов’язкове пряме врегулювання, пришвидшення процедури виплат за компанії, що пішли з ринку, не виконавши зобов’язання.

Так, наслідком його прийняття стане певне підвищення страхових платежів, але це логічна "ціна" цих інновацій. Нагадаю, що в Україні страхові премії з ОСЦПВ в рази нижче, ніж в європейських країнах.

Тож якщо ми рухаємось до європейських стандартів захисту учасників дорожнього руху, то і ціни будуть поступово наближуватись до тих європейських країн, де структура автопарку схожа на нашу, а рівень доходів населення – не сильно вище.

При цьому в Україні кількість авто на 100 тис. населення в 2-4 разів менше, ніж в країнах ЄС, тому і ДТП набагато менше, що статистично не дасть ще багато років зрости цінам до рівня розвинених країн. Звісно, якщо збережеться конкуренція на ринку ОСЦПВ, що сьогодні викликає занепокоєння внаслідок швидкого скорочення кількості членів МТСБУ, які мають право укладати такі договори.

Контроверсійним в законі є виключно розділи, що стосуються корпоративного управління МТСБУ – через норми нового закону страхові компанії значно втратили можливості впливу на діяльність Бюро, яке, нагадаю, і є об’єднанням страховиків з ОСЦПВ. На жаль, це відображення загального тренду на надмірне втручання держави в бізнес, особливо помітне на фінансовому ринку.

Проблем в електронному підпису немає, є проблеми у базі даних МТСБУ

– Найбільш дискусійною виявилася вимога НБУ щодо застосування КЕПів (УЕПів) – (Кваліфікований електронний підпис – КЕП, Удосконалений електронний підпис – УЕП) під час укладання електронних договорів відповідно до законодавства про електронну комерцію. З одного боку, це полегшує контроль за часом укладання та умовами електронних полісів, але з іншого боку – суттєво ускладнює процедуру та (або) створює ризик компрометації підпису при автоматизації процесу. Що Ви можете сказати про цю вимогу і її наслідки?

– Основна проблема є не в СК, які використовують (Кваліфікований електронний підпис – КЕП, Удосконалений електронний підпис – УЕП), а в базі даних МТСБУ де ці поліси реєструються, оскільки алгоритм для цієї бази даних побудований для електронних полісів в інший спосіб, то виникає питання, скільки часу та які ресурси необхідні для кардинальної зміни процесу наповнення бази МТСБУ.

Та чи потрібно взагалі таке робити, коли фактично відсутні проблеми за всі роки функціонування електронного полісу ОСЦПВ в частині укладання договору, його реєстрації у ЦБД та набуття чинності.

До сьогодні залишаються кілька дивних обмежень щодо перестрахування ризиків з ОСЦПВ

– Чи відчули компанії Вашої асоціації значне полегшення та покращення якості роботи, коли регулятор скасував призупинення можливості перестрахування ризиків за кордоном у 2023 році?

– НБУ на початку воєнного стану зупинив майже все перестрахування у валюті. Потім впродовж майже року українські страховики та перестрахові брокери були позбавлені можливості здійснювати оплату перестрахувальних послуг у валюті перестраховикам-нерезидентам за іншими, ніж тоді були зазначені в Постанові, видами страхування, в тому числі, таких об’єктів критичної інфраструктури, як підприємства оборонної та авіаційної галузей, газової та машинобудівної спеціалізації, агропромислового комплексу, фармацевтичного та металургійного виробництва, гігантів харчової промисловості тощо.

Всі ці обмеження не мали жодного економічного змісту, тому що щорічний обсяг всіх премій, що належні перестраховикам-нерезидентам за підсумками 2021 довоєнного року становив суму меншу, ніж дводенний обсяг продажів валюти на міжбанківському ринку, тобто ніяк не міг вплинути на курс чи обсяги золотовалютних резервів.

Всі такі обмеження, зокрема щодо рейтингів перестраховиків, прямо протирічать Угоді України при вступі до СОТ. Потім НБУ дозволив перераховувати кошти за договорами, що були укладені до введення воєнного стану.

Проте до сьогодні залишаються кілька дивних обмежень щодо перестрахування ризиків з ОСЦПВ, що у зв’язку із збільшенням страхових сум за цим видом виглядає вже небезпечно, а також туристична та інші кілька видів відповідальності.

Вважаємо, що цю невідповідність давно пора виправити та відмінити обмеження, а також штучну процедуру "погодження" страхових компаній, яким дозволяється перестрахування за кордоном.

Ми вважаємо систему страхування воєнних ризиків, яку було презентовано від Мінекономіки та НБУ, хибною

– Що треба на Вашу думку додати до нормативно-правових нововведень, щоби поліпшити стан страхування майна та житла від воєнних ризиків?

– Нещодавно Мінекономіки та НБУ презентували систему страхування воєнних ризиків, викладену у проєкті закону "Про систему страхування воєнних ризиків" розробленим спільно цими установами.

Ми вважаємо хибною саму концепцію такої системи, яка відверто кажучи, найбільше захищає інтереси банків, бо в першу чергу обов’язковому страхуванню підлягатимуть майно, передане в заставу (іпотеку) та об’єкти будівництва.

Окремо в проєкті закону передбачено створення Міністерством економіки Державної агенції зі страхування воєнних ризиків, яка буде визначати спільну політику оцінки та прийняття ризиків для страховиків-учасників системи.

А також розроблятиме стандартизовані страхові продукти, визначати централізовані підходи до ціноутворення та вести Єдину централізовану базу даних в системі страхування воєнних ризиків. Знов таки, це надлишкова зарегульованість, в якій немає потреби.

Краще було, якби держава виступила в ролі виключно перестраховика за тими військовими ризиками, які б брали на себе страхові компанії. Саме так аналогічні системи працюють у світі, де вони були впроваджені.

Як ми бачимо щодо страхування воєнних ризиків для майна фізичних осіб (автотранспорту, житла), для життя та здоров’я – багато компаній без усякого втручання держави розробили та пропонують такі продукти, роблять за ними виплати.

Якби були доступні додаткові перестрахові ємності (такі ризики важко перестраховувати), то страховики могли б запропонувати більше подібних продуктів, із ширшим переліком опцій та більшими страховими сумами.

Зараз ми докладно вивчаємо документ, і трохи згодом зможемо дати більше об£рунтований та розгорнутий аналіз або запропонувати альтернативну концепцію.

Про популярність "Зеленої картки" та провал у політиці агрострахування

– Що Ви можете сказати про міжнародне автострахування та електронні договори "Зелена карта"? Чи користуються такі карти попитом у наших автомобілістів?

– По "Зеленій картці" статистика показує, що все більше українських автовласників, що перебувають за кордоном, переходять на місцеві державні номерні знаки, а також ціна на українську "Зелену картку" становить майже 300 євро для легкових авто, що у 1,5-2 рази дорожче, ніж поліси ОСЦПВ в країнах Європи, особливо не в столицях, внаслідок цього кількість застрахованих українських автовласників у 1 півріччі 2024 року у порівнянні з 1-м півріччям минулого року впала в 1,9 рази. При цьому виплати з попередніх періодів за ДТП з вини українських водіїв за кордоном досить великі та продовжують надходити від іноземних моторних бюро.

– Як на сьогодні виглядає ситуація щодо аграрного страхування, якими є основні проблеми у цьому сегменті ринку?

– Нічого в ситуації, на жаль, принципово не змінилось. Ще влітку 2021 року були прийняти великі зміни до Закону "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою", де Ст. 25 встановлює, що "Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції полягає в наданні з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді відшкодування до 60 відсотків вартості страхової премії (страхового платежу)". Всі супровідні документи розроблені.

Проте у бюджети 2022, 2023 та 2024 років не виділяються кошти на таке здешевлення. Внаслідок цього такий важливий та популярний в ЄС інструмент зменшення ризиків сільгоспвиробника як агрострахування майже стагнує – за 2023 рік всього було страхових платежів на 53,1 млн грн.

На 2025 рік також не бачимо у держбюджеті статей витрат на субсидії сільгоспвиробникам на агрострахування.

Внаслідок цього розмір агрострахування рекордно впав і поки оптимістичних очікувань не маємо. Держава повинна усвідомити та профінансувати заходи щодо зниження ризиків у аграріїв, як це робиться у європейських країнах.

Інакше наші сільгоспвиробники залишатимуться у програшній позиції в конкурентній боротьбі, вимушені конкурувати за рахунок ціни та зменшення прибутковості, залишаючись наодинці з великими ризиками.

Уряду треба відповісти на питання: чи можливо, не використовуючи такі інструменти як агрострахування, розвивати агробізнес в Україні, особливо зараз?

Буде введено нові види обов’язкового страхування

– На які якісні та кількісні зміни Ви очікуєте ще до нового 2025 року? Що може змінитися у законодавстві та діяльності СК?

– Принципових змін в законодавстві, крім страхування воєнних ризиків, та набрання чинності законом "Про ОСЦПВ", про яке ми поговорили вище, не очікується. І це добре, бо ринок ще не адаптувався до тих змін, які запроваджені новим законом "Про страхування", під який було прописано десятки нормативних актів.

Із гарних новин – будуть введені нові види "обов’язкового" страхування, зокрема, відповідальності перед пасажирами на різних видах транспорту. Це дасть і поштовх для розвитку страховому ринку, і більш зручний механізм реального захисту інтересів всіх пасажирів громадського, приміського та міжміського транспорту.

Наша Асоціація в цілому підтримує курс на розвиток сегменту страхування відповідальності, в тому числі професійної (зокрема, ми давно просуваємо ідею страхування відповідальності медичних працівників), бо це актуальний інструмент, який в багатьох галузях міг би, з одного боку, замінити частково перевірки, з іншого – фінансово захистити споживачів від наслідків професійної недбалості чи помилок.

Своє бачення розвитку страхового ринку та конкретних проблем для компаній banki.ua також висловили ТОПи, які є членами Асоціації "Страховий бізнес":

голова правління СК "ЕТАЛОН" Олег КРАВЧЕНКО:

Джерело: Banki.ua

"Вважаю, що кількість клієнтів нашої компанії залишиться незмінною, оскільки наша стратегія роботи не передбачає збільшення портфелю ОСЦПВ і ми маємо можливості компенсувати можливе падіння попиту.

Водночас, якщо казати в цілому по ринку, то ми передбачаємо незначне зменшення кількості клієнтів принаймні перші шість місяців дії закону (у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року). Це буде пов’язано з певним звиканням клієнтів до нових цін ОСЦПВ, які (як ми прогнозуємо) хоч і не у рази, але суттєво зростуть. 2025 рік буде перехідним в частині розміру страхових сум і це точно не призведе до зростання цін "на порядок".

На нашу думку, оцінювати якість роботи компанії виключно за часткою автострахування в їхньому портфелі є не зовсім коректним.

Є різні бізнес-моделі роботи: деякі компанії спеціалізуються і бачать свій сегмент саме в автострахуванні, мають розгалужену мережу партнерських СТО, вміють контролювати вартість ремонту автомобілів і надають якісні страхові послуги, деякі компанії обрали агентський канал продаж як основний канал збуту, а цей канал (враховуючи достатньо низьку платоспроможність населення) в більшості своїй реалізовує саме страхові продукти з автострахування.

Для ринку важливо, щоб такі компанії якісно управляли цим портфелем, не гналися виключно за оборотами (обсягом зібраних премій) і не брали на себе зайвих зобов’язань. І в цьому напрямку як раз зараз активно працює Національний банк України, запровадивши нове резервування та контроль платоспроможності.

В СК "Еталон" частка автострахування також складає від 60 до 65% у портфелі, проте акціонери компанії змінили стратегію продажів в 2024 році – ми у значній мірі відійшли від агентської моделі продажу і намагаємося бути ближчими до клієнта, розвіваючи прямий продаж.

Досвід та здобутки за понад 30-ти річну діяльність "Еталону" на страховому ринку дають нам можливості працювати у такому форматі. Звичайно, це зменшило обсяги продажу, але і значно зменшило витрати на збут, підвищило рентабельність цих продуктів.

Водночас, аналізуючи власний страховий портфель, ми сконцентрувалися на пошуку "свого клієнта", якому зручно працювати з нами і з яким нам зручно працювати. Ми виявили цікаві саме для нас сегменти ринку і свої зусилля сконцентрували саме на них".

директор департаменту перестрахування та андерайтингу спеціальних ризиків "ББС ІНШУРАНС" Юрій РАДІОНОВ:

Джерело: Banki.ua

"Ми одні з перших у країні запровадили ще восени 2022 року страхування від воєнних ризиків за декількома класами бізнесу, а саме: страхування автотранспорту, страхування перевезення вантажів, майна, а також включило ці ризики в програми медичного страхування та від нещасних випадків.

За різними програмами страхування застрахованими можуть бути воєнні ризики, наприклад: застосування стрілецької зброї, гранат та/або пошкодження в результаті вибуху артилерійських снарядів, мінометних мін, ракетних боєприпасів, авіабомб та боєголовок, керованих і балістичних ракет та БПЛА.

Для програм особистого страхування було додано опції поранення, контузії, каліцтва і бойових уражень внаслідок перелічених ризиків.

З метою розширити страхове покриття та перелік ризиків при страхуванні наземних транспортних засобів від воєнних ризиків компанія у 2023 році розробила і запропонувала клієнтам нову програму страхування під назвою "Антитерор".

Цей вид страхування стає все більш витребуваним, адже, на жаль, випадків, коли транспортні засоби зазнають пошкодження внаслідок будь-яких воєнних ризиків побільшало, а реалії життя в Україні вимагають шукати страховий захист не тільки для транспортних засобів, а також для власного життя, здоров’я та майна.

Враховуючи нинішній розвиток подій, фірма продовжила адаптувати існуючи страхові продукти, і вже продовж року пропонує клієнтам продукт "Залізна завіса", що покриває пошкодження скляних елементів вікон, майна в квартирі/будинку, несучих конструкцій та предметів домашнього користування внаслідок воєнних ризиків.

Україна стала першою в світі країною, що запровадила страхування від воєнних ризиків для перевезення вантажів наземними транспортними засобами під час безпосередньо воєнних та бойових дій, що загалом є винятком із норм міжнародного страхування.

Ми бачимо, що потреба у страховому захисті від впливу та наслідків війни збільшується і розуміємо, що треба розширювати горизонти страхування, адже війна руйнує і економіку, і екосистему, і психологічний стан людей. Тому зараз для країни, як ніколи, є важливим підтримка страхового ринку, що в майбутньому стане однією з основ при відновленні і відбудові економіки країни".