В’ячеслав Черняховський: страхові поліси лише дорожчатимуть

"Мінфін" вже писав, що для багатьох українців стали справжнім шоком нові ціни на автоцивілку. З початку цього року вони зросли у понад двічі. Таке подорожчання вже пригальмувало продаж полісів. Але ціни зростають не лише на автоцивілку. Наприклад, медичні страховки за рік злетіли в ціні на 85%, а от збільшення виплат за ними не відбулося.

"Мінфін" запитав у генерального директора Асоціації "Страховий бізнес" В’ячеслава Черняховського, що зараз відбувається на ринку страхових послуг, чому дорожчають поліси та чого українцям чекати далі.

"Рівень виплат клієнтам досяг 25-річного максимуму"

В’ячеслав, що зараз відбувається на страховому ринку, як його змінила війна?

Якщо проаналізувати підсумки 2024 року, можна констатувати, що на страховому ринку йде поступове зростання страхових платежів та виплат. Показники минулого року за розміром страхових премій на 15,6% перевищили результати 2022 року, і це свідчить про те, що у грошовому вимірі ринок поступово відновлюється. При цьому скориговане на показник інфляції зростання до показників 2023 року становить лише 1%.

Але до повного відновлення ще далеко. Бо результати минулого року все ще на 35% менші, ніж до початку війни, у 2021 році.

Хто зараз основні клієнти СК?

Основну частину доходів страховим компаніям принесли страхувальники-фізособи. В 2023 році приріст платежів від них становив 12%, а від юридичних осіб – 23%. А от минулого року ситуація кардинально змінилася: плюс 23% платежів від фізичних осіб та лише плюс 10% – від юридичних.

При цьому сума виплат, за підсумками 2024 року, збільшилась щодо показників 2022 року майже в півтора раза, а якщо порівнювати з 2023 роком, зросла на 19%.

Тобто виплати клієнтам зростають швидше, ніж премії, і рівень виплат (співвідношення обсягу виплат до обсягу премій) досяг свого максимуму за останні 25 років. Найімовірніше, такий тренд призведе до подальшого зростання цін на страхові продукти, щоб страховики були здатні зберігати достатню фінансову стійкість для продовження нормальної роботи.

Страхова галузь в Україні й до війни не показувала значних обсягів, бо масовим страхування у нас так і не стало. Яка ситуація зараз?

В Україні найнижчий показник страхової премії на душу населення серед країн Європи. Він у 5−10 разів нижчий за показник країн-сусідів у Східній Європі, та майже в 100 разів, ніж у Західній Європі.

Кількість договорів страхування в нас зменшилась майже вдвічі, порівнюючи з 2021 роком. Це наслідок декількох чинників. Із одного боку – складної економічної ситуації в Україні, коли в людей все менше грошей, і вони витрачають їх на ті речі, які вважають пріоритетнішими.

До того ж значна частина українців виїхала за межі країни, а частина великих промислових підприємств зруйнована або знаходиться на тимчасово окупованій території. З іншого – суттєво скоротилася і кількість самих страховиків, відповідно, знизилася доступність страхових послуг. За минулий рік з ринку пішло 36 страхових компаній – більшість. Таким чином, лише за один рік кількість страховиків скоротилася у понад півтора раза.

Компанії вимушені були здати ліцензії через, як на мене, непропорційно завищені вимоги НБУ до невеликих та середніх страховиків. Насамперед це зачепило страховиків із національним капіталом, особливо постраждали регіональні компанії. Зараз у більшості обласних центрів вже не залишилось місцевих страховиків.

"Українці страхують машини, але майже не страхують життя"

Які види страхування зараз є найцікавішими та найприбутковішими для страхових компаній?

77% від загального обсягу премій припадає на п’ять класів страхування: автокаско, автоцивілку (ОСЦПВ), медичне страхування, "Зелену картку" та класичне накопичувальне страхування життя.

Окрім страхування життя, яке в Європі займає окреме місце, це – досить традиційний розподіл між класами як в інших країнах, так і на українському ринку, коли моторні класи страхування сукупно є лідерами за часткою в загальному обсязі страхових платежів. На жаль, в нас дуже низька частка страхування життя в загальній структурі платежів – вона коливається останні сім років від 8% до 12%. При цьому в Європі цей показник становить понад 50%.

В Україні значно подорожчала автоцивілка. Як це вплинуло на її продажі?

Я б говорив не про те, що подорожчала "стара" автоцивілка, а про те, що зараз ми фактично маємо новий формат автоцивілки. Новий закон про ОСЦПВ, який набрав чинності з 1 січня 2025 року, повністю змінив умови цього виду страхування та рівень захисту учасників дорожнього руху.

Нагадаю, що, відповідно до нового закону, відбувається:

• Поступове збільшення страхових сум (максимальних сум виплат) до європейського рівня.
• Скасування принципу розрахунку суми компенсації, із огляду на так званий "знос". Це є революційною зміною концепції страхування цивільної відповідальності – згідно норм нового закону, компенсація буде такою, щоб повністю покрити витрати на ремонт.
• Обов’язкове пряме врегулювання у всіх випадках ДТП, в яких шкода завдана лише транспортному засобу, що дозволить потерпілій особі звертатись за страховою виплатою до свого страховика, а не страховика винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
• Розширення застосування "європротоколу".
• Зміна принципів здійснення відшкодувань із гарантійних фондів Бюро потерпілим особам за страховиків, що залишили ринок та не повністю виконали зобов’язання.

Але головне питання для більшості автовласників – все ж таки ціни на поліси…

Досить суттєве подорожчання автоцивілки спостерігалось вже минулого року через інфляційні та девальваційні процеси. Цей тренд посилився після набрання чинності нового закону: якщо в грудні 2024 року середній платіж складав біля 1,4 тис. грн, то в першому кварталі 2025 року – 3 тис. грн.

Попри популістичні "анонси" про те, що подорожчання буде лише в діапазоні 30−50%, ми ще на етапі розрахунку економічного об£рунтування закону заявляли, що реально автоцивілка зросте в ціні не менш ніж удвічі.

Багато хто з автовласників, знаючи про нові ціни, укладали договори ОСЦПВ наприкінці грудня минулого року, не чекаючи навіть завершення терміну діючих полісів, тому кількість укладених за перший квартал 2025 року договорів зменшилась майже на 150 тис. щодо аналогічного періоду минулого року.

І це при тому, що відбувся перехід на монетизацію пільг в ОСЦПВ для певної категорії громадян, зокрема, для учасників бойових дій, які раніше мали право взагалі не укладати договори "автоцивілки", перекладаючи виплати при ДТП на інших автовласників.

З 1 січня 2025 року вони, як й інші громадяни України, повинні укладати договори ОСЦПВ, але мають право на знижку в 50% від ціни полісу. 17 квітня у другому читанні Верховна Рада проголосувала за законопроєкт 12295-д, який передбачає повну компенсацію із державного бюджету сплачених пільговиками страхових платежів за договорами, що почали діяти з 1 січня 2025 року. Процедура компенсації найближчим часом повинна бути розроблена Кабміном.

Як змінюється ситуація за "Зеленою карткою"?

За минулий рік кількість укладених договорів страхування впала на 8% (на 136 тис. штук), і ця тенденція продовжується у 2025 році. За перший квартал кількість договорів скоротилася на 12,5%. Певною мірою, це ефект "високої бази" 2022−2023 років, коли багато українських біженців виїжджали на автівках та потребували "Зеленої картки".

Зараз, найімовірніше, частина цих автівок вже перереєстрована на національні номери, відповідно до вимог країн перебування. Тому, замість української "Зеленої картки", їх власники укладають договори ОСЦПВ із місцевими страховими компаніями. При цьому кількість укладених договорів у першому кварталі 2025 року все одно залишається вдвічі більшою, ніж за аналогічний період довоєнного 2021 року.

Для тих, хто залишились в Україні, головним питанням стали воєнні ризики. Наскільки затребуваним серед українців є цей вид страхування від воєнних ризиків?

Окремої статистики немає, бо, зазвичай, немає спеціального продукту страхування від воєнних ризиків, а таке покриття є додатковою опцією до інших договорів – автокаско, страхування майна чи здоров’я громадян тощо.

Попри постійні загрози, наші громадяни й досі не дуже активно укладають договори страхування від воєнних ризиків. При цьому, якщо дивитися на страхування життя, здоров’я та майна цивільних осіб та їх майна від воєнних ризиків, то страхові компанії ще з середини 2022 року пропонують опції покриття воєнних ризиків майже за всіма типовими продуктами – від життя та медицини до житла та КАСКО, і коштує це відносно недорого (додатково 20−30% від вартості полісу із покриттям за стандартними ризиками).

"Автоцивілка за минулий рік подорожчала на 23%, медичне страхування – на 85%"

Як загалом змінилися тарифи на страхування?

Можемо розглянути чотири найпопулярніші класи страхування, окрім ОСЦПВ, про яке ми вже поговорили.

Внаслідок суттєвого скорочення кількості страхових компаній, і, відповідно, зниження конкуренції, досить очікувано ціни за основними видами страхування зростали набагато швидше за показник інфляції. Так, відповідно до статистики НБУ, середня ціна за поліс ОСЦПВ у 2024 році зросла, порівнюючи з 2023 роком, на 23%, КАСКО – на 27%, "Зелена картка" – на 39%.

Найбільше подорожчало медичне страхування – на 85%. Зміна цін на ОСЦПВ не вплинула суттєво на кількість укладених договорів внаслідок обов’язковості цього виду страхування. Попри зростання ціни на автокаско, кількість договорів майже не змінилася, а от у медичному страхуванні кількість договорів зменшилась на третину.

Яка ситуація з виплатами? За якими видами вони найбільші/найменші та чому?

За автокаско середня виплата зросла на 16%, за медичним страхуванням – залишилась незмінною.

Щодо автоцивілки, то статистика МТСБУ за методологією відрізняється від статистики НБУ – МТСБУ рахує всі виплати, а Нацбанк виключив із загальної кількості виплати тих компаній, які пішли з ринку протягом 2024 року. Тому, згідно даних МТСБУ, виплати за ОСЦПВ у 2024 році становили 4,8 млрд грн. Середня виплата зросла на 23% – із 27,4 тис. грн у 2023 році до 33,9 тис. грн, за підсумками минулого року.

"Черга інвесторів до українських страховиків не стоїть"

З якими проблемами стикаються страхові компанії, чому вони масово закриваються?

Як я вже казав, у 2024 році зі страхового ринку пішло 36 компаній, переважна частка пішла цивілізовано – добровільно здали ліцензії або передали свій страховий портфель іншим страховикам, або припинили укладати нові договори страхування, повністю виконавши зобов’язання за раніше укладеними.

Нові регуляторні вимоги ставлять компанії перед необхідністю суттєво збільшувати витрати на ведення діяльності. Причому, якщо в Європі часто до невеликих страхових бізнесів не застосовується частина вимог, як до великих компаній (так званий принцип пропорційності, закладений в Євродирективі Solvency II), то в Україні вимоги до великих і невеликих бізнесів сьогодні майже однакові, що ставить їх в нерівні умови конкуренції.

Вимоги до розміру мінімального капіталу, запасу платоспроможності та інші в рази перевищують сукупні виплати невеликих компаній протягом року, а іноді вони більші, ніж страхові платежі за 12 місяців. Це одна із причин, чому невеликі компанії йдуть з ринку. Як я вже казав, це знижує конкуренцію і зрештою веде до підвищення цін і зниження доступності страхування.

Крім того, це має негативний соціальний ефект – бюджет недоотримує податки (втрати – біля 100 млн податку на прибуток за рік за ті компанії, що змушені були залишити ринок), співробітники серед війни залишились без роботи (фонд заробітної плати складав теж десь біля 100 млн на рік). Особливо ці втрати відчутні в регіонах.

Чи правда, що після війни багато компаній хочуть продатися? Кому вони можуть бути цікавими?

Десь третина компаній в нас і так вже належить іноземним власникам. Ті компанії, що не мають іноземних бенефіціарів чи не входять до складу фінансово-промислових груп – за моєю інформацією, їх переважна частка, хочуть або знайти стратегічного інвестора, або повністю продати бізнес.

За даними НБУ, віддача на капітал ризикових страховиків у 2024 році, хоча й збільшилась із 10% до 14%, але, з огляду на інфляцію, чистий показник становив 4,5% у 2023 році, а у 2024 році – всього 2,0%.

Це суттєво нижче, ніж на іноземних ринках, а ризики (політичні, воєнні, валютні, регуляторні) неспівставні з українськими. Тому інвестори в Україні не вважають страхування привабливою для портфельних інвестицій галуззю. Купівля може бути цікавою виключно для профільного інвестора, який спеціалізується на страхуванні та вважає, що його стратегія та інші бізнес-зв'язки зможуть принести йому суттєві прибутки.

Припускаю, що черга інвесторів до українських страховиків найближчим часом не вишикується: всі, хто хотіли, – зайшли до війни (а деякі навіть встигли вийти), зараз ринок не виглядає привабливим.

Опосередковано про це свідчить той факт, що з 2022 року в Україні не зареєстровано жодної нової страхової компанії. Потенційно можемо очікувати прихід китайських чи близькосхідних інвесторів після настання перемир’я чи завершення війни, але і це буде можливим лише за сприятливих політичних та економічних обставин.

Чи є страхові компанії, які покращили результати з початку війни?

Так, такі компанії є, але, щоб об’єктивно аналізувати їх дані, треба дивитись на всю сукупність показників. Бо збільшення, наприклад, премій, може відбуватись за рахунок демпінгу, що не є позитивним трендом, а покращення показника коефіцієнта виплат – поєднуватись із погіршенням ситуації із самими виплатами та зростанням скарг.

Такий аналіз – дуже об'ємний та вузькопрофільний. А з узагальненою інформацією щодо страховиків можна ознайомитись, наприклад, на сайті рейтингових агенцій.

Чи збільшує бізнес обсяги корпоративного медичного страхування? Наскільки воно прибуткове для страхувальників?

Давайте подивимось на показники. Кількість договорів за медичним страхуванням у 2024 році – 927,9 тис., платежі від юридичних осіб – 4,7 млрд грн, фізичних – 2 млрд грн. Виплати – 4,3 млрд грн, у тому числі – 3,5 млрд грн фізособам. Технічний результат від діяльності за цим класом страхування був від'ємним – мінус 202,5 млн грн.

Стримує розвиток корпоративного медичного страхування система його оподаткування, і ми давно наполягаємо на її зміні.

Багато українців скаржаться на значну кількість відмов у виплатах…

За моєю інформацією, їх не дуже багато, і теж саме видно зі статистики НБУ. В мене є думка, яка сформована на базі аналізу статистики скарг, що скаржаться найбільше ті, хто погано ознайомився з умовами договору страхування (завжди є обмеження і щодо переліку послуг, що надаються, і щодо їх обсягу), і вимагає від страховиків те, чого вони не повинні робити за умовами договору.

Які ніші ви вважаєте найцікавішими для страхових компаній у майбутньому?

Зростання страхового ринку неможливе без загального зростання економіки. Український ринок при співставних показниках території та населення навіть до повномасштабної війни був вдесятеро менший за польський, це наслідок нашого економічного відставання від європейських країн.

Якщо говорити про конкретні напрямки страхування, то, за умови економічного відновлення, буде попит на страхування бізнесу та вантажів юридичних осіб, страхування майна, житла, транспортних засобів фізичних осіб.

Ми докладаємо зусиль, щоб з’явилися нові продукти в страхуванні відповідальності: екологічна, професійна відповідальність, в тому числі відповідальність медичних працівників, без чого неможлива реформа медичної системи, страхування відповідальності роботодавця тощо.

Як може змінитись страховий ринок та страхування для українців після війни?

Я б не хотів спекулювати на цю тему, бо розвиток страхового ринку, як і економіки загалом, залежить від того, коли та на яких умовах завершиться війна, чи буде реальна підтримка та фінансування відновлення.

Зараз є сенс сконцентруватись на тому, щоб галузь була здатна функціонувати під час повномасштабних бойових дій та надавати бізнесу та громадянам можливість захистити свої фінансові інтереси.