Ефективність змін ринку автоцивілки покаже друге півріччя 2026-го року – голова правління МТСБУ

– За минулий рік діяльність МТСБУ значно змінилась. Зараз Бюро вже не регулює видачу бланків ОСЦПВ, та не встановлює ціни. Які основні функції воно виконує?

– За останній рік діяльність МТСБУ справді суттєво трансформувалася. Сьогодні Бюро більше не виконує регуляторних функцій у частині видачі бланків ОСЦПВ. Квотування видачі договорів було повністю скасоване – їх обіг є безлімітним, адже 100% договорів ОСЦПВ нині укладаються в електронній формі. Якщо за підсумками 2025 року близько 0,3% договорів ще оформлювалися окремими страховиками на папері, то з 1 січня 2026 року паперова форма повністю припинена.

Водночас важливо розрізняти електронну форму договору та електронний договір, які часто плутають. Електронна форма договору – це документ, який підписаний цифровими підписами з обох сторін, а електронний договір – це насамперед цифровий запис в інформаційно-комунікаційній системі, у випадку ОСЦПВ – у Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

Відповідно від початку цього року паперових договорів вже немає, а є тільки візуальна форма електронного договору, яку завантажують або друкують водії чи страховики. І наголошу: електронний договір – це запис у центральній базі даних, що є єдиним підтвердженням наявності страхового покриття транспортного заходу.

Якщо говорити про обов’язки Бюро зараз, то як і раніше основна його функція – це гарантування виплати потерпілим у ДТП внаслідок визначених законом обставин. Найчастіше МТСБУ здійснює виплати у двох випадках: коли винуватець ДТП не застрахований, у нього відсутній договір ОСЦПВ, або коли його страховик, членство якого припинено в МТСБУ своєчасно не виконав свої зобов’язання із здійснення страхової виплати.

В останньому випадку здійснення виплат раніше було ускладненим, адже попереднє законодавство дозволяло сплачувати компенсації потерпілим за такого страховика лише після завершення процедури про його банкрутство або процесу ліквідації. Однак, в новому законі про ОСЦПВ, який набув чинності з 1 січня 2025 року, ця вимога відсутня, що дозволяє МТСБУ одразу відшкодовувати збитки потерпілим у ДТП, за зобов’язаннями страховиків – колишніх учасників, які в супереч Закону не здійснили страхову виплату. Окремо слід зазначити, що відповідно до Закону №3720-ІХ, МТСБУ у 2025 році отримало можливість розпочати системне врегулювання зобов’язань колишніх членів Бюро за справами минулих періодів, що дозволило закрити значний масив випадків, які тривалий час залишалися невирішеними.

Відповідно в минулому році МТСБУ здійснило неймовірну кількість регламентних виплат за зобов’язаннями колишніх членів – 14 182 виплати на суму 619,4 млн грн. Йдеться про зобов’язання понад 20 страхових компаній, які протягом останніх десяти років залишили ринок, але мали невиконані зобов’язання. Серед них – "Домінанта", "Здорово", "Скайд", "Інкомстрах" та інші компанії, про існування яких ринок уже майже не згадує, однак за зобов’язаннями яких Бюро провело виплати. Фактично Закон №3720-ІХ відкрив можливість для системного очищення портфеля проблемних зобов’язань колишніх членів Бюро й протягом 2025 року провести виплати потерпілим, які довгий час очікували на компенсацію. Загалом за минулий рік Бюро виплатило потерпілим понад 1,2 млрд грн та врегулювало 21 035 випадків, забезпечуючи гарантований фінансовий захист постраждалим у ДТП.

Наступна важлива функція МТСБУ – інформаційна. Вона включає ведення Центральної бази даних і реєстру договорів, забезпечення роботи цифрових сервісів, зокрема перевірки чинності договору ОСЦПВ, інтеграції з різними державними реєстрами, а також формування страхової історії водія. Уся ця інформація є необхідною для укладання нових договорів та оцінки ризиків, які безпосередньо впливають на вартість страхування.

Наступна функція, можливо, навіть друга за важливістю – забезпечення функціонування в Україні міжнародного автострахування "Зелена карка" і гарантування виконання зобов’язань за такими договорами. Показово, що протягом останніх трьох років не було жодного гарантійного вимагання – тобто випадків, коли український страховик за договором "Зеленої карти" не виконував свої зобов’язання і виплати за нього здійснювало МТСБУ. Це свідчить про те, що страховики виконують свої зобов’язання вчасно та в повному обсязі, без жодних претензій зі сторони наших партнерів-іноземних бюро.

Ще одна функція Бюро – це комунікація з органами державної влади, зокрема Національним банком, Міністерством внутрішніх справ, Верховною Радою України, щодо формування та регуляції процесів, пов’язаних з ринком ОСЦПВ.

Узагальнюючи, саме ці напрями становлять основу діяльності Бюро. Водночас у щоденній практиці перелік його функцій значно ширший і охоплює набагато більше завдань, ніж може здатися на перший погляд.

– Зараз членами МТСБУ є 26 страхових компаній, чи є охочі приєднатися до вашого об’єднання?

– Так, наразі 26 компаній є членами МТСБУ. Упродовж року окремі учасники ринку цікавилися можливістю приєднання до Бюро, зважаючи на оновлення законодавства та потенціал ринку ОСЦПВ у 2025 році. Втім, ці наміри здебільшого залишилися на етапі консультацій. Компанії усвідомлюють наявну невизначеність у паритеті "премії-виплати" та наразі обрали вичікувальну позицію, спостерігаючи за подальшим розвитком ринку.

Це пов’язано з тим, що зміни, передбачені новим законом про ОСЦПВ, досі перебувають у процесі повноцінного впровадження. Протягом минулого року значна частина врегулювань здійснювалася за договорами, укладеними ще за "старим" законом, із суттєво нижчими лімітами відповідальності. У підсумку, з близько 150 тисяч страхових випадків лише приблизно 20% були врегульовані за "новими" договорами, тому наразі об’єктивно оцінити реальну збитковість ОСЦПВ за новими правилами складно. Зробити якісь висновки щодо прибутковості цього сегмента можна буде лише, починаючи з другої половини поточного року, після завершення дії всіх "старих" договорів Автоцивілки.

Водночас у 2025 році до повних членів МТСБУ приєдналася СК "Арсенал Страхування", яка отримала право укладати міжнародні договори страхування "Зелена картка" з 1 січня 2026 року. Невелика затримка з наданням цього права була пов’язана з необхідністю сформувати відповідну програму перестрахування – обов’язкову умову для роботи з міжнародними договорами страхування. Також минулого року заявку на вступ до повних членів МТСБУ подавала СК "Альфа Гарант", однак компанія не встигла завершити процедуру приєднання у зв’язку з відкликанням у неї ліцензії Національним банком України та подальшим припиненням членства в МТСБУ.

Станом на початок 2026 року 12 страхових компаній мають статус повних членів МТСБУ та право на укладання міжнародних договорів страхування, що посвідчуються страховим сертифікатом "Зелена картка".

– Раніше Національний банк направив страховикам листа в якому відзначав факти труднощів громадянам пільгових категорій придбати полісів ОСЦПВ. Знає про це МТСБУ і що робить щоби позбавитись такої прикрої ситуації.

– Мені відомо про цей лист Національного банку, ми теж його отримали. Водночас хочу зазначити, що з цим питанням МТСБУ почало працювати ще задовго до появи цієї інформації. Бюро проводило відповідну роботу зі страховими компаніями, пояснювало їм про необхідність виконання вимог закону про ОСЦПВ щодо забезпечення права пільговиків на цю знижку.

Станом на сьогодні в МТСБУ не розглядаються офіційні звернення (скарги) щодо неможливості укладення договору ОСЦПВ особами пільгових категорій. Можливо, існують якісь поодинокі випадки.

Слід також розуміти, що на окремих онлайн-агрегаторах може бути представлений не повний перелік страховиків, які укладають договори з урахуванням пільг, тому споживачі можуть помилково вважати це обмеженням. Водночас таких агрегаторів на ринку є десятки, якщо на одному сайті немає пропозиції від компанії, то вона може бути представлена на іншому, і це не обмежує можливість укласти договір загалом.

Крім того, частина страхових компаній реалізує можливість придбання пільгових полісів виключно через власні офіційні сайти. Законодавство не зобов’язує страховиків забезпечувати продаж таких договорів через усі можливі канали, тому різні моделі дистрибуції є допустимими й законними.

– Але, Національний банк писав у листі, що і на сайтах страховиків не завжди пільговики можуть купити автоцивілку.

– Так, така ситуація можлива серед страховиків, проте вона має зрозуміле пояснення. Ключова проблема в тому, що під час укладення договору ОСЦПВ, страховику дуже важко верифікувати цього пільговика та перевірити належність до цієї категорії. Особа, просто поставивши галочку на сайті, ніяк не зможе підтвердити цей статус. За відсутності належної перевірки виникають ризики зловживань, що може суттєво вплинути на збитковість і результати діяльності компанії по портфелю ОСЦПВ.

Проте МТСБУ займалося пошуком рішення для автоматичного підтвердження статусу на сайтах страхових компаній та агрегаторів. У 2025 році Бюро отримало право доступу до державних реєстрів, які дозволяють верифікувати статус страхувальника. Це складний процес, оскільки він безпосередньо пов’язаний з обробкою персональних даних та безпекою даних.

Станом на сьогодні МТСБУ вже уклало договори інформаційної взаємодії з профільними державними органами, і за більшістю напрямів триває або вже реалізована технічна інтеграція.

Наразі, коли особа зі статусом УБД заходить на сайт страхової компанії або онлайн-агрегатора та вводить свої дані, система може автоматично підтвердити її належність до певної категорії. Окрім цього, здійснюється перевірка транспортного засобу, зокрема відповідності об’єму двигуна (до 2 500 кубічних сантиметрів включно) чи потужності електродвигуна (до 100 кіловат) встановленим законодавством вимогам для застосування зменшення вартості страхування. Таким чином, укладання договору стає повноцінним бізнес-процесом, який дозволяє об’єктивно підтвердити право клієнта на пільги.

Тому, можливо, певні складнощі на перехідному етапі дійсно були, однак це не означало неможливість укладення договору ОСЦПВ загалом.  І ще один дуже важливий момент, у листі НБУ йшлося про учасників бойових дій, а не про всі категорії пільговиків.

– Як ви оцінюєте роботу ринку та МТСБУ за 2025 перехідний рік?

– Якщо коротко, то станом на сьогодні МТСБУ виконало всі вимоги, передбачені новим законом про ОСЦПВ та відповідними підзаконними актами. Ми до цього готувалися заздалегідь, тому перехідний рік пройшли впевнено і без системних збоїв. У 2025 році було закладено всю необхідну базу: інфраструктурну, нормативну й операційну.

Водночас важливо розуміти, що такі масштабні зміни – це не одноразова дія, а складний процес, який потребує поетапної імплементації в щоденну роботу Бюро. Фактично 2025 рік став роком побудови фундаменту, тоді як активна практична реалізація нових підходів розпочалася з 2026 року і триватиме у 2027-2028 роках і надалі.

Сьогодні ми вже працюємо в режимі повноцінної імплементації відповідно до вимог підзаконних актів Національного банку України, а також внутрішніх документів МТСБУ. Тож оцінюючи 2025 рік, можна сказати: базові завдання виконані, система запущена, і зараз ми перебуваємо на етапі її практичного доопрацювання та стабілізації.

– Чи є у вас дані змін у бажаннях клієнтів ремонтувати машину на СТО, замість отримання грошового відшкодування. Які є проблеми у цьому питанні?

– Як я вже зазначав, минулого року ринок повністю перейшов на нові умови роботи, проте повний перехід потерпілих на нову модель врегулювання ще не відбувся – і це, ймовірно, залежить не лише від Бюро чи страховиків, а й від самих клієнтів, які ще звикають до нового підходу.

За нашими підрахунками, лише близько 10% потерпілих скористалися правом відновити автомобіль на СТО, тоді як решта – отримали грошове відшкодування.

Основна причина – довіра та звичка. Для багатьох потерпілих безпечніше і простіше отримати кошти на рахунок, ніж залишити машину на ремонт у СТО, який оплачує страховик. МТСБУ та страховики ще не до кінця донесли клієнтам переваги такого способу врегулювання, хоча він більш надійний і забезпечує відновлення автомобіля до стану, який був до ДТП.

Також слід врахувати, що у 2025 році лише близько 20% справ були врегульовані за новим законом, який дозволяє ремонт на СТО. Тому минулий рік є перехідним і не показовим у плані масштабного використання цієї процедури.

Наразі все ж спостерігається тенденція до зростання частки врегулювань через СТО. Скажімо так, фокус є і в Національного банку до такої процедури, і в МТСБУ, адже ми маємо максимально забезпечити відновлення автомобіля до того технічного стану, яким він був до ДТП.

Водночас страховики враховують, що є частина потерпілих, яка отримує грошові кошти й не використовує їх на ремонт авто. Це створює додаткові ризики: якщо стан автомобіля не буде відновлено, наступне ДТП може ускладнити оцінку збитків, і страховику доведеться сплачувати по фактичним пошкодженням, які залишилися з попереднього випадку.

Ще один фактор – пряме врегулювання, яке стало обов’язковим у 2025 році, але також мало певні обмеження на перехідному етапі. У цьому механізмі акцент робиться не на виплаті грошима, а саме на відновленні автомобіля на СТО, що забезпечує правильне і контрольоване виконання страхових зобов’язань. Очікуємо, що якісні зміни від усіх сервісних впроваджень ОСЦПВ водії повноцінно відчують у 2026 році.

– Якщо торкнулись прямого врегулювання. Є випадки коли страховики оскаржують в суді розмір компенсації?

– Ні, у рамках прямого врегулювання існує механізм взаєморозрахунків між страховиками побудований на положенні, яке підтримано всіма страховиками. До того ж, було отримано окреме погодження на реалізацію цього проєкту Антимонопольним комітетом.

Протягом роботи механізму було лише три скарги на неправомірні рішення страховика про виплату. Усі вони стосувалися виплат за шкоду, заподіяну транспортними засобами, які не внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів – комбайнів, тракторів тощо, і, відповідно, за законом не підпадають під ОСЦПВ.

Більше того, якщо б виникли будь-які заперечення зі сторони страховиків, їх розглядає арбітражний комітет у складі двох представників страхових компаній та одного представника МТСБУ. За весь період його роботи у 2025 році було розглянуто лише три справи.

Протягом більш ніж року роботи пряме врегулювання серед усіх компаній-членів Бюро функціонує ефективно. Ефективність механізму забезпечується, зокрема, тим, що кошти на компенсації акумулюються в Бюро у вигляді додаткових внесків до МТСБУ, а їх не поповнення таких внесків протягом двох місяців є підставою для виключення страховика боржника зі складу Бюро, що додатково дисциплінує учасників МТСБУ.

Варто зазначити, що пряме врегулювання було запроваджене в Україні ще у 2016 році на добровільних засадах, коли до системи долучалися лише окремі страховики. Попередній досвід адміністрування дозволив Бюро відпрацювати механізм взаєморозрахунків і плавно масштабувати його для всіх компаній-членів.

Сьогодні цей механізм працює максимально ефективно, прозоро та без жодних нарікань зі сторони страховиків.

– Скарги від клієнтів зараз в основному чого стосуються?

– Скарги від клієнтів суттєво зменшилися. У 2025 році до Бюро надійшло 446 скарг, тоді як у позаминулому році їх було 740, що показує зменшення на 37%. Структура та підстави залишилися ті ж самі, в основному вони стосуються розміру виплати, зволікань у її здійсненні чи відмові у виплаті. Якщо порівняти 446 скарг до 150 тисяч врегульованих випадків за рік, то це значення становить лише 0,3%.

– Тепер питання, яке хвилює багатьох водіїв: чи буде дорожчати поліс автоцивілки, та від чого це залежить? В інтерв’ю рік тому ви казали, спочатку страховики виставлять більші ціни, бо не мають статистики збитків, а у наступному році вони знизяться.

– Коли я раніше говорив про рік, напевно, не уточнив, що мав на увазі андеррайтингову дію договорів. Це ключовий момент, адже станом на сьогодні лише близько 20% страхових подій врегульовано за новим процесом. Повноцінна оцінка андеррайтингу можлива лише у другому півріччі 2026 року, коли накопичиться достатній масив даних для аналізу потенційної збитковості.

Вже зараз видно, що середній розмір виплати за ОСЦПВ за рік збільшився майже вдвічі – з 33 тис. грн до майже 65 тис. грн. Враховуючи це, більшість страховиків додатково перестрахуються і десь резервують трохи більше. На вартість безпосередньо вливають інфляційні чинники, збільшення заробітньої плати, зростання вартості деталей та складність логістики. Більшість деталей завозиться з Європи й коливання курсу гривні до євро суттєво підвищує ціну. Також на вартість впливає зростання частки електротранспорту: відновлення електромобіля виходить дорожче, адже більшість моделей китайського виробництва, що ускладнює логістику та обслуговування.

Крім того, на загальний рівень збитковості впливає збільшення кількості договорів, укладених із пільговими категоріями страхувальників, які оформлюють ОСЦПВ зі знижкою 50%. При цьому такі водії так само потрапляють у ДТП, а страхові компанії здійснюють відшкодування в повному обсязі. Наразі частка таких договорів становить близько 17% від загальної кількості, і ми прогнозуємо її подальше зростання особливо після завершення війни. Цей ризик страховики також закладають у свої розрахунки.

Окремо варто відзначити зростання загальної частоти настання страхових випадків: за рік цей показник збільшився майже на 15% (з 1,75 до 2,0). Це означає, що на 100 договорів ОСЦПВ зараз припадає приблизно два ДТП. Очікуємо, що їхня кількість зростатиме, враховуючи психологічний стан водіїв, який впливає на стиль керування, а також через вплив інших факторів, наприклад, через недостатнє освітлення доріг у темну пору й не працюючі світлофори, що спричинене відключеннями світла.

– Тож чекати зниження не треба?

– Наш прогноз, не дивлячись на те, що страховики заклали ці ризики у діючий тариф, тенденція до зростання є, але вона не буде такою стрімкою як у 2025 році.

У цьому контексті ефективним інструментом стає запроваджене вільне ціноутворення на страхові договори. Ринковий механізм дозволяє стримувати вартість страхування та, в окремих випадках, знижувати її. Очікується, що конкуренція при формуванні цін сприятиме також зменшенню комісійних винагород. Кожен страховик має право встановлювати тарифи, виходячи зі своєї бізнес-моделі та стратегії.

Важливим аспектом є персоналізація вартості страхування для клієнтів з урахуванням їхньої історії водіння. Бюро активно працює над створенням інформаційної платформи для страховиків, що дозволить точніше оцінювати ризики окремого водія та визначати більш справедливу ціну страхування для нього .

Крім того, електронний формат договорів має стимулювати цифрові формати продажів, що дає можливість клієнтам одразу порівнювати пропозиції та обирати оптимальне рішення на онлайн-платформах.

Ми очікуємо, що ситуація з цінами поступово вирівняється. Вважаю, що переломний момент у взаєморозумінні між страховиками та клієнтами відбудеться у другій половині 2026 року. Це буде важливий етап стабілізації ринку та формування прозорих та справедливих тарифів.

– Зараз максимальні ліміти по ОСЦПВ становлять 250 тис. грн і 500 тис. грн. Коли вони будуть підвищені?

– Підвищення лімітів відповідальності страховика (страхових сум) відбувається не кожного року, а відповідно до затвердженого графіка перегляду. Дійсно, закон про ОСЦПВ передбачав збільшення лімітів з 1 січня 2026 року – до 2 млн грн на подію за майновий збиток та 20 млн грн на подію за шкоду, завдану здоров’ю, але за умови завершення воєнного стану в Україні. Оскільки цього, на жаль, не відбулося, наразі продовжують діяти чинні ліміти.

Водночас хочу наголосити: у поточному році питання перегляду лімітів буде актуалізовано, а етапи їх підвищення – переглянуті. Під час скринінгу виконання Україною вимог Європейського Союзу в межах процесу вступу було зазначено, що чинний графік передбачає приведення лімітів у відповідність до європейських стандартів лише протягом чотирьох років після вступу. Позиція ЄС полягає в тому, що така відповідність має бути досягнута вже на момент вступу, а це суттєво інші, значно вищі суми.

Саме над цим питанням зараз активно працює Національний банк України, Бюро теж долучено. Опрацьовуються різні сценарії, зокрема щодо впливу підвищення лімітів на ціноутворення страхових продуктів.

Важливо розуміти, що навіть за умови встановлення значно вищих лімітів їх фактичний вплив на страхові виплати в Україні не буде тотожним європейському. Це зумовлено низкою об’єктивних факторів: зокрема, старішим автопарком, що впливає на середній розмір виплат, а також іншими підходами до відшкодування шкоди життю та здоров’ю, які в нас чітко регламентовані у відсотках.

Крім того, в Україні діють механізми, обов’язковість яких не передбачена європейськими директивами, наприклад, пряме врегулювання. Для порівняння: у Польщі до цього інструменту ставляться з обережністю, вважаючи його фактором зростання страхових премій. До того ж страхові бюро в різних країнах мають різні функції та повноваження.

Відповідно підхід до перегляду лімітів в Україні є комплексним. Очевидно, що система обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні матиме свої особливості та відмінності, навіть за умови гармонізації з європейськими стандартами.

– Шахрайство в ОСЦПВ. Наскільки воно масове на ринку, чи є структура, яка регіструє такі випадки?

– Станом на сьогодні централізованої обов’язкової системи обліку шахрайських випадків в ОСЦПВ не існує. Кожен страховик у межах власного портфеля, бізнес-процесів та внутрішніх політик самостійно протидіє шахрайським діям.

Факти шахрайства на ринку, безумовно, присутні, але вони не мають системного або масового характеру. Це підтверджується як нашими спостереженнями, так і постійною комунікацією зі страховиками. На робочому рівні ведеться обмін інформацією, зокрема існує перелік осіб і кейсів, до яких застосовується підвищена увага з точки зору можливих шахрайських дій.

Водночас ми чітко усвідомлюємо, що зі зростанням лімітів відповідальності страховика зростатиме і потенційна привабливість таких зловживань. Очевидно, що мільйонні страхові виплати створюють значно вищі стимули для шахрайства, ніж нинішні ліміти у 250 тисяч гривень.

Саме тому ми готуємося до цих змін завчасно. Одним із ключових завдань, визначених Наглядовою радою МТСБУ із загальних питань, є створення та впровадження системи, яка в автоматизованому режимі аналізуватиме всі страхові виплати, що обліковуються в єдиній інформаційній базі даних. Мета – виявлення ознак, закономірностей і тенденцій, які можуть свідчити про потенційні шахрайські дії.

Це питання вже перебуває в активній роботі: ми обговорюємо можливі моделі реалізації, необхідні інструменти та технологічні рішення, які дозволять суттєво підвищити рівень аналітики й превенції шахрайства на ринку.

– Основні задачі Моторного бюро на цей рік, на що в першу чергу буде спрямована увага?

– Стратегічні напрями діяльності МТСБУ на найближчі три роки були встановлені вищим органом управління МТСБУ та узгоджені з Національним банком. У межах цієї стратегії ми визначили ключові показники ефективності та пріоритетні цілі, над якими працюємо протягом 2026 року.

Одним із таких пріоритетів є впровадження алгоритму оперативного моніторингу страхових виплат, який у реальному часі дозволятиме аналізувати дані та виявляти ознаки потенційних шахрайських дій. Це важливий елемент підвищення прозорості та стійкості ринку.

Безумовно, стратегічним завданням залишається контроль, посилення та ефективне управління Централізованими резервними фондами Бюро, зокрема з точки зору диверсифікаційних ризиків. У першу чергу це стосується системи міжнародного автострахування "Зелена картка", адже страхові премії та зобов’язання формуються в гривні, тоді як відповідальність за договорами фактично несе валютний характер. Тому одним із ключових напрямів є розширення інструментів, які дозволять якісно хеджувати валютні ризики, забезпечуючи достатність резервів і активів для виконання зобов’язань за міжнародними договорами страхування.

Окремим стратегічним фокусом є зупинення негативної динаміки щодо проникнення страхування серед водіїв. Зафіксовано зниження кількості укладених договорів ОСЦПВ на 7,7%. Ми розуміємо причини цієї тенденції – це і зменшення кількості транспортних засобів, і подорожчання Автоцивілки, що вплинуло на зростання кількості незастрахованих водіїв. У цьому контексті ми плануємо активну інформаційну роботу, а також обговорюємо можливі підходи до посилення відповідальності за відсутність полісу, адже чинний штраф у розмірі 425 грн, що, вибачте, виходить п’ять чашок кави, явно не співмірний з потенційними наслідками ДТП.

Паралельно ми працюємо над удосконаленням наявних сервісів та створенням нових, зокрема через інтеграцію з державними реєстрами. Вже запущено сервіс доступу до страхової історії водія, і ми бачимо значний інтерес до нього з боку зовнішніх стейкхолдерів: агрегаторів, маркетплейсів та інших цифрових платформ. Наше завдання: унормувати ці відносини та створити зрозумілі правила доступу до даних.

Окремо хочу відзначити один із найбільших проєктів цього року – старт розробки нової Центральної бази даних МТСБУ. Поточна система формувалася протягом понад 20 років і складається з різних технологічних рішень, які не завжди коректно взаємодіють між собою, частково вже не підтримуються або не ліцензуються. Це створює додаткові ризики, зокрема з точки зору кіберстійкості. Нова ЦБД має стати сучасною, гнучкою та безпечною платформою.

У ширшому баченні ми прагнемо, щоб Бюро перетворилося на технологічний та інформаційний хаб для ринку – основу, на якій страховики та зовнішні розробники зможуть створювати нові сервіси й цифрові рішення, зручні для водіїв, страхувальників і потерпілих.