Сергій БРАТУЩАК: ?Я б не радив заощаджувати на страховій сумі?

Голова правління страхової компанії «Безпека» Сергій Братущак поділився з «Хрещатиком» специфікою вітчизняного ринку страхових послуг та розповів про перспективи його розвитку на тлі економічної кризи в країні.

— Які види страхування найпопулярніші серед населення?

— Страхування автомобілів та власного майна, для тих, хто часто подорожує за кордон,— страхування медичних витрат, а враховуючи останні зміни до страхового законодавства, дедалі більший попит має обов’язкове страхування цивільної відповідальності. Це основні продукти, з якими ми працюємо на ринку з фізичними особами.

— Скажіть, будь ласка, чи є ризики невиплат по КАСКО у зв’язку з фінансовою кризою?

— Звісно, ризики є. Усе залежить від того, наскільки страхова компанія обдумано працювала на ринку, наприклад, не демпінгувала, не пропонувала умов страхування, які, здавалося б, давали змогу залучити багато клієнтів, але зрештою відбиваються потім на фінансовій стабільності компанії. До того ж долучилася фінансова криза, у зв’язку із замороженням депозитних рахунків сьогодні важко виконувати внутрішні нормативні документи, якими регламентується диверсифікованість інвестицій коштів страхових резервів, тим компаніям, які не враховували цього у своїй діяльності. Наша компанія виплачує кошти вчасно і без проблем виконує зобов’язання.

— Наразі вийшов новий закон, відповідно до якого міліція не повинна перевіряти страховок, контроль за ними здійснюється лише під час техогляду. Чи не спричинить це паніки та невизначеності серед автовласників?

— Так, річ у тім, що в нас є Закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності», якого ще ніхто не скасовував. І вимоги цього документа прямі й однозначні, без жодного двозначного трактування — «кожен водій зобов’язаний мати поліс страхового захисту». Не є юридичною нормою факт, що один закон має повторювати положення іншого. Проблема сьогодні полягає у відсутності дієвого механізму контролю за дотриманням згаданого закону. Адже співробітник ДАІ не має права зупинити й перевірити наявність поліса в автовласника, стягнути штраф із водія. Фактично, якщо людина не порушує правил, вона може їздити до першого техогляду, а потім прийти до МРЕВ, купити там поліс на мінімальний термін — 15 днів, який має дію на період проходження техогляду. Формально ДАІ ніяк не може притягти його до відповідальності, адже поліс є, і вимоги закону виконуються. Таким чином, замість дієвого механізму захисту населення ми маємо певну фікцію, обмеження конкуренції і систему підгодовування страхових компаній, яким дозволено працювати на території МРЕВ та органів ДАІ. Наша страхова компанія наголошує, що страхування цивільно-правової відповідальності — соціально значущий вид страхування, спрямований на захист населення від наслідків аварії. Страхові компанії не прагнуть заробити на цьому грошей. Якщо у водія сьогодні немає 250 гривень для придбання страхового поліса, то так само завтра в нього може не бути 2 тисяч гривень, щоб поставити зимову гуму на колеса, потім ще 1 тисячі, щоб пройти технічний огляд, а далі в нього не вистачить коштів, щоб залити якісне пальне чи мастило, поставити нову деталь. Тобто людина, яка керує автомобілем, не маючи для цього достатньо коштів, є потенційним правопорушником. А особа, котрій заподіяли шкоду, не повинна чекати рішення суду та моменту, коли у кривдника з’являться гроші. Їй слід лікуватися, відновлювати майно, пошкоджене під час аварії. Гарним прикладом є практика Танзанії, де навіть брати автомобіль на прокат без поліса автоцивілки заборонено.

— Ви чекаєте напливу нових клієнтів через це?

— Фактично у зв’язку з тим, що нині коїться на дорогах, люди все частіше свідомо приходять до страхової компанії і купують автоцивілку. Адже її вартість незначна, порівняно з тим, яку страхову суму пропонує компанія. Так, за майновий збиток страхова сума становить 20 тисяч гривень, за шкоду життю та здоров’ю — 51 тисячу гривень. Для мешканця Києва 250 гривень — невелика сума за власний захист, коли він сідає за кермо.

— Розкажіть, будь ласка, докладніше про страхування людей, які їдуть за кордон.

— Мати поліс вимагає посольство будь-якої іноземної країни. Адже безплатна медицина там може бути лише для власних громадян, іноземці ж завжди мають сплачувати за ці послуги. Тому, щоб уникнути зайвого тягаря на бюджет і соціальну систему, іноземні країни хочуть бути впевнені, що приїжджий зможе оплатити витрати на своє лікування. Популярність страхових продуктів у цій сфері тісно пов’язана з популярністю туристичних маршрутів українців. Інколи вони їдуть у країни, де не надають якісні медичні послуги, тому в такому разі є певні винятки з договору страхування. Наприклад, не покривається страховий збиток під час перебування застрахованої особи в зонах воєнних конфліктів, стихійного лиха, громадського безчинства. Так, кілька років тому в Індійському океані було страшне цунамі, під час якого кілька сотень тисяч людей загинуло, вся медична система тих країн насамперед була орієнтовна на допомогу потерпілим від стихійного лиха. Ні техніки, ні лікарів, ні місць у лікарні не вистачило б на те, щоб обслуговувати туристів. Крім того, варто пам’ятати, що посольства мають вимоги щодо ліміту страхової суми. Стандартна сума для зони Євросоюзу — 30 000 євро. Іноді країни виділяють менші суми. Я б не радив заощаджувати на страховій сумі, зменшуючи таким чином відповідний страховий платіж. Адже економія, наприклад, протягом тижневої поїздки становитиме приблизно 10 гривень, а втратити можна значно більше. У практиці нашої страхової компанії був випадок, коли під час поїздки в Словаччину на гірськолижний курорт українець залишився без обох ніг. Якби страхова сума становила 30 000 євро, викликали б медичний вертоліт, відвезли до шпиталю та зробили операцію, а суми 5 000 євро вистачило, щоб викликати авто, внаслідок було втрачено час і здоров’я. Мало того, через зараження лікування продовжували і після повернення додому. Правду кажуть, не заощаджуй на страхуванні, охороні та рекламі.