На главную страницу Ассоциация Страховой бизнес (АСБ)

Як попелюшці стати принцесою? Перспективи небанківського ринку під наглядом НБУ


25.01.2021 

Трохи більше ніж пів року Національний банк України виконує роль регулятора небанківських фінансових установ (страхових компаній, кредитних спілок, ломбардів, фінансових компаній та інших). Достатньо, щоб зробити перші висновки.

Як відбувається взаємодія ринку та нового регулятора і що можна зробити для оптимізації цього процесу? Особливо зважаючи на те, що кількість "піднаглядних" компаній і, відповідно, фронт роботи для НБУ як органу нагляду різко зріс: наприкінці 2020 року кількість банківських установ в країні становила 73, а небанківських компаній – 2065 шт. (зокрема 210 страховиків і 65 страхових брокерів, 302 ломбарди, 322 кредитних спілки, 146 лізингових компаній, 1020 фінансових компаній).

Можна сказати, що перше півріччя роботи з новим регулятором проходило під неформальним гаслом "страхові – це не банки". Оскільки занадто часто від представників НБУ нам доводилося чути фразу "а ось у нас в банках?" перед презентаціями запропонованих регулятором змін в підходах або в нормативній базі галузі.

Нам, учасникам ринку, своєю чергою, регулярно доводилося пояснювати, що страхові не є банками, це окрема галузь фінансового бізнесу, що має значну специфіку. Навіть європейські документи попереджають про те, що не можна лінійно переносити підходи та вимоги, що пред’являються до банківського сектору, на небанківський. Більш того, вже є прецеденти, коли європейські страхові асоціації вказували на неприпустимість, наприклад, встановлення тотожних вимог щодо фінмоніторингу для банків та страхових компаній. До них прислухалися, і в нормативні акти були внесені відповідні зміни.

Загалом зараз основною проблемою взаємодії нового регулятора з небанківським фінансовим ринком є те, про що жартома можна сказати "страховий ринок почувається Попелюшкою у нового регулятора". I за цим стоїть зовсім не жартівлива проблема.

Аналіз нормативної бази, що за останні пів року була підготована НБУ для банківського та небанківського ринків, дає таку картину. Для банківського сектора передбачається ряд послаблень нормативних вимог у зв’язку з пандемією COVID-19 і викликаним нею зниженням економічної активності: введення нових антикризових заходів для пом’якшення наслідків карантину, зниження вимог до мінімального розміру регулятивного капіталу банку, відстрочення набрання чинності певними вимогами, наприклад, розширення термінів рефінансування. У той же період для небанківських фінансових установ, і особливо для страхових компаній, постійно й систематично посилюються регуляторні вимоги. За пів року НБУ представив близько десятка нормативних документів, і всі вони стосуються виключно контролю, нагляду та підвищення вимог.

Порівняння говорять самі за себе: НБУ знизив вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу банків з 500 до 200 млн грн. При цьому для страхових компаній у той самий період в повному обсязі почали працювати вимоги розпорядження 850 Нацкомфінпослуг "Про обов’язкові критерії та нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика", яке на 40% підвищує вимоги до капіталу страхових компаній. Зараз триває робота над оновленою редакцією цього документу, яка ще більше посилить вимоги до страховиків.

НБУ аргументує таку різницю в підходах до банківського і небанківських ринків тим, що страхова галузь менше, ніж банківська, постраждала від економічних наслідків пандемії, але це не відповідає дійсності.

На страховому ринку внаслідок коронакризи вже можна побачити негативну динаміку майже всіх основних показників. За підсумками 9 міс. 2020 р. скоротилися в порівнянні з попереднім роком показники валових і чистих премій, причому валові премії-2020 впали практично до рівня 2017 р. За одночасного зростання виплат це призводить до зниження прибутку страхових компаній.

Підготовку нормативно-правових актів НБУ і недостатню ефективність взаємодії з ринком в рамках цього процесу я б назвав однією з основних поточних проблем.

Другою частиною проблеми є відсутність з боку регулятора стратегічного бачення і практичних кроків в частині розвитку ринку страхування і антикризових заходів для подолання наслідків пандемії COVID-19. Зараз переважна більшість ініціатив НБУ для небанківського ринку лежить в площині "підвищувати вимоги і контролювати", а не "створювати базу для зростання і сприяти розвитку". Попри те, що в ЄС триває перегляд Євродирективи Solvency II, у процесі якого прямо вказується на необхідність більшої підтримки розвитку галузі та дотримання балансу інтересів споживачів страхових послуг та страховиків.

Ринок вимагає регулятора, який готовий брати на себе не тільки функції нагляду і контролю, але й відповідальність за впровадження стратегічної візії та інструментів, що забезпечують сталий розвиток галузі.

Зі свого боку, ми – страховики, професійні об’єднання – вже зараз готові сформулювати ряд ключових пунктів, реалізація яких дозволить НБУ як регулятору повноцінно розвинути ринок:

  1. Більшою мірою враховувати специфіку різних секторів небанківського ринку.
  2. Оновити положення "Стратегії розвитку фінансового сектора до 2025 року" та Білу книгу "Майбутнє регулювання ринку страхування в Україні" з урахуванням пріоритетності цілей розвитку страхового ринку, а не лише з позиції посилення регуляторних вимог.
  3. Створення плану антикризових заходів для пом’якшення впливу пандемії COVID-19 та карантину на страхові компаній.
  4. Переглянути стратегічні підходи і методологію розробки нормативно-правових актів для компаній небанківського фінансового ринку: