Яких реформ не вистачає страховому ринку України?

П’ять важливих кроків, які допоможуть ефективному розвитку ринку страхування.

Національний банк як регулятор небанківських фінансових установ, зокрема і для страхових компаній, ініціює досить активне реформування галузі. Наша Асоціація як професійне об’єднання страховиків має чітке, обґрунтоване, системне уявлення щодо результатів реформ та кроків, які необхідно зробити. Вважаємо, що врахування Національним банком позиції учасників ринку зробило б процес розбудови ринку набагато ефективнішим.

Які основні напрями розвитку для страхового ринку ми визначаємо?

1. В Україні потрібно запроваджувати страхування різних видів професійної відповідальності чи відповідальності бізнесу. Цей сегмент страхування має бути на порядок більший і відігравати важливу соціальну роль, створюючи механізми соціального-фінансового захисту для громадян, які постраждали від професійних помилок чи наслідків бізнес-діяльності.

Йдеться про страхування відповідальності медиків, будівельників, експертів, архітекторів, власників будівель та виробництв, виробників медикаментів, харчових продуктів тощо. Ніяк не дочекається свого часу страхування відповідальності перевізників перед пасажирами на всіх видах транспорту, включаючи міський.

В українських судах зростає кількість так званих "медичних" справ, відкритих за позовами пацієнтів, однак питання професійної відповідальності лікарів в нормативній базі залишається недостатньо врегульованим. Запровадження обов’язкового страхування відповідальності лікарів та медичних закладів захистить інтереси лікарів – на жаль, медицина є сферою, де трапляються помилки. А також допоможе постраждалим пацієнтам не залишатися "сам на сам" із необхідністю відшкодовувати наслідки помилок медиків. Крім того, страхування професійної відповідальності може стати ефективним інструментом дерегуляції та зниження тиску на бізнес, при цьому не створюючи ситуації, коли порушення вимог залишається безкарним.

Зокрема, ми пропонували такий механізм для страхування відповідальності підприємців: для тих підприємців, що уклали договір страхування, суттєво зменшується частота обов’язкових перевірок стану пожежної безпеки.

2. Дієва державна підтримка агро- та медичного страхування. Сприяння розвитку страхування життя та здоров’я, залучення страховиків до участі у пенсійній реформі.

Оскільки для запровадження обов’язкового медичного страхування необхідно внести зміни до Конституції, це є справою досить віддаленої перспективи. Однак держава вже зараз може стимулювати корпоративне та приватне добровільне медичне страхування (ДМС) шляхом надання податкових пільг в частині податку на доходи фізичних осіб для підприємств, що страхують своїх співробітників, та активнішого залучення до цього виду страхування приватних підприємців та фізичних осіб.

Наша Асоціація вже почала спільну роботу над вирішенням цього питання з Комітетом Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Гарним поштовхом для розвитку страхування життя стане встановлення однакових підходів до НПФ та лайфових страховиків в частині гарантування прав споживачів, нульового оподаткування платежів корпоративних страхувальників та інвестування коштів страховика. Як і в медичному страхуванні, необхідний механізм підтримки шляхом скасування оподаткування для корпоративних програм зі страхування життя. Введення окремих кваліфікаційних вимог до посередників, що укладають договори зі страхування життя, допоможе підняти довіру споживачів до лайфового ринку.

3. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, що відповідає європейським стандартам. Я не випадково виніс окремим пунктом питання вдосконалення цього окремого виду страхування: він є найбільш масовим (понад 8 млн договорів ОСЦПВ та понад 1 млн по "Зеленій картці" укладається щорічно). Зазвичай це перший – а іноді і єдиний – страховий продукт, з яким знайомий наш громадянин.

Саме досвід використання ОСЦПВ здебільшого формує в уявленні пересічного українця довіру чи недовіру до страхування взагалі. Причому в останні роки ми майже не спостерігаємо нарікань на роботу страховиків з ОСЦПВ: вони справно сплачують, скорочують терміни здійснення відшкодування, ефективно саморегулюються завдяки діяльності МТСБУ.

Незважаючи на це, ми досі не вирішили цілу низку проблем, які віддаляють нас від досягнення європейських стандартів захисту постраждалих в ДТП і які можуть бути розв’язані виключно шляхом ухвалення нового закону "Про ОСЦПВ". Передусім до таких питань, які має врегулювати новий закон, належать: поступове збільшення страхових сум до європейських розмірів, оновлення принципів виплат за шкоду життю та здоров’ю постраждалих в ДТП, вдосконалення механізму виплат за страховиків-банкрутів, скасування застарілої норми щодо виплати з урахуванням "зносу", створення законодавчих засад для технологічної трансформації галузі.

4. Якісний та системний розвиток страхового посередництва. Україна є чи не єдиною країною в Європі, де працює мізерна кількість професійних посередників: зареєстровано всього 55 українських брокерів та 31 представництво іноземних компаній.

Зараз триває опрацювання нового законопроєкту "Про страхування", але в такому вигляді, який він має, документ не формує достатніх засад для підтримки діяльності страхових посередників. Крім того, треба розробити механізми підтримки саме професійних страхових посередників – тих, що проходять відповідне навчання, мають сертифікати, договори страхування власної професійної відповідальності та включені до державного реєстру.

5. Загалом, критично важлива функція для розвитку ринку страхування – це системне та адекватне оновлення законодавчої бази галузі. Ми не підтримуємо підходи, що базуються на ідеї "оновлення нормативно-правової бази заради оновлення як такого". Спочатку представники законодавчої влади, регулятор, учасники, експерти, професійні об’єднання, науковці мають спільно виявити проблемне поле галузі, а вже потім на основі цієї аналітики сформувати перелік та основні вимоги до законодавчих та нормативних актів, що вирішуватимуть визначені питання.

Насамперед ринку та споживачам потрібен новий закон "Про страхування", саме з урахуванням цілей, завдань та проблем, що стоять перед галуззю.

Ключові моменти, що мають бути врегульовані новим законопроєктом:

• Паритет між державним контролем та додержанням прав бізнесу, адекватні вимоги до страховиків в частині платоспроможності та резервування.
• Можливість залучення більш сучасних джерел інвестування для страхових компаній, з акцентом на вкладення коштів в економіку нашої країни.
• Вимоги до якісного розкриття споживачам інформації щодо страхових продуктів.
• Ефективні "запобіжники" дискримінаційним ринковим практикам (наприклад, вимогам щодо акредитації страхових компаній у банках, демпінг або штучно завищені вимоги до компаній при проведенні тендерів).
• Адекватні вимоги до корпоративного управління страхових компаній.
• Поступова та обережна імплементація вимог Євродирективи, з урахуванням специфіки та стану національно ринку, та тих змін, що відбуваються в самому Євросоюзі зараз у процесі перегляду цього документа.
• Збереження принципу пропорційності вимог до страхового бізнесу.

Розвитку ринку страхування також сприятиме посилення ролі професійних об’єднань, зокрема надання їм статусу саморегулівних організацій. Однак ми наполягаємо на тому, щоб на законодавчому рівні була передбачена можливість роботи на ринку декількох СРО, а не єдиного "монопольного" саморегулівного об’єднання.

Закликаємо владу, регулятора активніше залучати професійні об’єднання учасників ринку до процесів його реформування, законодавчо- та нормотворчості, та дослухатися до позиції та рекомендацій.