Ассоциация Страховой бизнес (АСБ) |
Шість головних викликів, з якими зустрівся страховий ринок упродовж шести місяців війни |
Леся Бурбель, начальник управління методології регулювання страхового ринку Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України
Пів року в Україні триває війна. За цей час страховому ринку вдалося не лише вистояти, але й налагодити роботу в умовах воєнного часу. Водночас на ринку залишається чимало викликів, пов’язаних із безпрецедентно складними умовами, в яких доводиться працювати і страховикам, і їх клієнтам, і регулятору. Про шість найбільших викликів на страховому ринку під час війни та про шляхи їх подолання – далі.
Основна мета Національного банку – забезпечити розвиток платоспроможного, стійкого та прозорого ринку, здатного виконувати зобов’язання перед клієнтами. З цією метою Національний банк постійно адаптує регуляторні вимоги, щоб вони відповідали потребам часу і поточним умовам діяльності. На початку повномасштабного вторгнення рф ці вимоги були спрощені. Це дало змогу ринку вистояти і налагодити роботу в умовах воєнного часу. Такі заходи планувалося запровадити на досить обмежений час, адже було чітке розуміння, що будь-яке послаблення регуляторних вимог негативно впливатиме на ринок. Дійсно, з часом регулятор почав фіксувати ознаки порушення деякими компаніями критичних фінансових нормативів та здійснення ризикової діяльності. Щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та ослаблення ринку, регуляторні підходи було актуалізовано.
Передусім Національний банк відновив обов’язок своєчасного та повного подання достовірної звітності. Це дасть змогу регулятору отримувати інформацію про фінансовий стан та діяльність учасників страхового ринку та своєчасно реагувати на проблемні аспекти їхньої діяльності. Також відновилося застосування заходів впливу до страховиків за порушення нормативів платоспроможності та ризиковості операцій, проведення інспекційних перевірок, а перелік ознак, які можуть свідчити про здійснення страховиком ризикової діяльності, розширився.
Дотримання і виконання оновлених вимог є на сьогодні одним із найбільших викликів для страхового ринку. Тож його учасникам варто працювати, забезпечувати страховим захистом населення та бізнес, дотримуючись усіх необхідних вимог, наближаючи на своєму фронті нашу Перемогу.
Сьогодні більшість ритейлових договорів страхування, що укладалися на українському ринку, не передбачає покриття збитків, завданих унаслідок воєнних дій.
Страхування таких ризиків здійснювалося страховиками переважно тільки в корпоративному сегменті та обмежено через складність процесу андерайтингу, високу вартість та незначну ємність українського ринку для страхування й перестрахування воєнних та інших катастрофічних ризиків.
У світі обмежена кількість страховиків здійснює страхування та перестрахування воєнних ризиків. Адже вони використовують спеціальні умови їх страхування.
На жаль, із початком війни отримання перестрахового захисту для воєнних ризиків та відповідно укладення таких договорів страхування стало зовсім неможливим, бо для України війна перестала бути ризиком, а перетворилась на реальність. Це схоже на страхування корабля, що вже потрапив у шторм.
Але в майбутньому для захисту інтересів громадян, юридичних осіб та держави це питання має бути врегульоване. Держава вже сьогодні розглядає різні варіанти запровадження дієвого механізму захисту від таких ризиків. Доцільною була б зміна підходів страховиків щодо покриття таких ризиків та відповідно перегляд умов страхових продуктів у частині можливого покриття як прямого впливу воєнних ризиків, так і "вторинних" наслідків війни (спрацювання мін та інших боєприпасів). Реально це можна буде зробити після закінчення активних бойових дій.
Водночас Національний банк долучається до пошуку шляхів вирішення цієї ситуації. Одним із механізмів є створення спеціального компенсаційного фонду або пулу на рівні держави із залученням коштів донорів та страховиків. Як показує успішний міжнародний досвід, створення аналогічних фондів є можливим на основі державно-приватного партнерства.
Серйозним викликом для ринку стало виконання зобов’язань перед клієнтами за договорами добровільного медичного страхування. Особливо в областях, де ведуться активні бойові дії та на тимчасово окупованих територіях. Проте можна констатувати, що на шостому місяці війни в Україні ринок гідно витримав це випробування.
Так, багато страховиків запровадили можливість надання медичних консультацій в онлайн– форматі у тих регіонах, де фізично складно дістатися лікарні. На початку війни Національний банк рекомендував страховикам спростити процедуру врегулювання випадків, що мають ознаки страхових. Зокрема, страховикам рекомендовано віддавати перевагу електронним документам і копіям необхідних документів. Використання дистанційних способів урегулювання страхових випадків стало запорукою виконання зобов’язань страховика у сфері добровільного медичного страхування.
Що стосується відносно спокійних регіонів, то страховики змогли швидко переналаштувати свої бізнес-процеси відповідно до вимог воєнного часу та надавати послуги з добровільного медичного страхування у звичайному порядку.
Ще один виклик воєнного часу – страхування українців, які виїхали за кордон, рятуючись від війни.
Українські страховики, розуміючи складнощі комунікації та логістики, від початку ведення війни запропонували для переселенців можливість укладання договорів страхування онлайн. Йдеться як про міжнародні договори "автоцивілки" ("Зелена картка"), так і договори страхування подорожуючих. Зокрема, на початку війни більшістю страховиків скасовано обмеження щодо необхідності перебування страхувальників на території України під час оформлення полісу.
Крім того, багато страховиків розширили перелік послуг для клієнтів, які перебувають за кордоном – можливість продовжити дію полісу страхування подорожуючих та КАСКО дистанційно шляхом оформлення на сайті та оплати банківською карткою, надання послуг телемедицини з українськими лікарями, спрощення порядку врегулювання страхових випадків, що сталися в іншій країні.
З метою отримання надійного захисту, а також підтримання вітчизняного ринку страхування Національний банк рекомендує громадянам України, які виїжджають за кордон на власному автомобілі, придбати поліс "Зелена картка" в українських страховиків. Сьогодні такі поліси можна оформити, у тому числі, через Iнтернет як на короткий термін (до 60 днів), так і на довший період.
Війна вдарила по кишені багатьох українців. Щоб українці отримували кращий фінансовий захист, із 1 липня 2022 року Національний банк збільшив розміри страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Особливо це актуально в умовах зростання цін на деталі та комплектуючі до автомобілів. Водночас вартість полісу для споживачів суттєво не зросла.
Крім того, збільшено максимальні розміри страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення "європротоколу" до 80 тис. грн. Нагадаємо, йдеться про оформлення документів про ДТП без участі уповноважених працівників Національної поліції України. Це дає змогу більшій кількості постраждалих у ДТП осіб отримати страхову виплату без необхідності виклику на місце аварії представників Національної поліції, часто залучених до оборони країни під час дії воєнного стану.
Також Національний банк продовжує роботу щодо розроблення нової редакції Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Це дасть змогу привести механізм захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах до вимог законодавства ЄС. Зокрема, поступово будуть збільшені страхові суми, покращиться система відшкодування збитків, завданих потерпілим, ширше запроваджуватимуться електронні технології, посиляться гарантійні та інформаційні функції Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). Крім того, буде упорядковано систему корпоративного управління МТСБУ , а державний нагляд за здійсненням цього виду страхування поліпшиться.
Найбільшим викликом в умовах довготривалої війни є планування кроків розвитку ринку надалі. Хоча це й складно, проте робота триває. Задля цього Національний банк постійно здійснює діалог з учасниками ринку.
Так, під час післявоєнного відновлення економіки України планується залучення страховиків до убезпечення ризиків у пріоритетних напрямах розвитку економіки. Зокрема, у сферах будівництва, агросектору, енергетики, відновлення інфраструктури, логістики, вантажних перевезень, іпотечного кредитування, лізингових операцій, інформаційних технологій та інвестицій.
Очікується розвиток особистого страхування. Зокрема, Національний банк всебічно підтримує створення передумов для широкого впровадження медичного страхування. Це дасть змогу здійснити фінансування вторинної і третинної ланки медичної допомоги з переходом на закупівлю послуг державою в закладів охорони здоров’я.
З упевненістю можна говорити й про зміни асортименту страхових послуг, розширення обсягів страхового покриття та включення до нього актуальних ризиків, зокрема воєнних.
Крім того, ринок очікують істотні зміни у зв’язку з уведенням в дію з початку 2024 року основних положень нового Закону України "Про страхування". Цей закон системно змінює підхід до регулювання та нагляду за ринком страхування, що надалі сприятиме його оздоровленню і розвитку.
Для забезпечення реалізації положень цього закону Національним банком вже розпочато роботу з розроблення нових нормативно-правових актів та внесення змін до діючих, які продовжать ідеологію нового регулювання ринку.
Водночас новації в регулюванні діяльності страховиків (нові нормативи, вимоги до формування резервів, до системи внутрішнього контролю, управління ризиками тощо) наберуть чинності після завершення воєнного стану з урахуванням стану ринку в післявоєнній перспективі.
Джерело: | Iнтерфакс-Україна |
URL інтерв'ю: | https://ua.interfax.com.ua/news/blog/856594.html |
«« Вернуться на первую страницу раздела