Новий досвід страхування воєнних ризиків

– Україна вже понад рік живе у стані війни, що змінилося у цей період на страховому ринку?

– Можна сказати, що ринок адаптувався. Він продовжує відновлюватись, і ми бачимо хороші темпи зростання, особливо в останні місяці. 19,1 млрд грн страхових премій за 6 місяців, що на +24% більше за аналогічний період попереднього року, погодьтеся, дуже хороший результат. Якщо економічні параметри, які сьогодні прогнозує уряд, залишаться на позначеному рівні або поліпшуватимуться, то є велика ймовірність того, що ринок уже цього року досягне "довоєнних" обсягів. Але щоб досягти їх у доларовому еквіваленті, за яким падіння суттєвіше, знадобляться якщо не роки, то багато місяців.

– А чи змінився попит на страхові продукти під час війни?

– Ті клієнти, які залишаються економічно активними, продовжують страхуватися, сприймаючи страхування як хороший інструмент захисту своїх економічних інтересів. Безперечно, є частина клієнтів, як юридичних, так і фізичних осіб, які серйозно постраждали відагресії, і, відповідно, зменшили обсяги страхування.

Постраждали цілі напрями, як от: страхування авіаційних ризиків, туристичне страхування. Повільнішими темпами відновлюється страхування життя, але вже показує позитивну динаміку до минулого року.

Але ще раз – переважна більшість клієнтів зі стандартними річними полісами КАСКО, ОСЦПВ, ДМС, Майно тощо продовжують страхуватись. Це хороша новина для всіх, для всього ринку. Більшість застрахованих клієнтів, на відміну від 2014 року, розуміють, що збитки, завдані війною, не покриваються стандартним договором, оскільки це є спеціальним покриттям і його необхідно купувати окремо.

– Наскільки реальною в Україні наразі є реалізація страхування воєнних ризиків?

– Якщо говорити професійно на цю тему, то, звичайно, треба зробити крок назад і нагадати, що воєнні ризики – це, насамперед, частина спеціального покриття PVI (political violence risks), до якого входять воєнні, політичні ризики, зокрема такі як громадянські заворушення, незаконна націоналізація тощо. Цей ринок, з одного боку, дуже поширений у всьому світі, з іншого – він таки є досить нішевим. Тобто кількість перестраховиків, які приймають ці ризики, є досить обмеженою.

І, звичайно, як у будь-якому страхуванні, вони використовують статистику для ціноутворення. Коли починається війна, така статистика втрачає свій сенс, тому що ви не можете більше прогнозувати, як розвиватимуться події та які збитки в майбутньому завдадуть військові дії. Відповідно, будь-який ринок реагує на це однаково, фактично припиняється покриття для таких країн до стабілізації ситуації.

Крім того, війна в Україні та пов'язані з цим події дуже сильно вплинули на, як ми говоримо, ризик-апетит ринку перестрахування. Тому що збитки, пов'язані безпосередньо чи опосередковано з агресією Росії (наприклад, націоналізація закордонних літаків у РФ), вже обчислюються мільярдами доларів і зараз це збитковий бізнес у глобальному масштабі, який потрібно якось компенсувати іншими доходами. Відповідно, сьогодні кількість гравців, які готові розглядати ринок страхування PVI у широкому розумінні та окремо безпосередньо покриття воєнних ризиків, досить обмежена.

Тобто, доки триває війна, Україна не отримає перестрахувальні ємності, а значить і можливість страхувати багато ризиків. Який вихід?

– Справді, навряд чи можна очікувати найближчими місяцями, що перестрахувальні ринки відкриють своє покриття для України. Тобто простими словами застрахувати завод, розташований у безпосередній близькості до воєнних дій або об'єкт, що розміщений поряд із критичною інфраструктурою, яку вже неодноразово обстрілювали російськими ракетами, навряд чи буде можливо. Тому що цей ризик прорахувати складно, а вартість такого страхування може наближатися до страхової суми, відповідно, економічно це не працюватиме.

Ми всі знаємо, що є проєкти, в яких наша держава спільно з міжнародними донорами намагається створити спеціальну систему страхування та перестрахування ризиків для України. Це дуже складне завдання для нашого уряду та НБУ. Знайти капітал, створити інфраструктуру, адаптувати законодавство, залучити страхові компанії, переконати брати участь світових перестраховиків?.

Але водночас ми, як локальні страховики, які знають ситуацію не з новин CNN, розуміючи, як сьогодні ці ризики виглядають в Україні, можемо потроху пропонувати ці покриття певним категоріям наших клієнтів.

– Отже, попри все сказане вище, ваша компанія зараз може надавати клієнтам страхування воєнних ризиків?

– Почнемо з того, що ми вже давно запустили продукт Бронезахист. Це страхування від нещасних випадків, у якому є покриття від воєнних ризиків для осіб, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях. І це досить популярний продукт.

Ми розуміємо, що ми не маємо перестрахування. Але ми можемо виділити більш менш ризикові зони, об'єкти тощо. Ми можемо проводити андеррайтинг для об'єктів, які можуть отримати покриття, але поки що лише в рамках нашого власного утримання.

Ми є найбільшою страховою компанією з погляду не лише премій, а й капіталу, що становить близько 2 млрд грн. А наше власне максимальне утримання по одному об'єкту, згідно з нашим ризик-апетитом – це 20 млн грн.

Місяць тому ми зробили пропозицію ринку та почали страхувати підприємства від воєнних ризиків з лімітом 10 млн грн за подією. Наразі це радше пілотний проєкт. Звичайно, це не буде масовим продуктом, який можна буде купити на сайті компанії. Андеррайтери оцінюють окремо ризики кожного такого об'єкта. Перші договори вже укладено. Є також позитивний досвід страхування вантажів із включеними воєнними ризиками.

Впевнений, що наш досвід страхування воєнних ризиків згодом буде дуже важливим у майбутньому для повернення західних перестраховиків на український ринок.