Британські страховики закликають уряд залучати страховий ринок до державних проєктів ще на етапі їх розробки

Association of British Insurers, ABI, закликала уряд Великої Британії активніше використовувати можливості комерційного страхування у державній економічній політиці, розвитку інфраструктури, підтримці інновацій та підвищенні стійкості економіки.

У звіті "The Value of Commercial Insurance: Enabling growth, innovation and resilience" британське страхове об'єднання виклало пропозиції щодо ширшого використання страхового сектору при підготовці та реалізації державної політики та великих проєктів.

ABI зазначає, що комерційне страхування може використовуватися не лише як механізм виплати компенсації після настання збитку. Страховики можуть бути залучені на етапі проєктування інфраструктурних, технологічних та інших великих проєктів для оцінки ризиків, визначення способів їх зниження та формування страхового покриття.

За даними ABI, страховий ринок Великої Британії є найбільшим у Європі та одним із найбільших у світі. Загалом страхова галузь щороку створює близько £29 млрд доданої вартості для британської економіки та забезпечує понад 300 тис. кваліфікованих робочих місць. London Market має сукупний економічний ефект близько £61 млрд з урахуванням непрямих ефектів і ланцюгів постачання та контролює приблизно 45% світового ринку спеціалізованого страхування.

ABI пропонує уряду враховувати можливості страхування при формуванні економічної та інфраструктурної політики.

Одним із напрямів є раннє залучення страховиків до формування державної політики та великих проєктів.

ABI вважає, що страховики можуть долучатися ще на ранніх стадіях планування:

• інфраструктурних проєктів;
• проєктів кліматичної адаптації;
• цифрової інфраструктури;
• промислової політики;
• державно-приватних партнерств;
• проєктів у сфері нових технологій.

На етапі проєктування страховики та фахівці з управління ризиками можуть оцінити проблеми, які в подальшому можуть вплинути на вартість страхування, можливість залучення фінансування або доступність страхового покриття.

Якщо ці ризики враховувати на ранньому етапі, можна змінити технічні рішення, вимоги до безпеки, структуру проєкту або розподіл відповідальності між його учасниками.

За оцінкою ABI, такий підхід може:

• зменшувати довгострокові витрати;
• підвищувати стійкість проєктів;
• покращувати їхню інвестиційну привабливість;
• підвищувати ймовірність завершення проєкту у визначені строки;
• зменшувати потенційні майбутні витрати держави.

Для цього ABI пропонує створити постійний Government-Commercial Insurance Forum – майданчик для структурованої взаємодії між урядом та комерційними страховиками.

Такий форум може використовуватися на стадії підготовки великих державних програм, інфраструктурних проєктів та нової політики.

Окремо ABI пропонує системно включити питання страхування та передачі ризиків до роботи National Infrastructure and Service Transformation Authority, NISTA, яка бере участь в оцінці та підготовці великих державних проєктів.

При розробці великого інфраструктурного проєкту пропонується, зокрема, визначати:

• які ризики залишаються на державі;
• які ризики можуть нести приватні інвестори;
• які ризики можуть бути застраховані;
• яку частину ризику може прийняти страховий і перестрахувальний ринок;
• які заходи потрібно реалізувати, щоб ризик міг бути прийнятий на страхування.

У звіті наведено приклади використання страхування у великих інфраструктурних проєктах.

Будівництво Elizabeth Line у Лондоні супроводжувалося комплексним страхуванням будівельних ризиків та відповідальності.

Інший приклад – Network Rail. Страхування охоплює великі вокзали, ремонтні роботи та близько 20 тис. миль залізничної інфраструктури.

ABI також наводить приклади використання страховиками технологій для попередження збитків.

Зокрема, Zurich Resilience Solutions використовувала системи моніторингу на основі штучного інтелекту для контролю критично важливого обладнання медичного центру. Система дає можливість виявляти потенційні несправності до того, як вони призведуть до зупинки обладнання або фінансових втрат.

Окремий блок звіту стосується малого та середнього бізнесу.

ABI зазначає, що недостатнє страхування МСП залишається суттєвою проблемою. Британські малі та середні підприємства становлять понад 99% усіх компаній і створюють більше половини ВВП країни, однак значна частина з них має недостатній страховий захист.

Окрему увагу приділено кіберстрахуванню.

ABI пропонує уряду спільно зі страховиками працювати над підвищенням стійкості бізнесу та навчанням підприємців, зокрема:

• підвищувати обізнаність щодо кіберризиків, перерв у діяльності та інших суттєвих ризиків;
• поширювати практичні рекомендації щодо їх зменшення;
• стимулювати використання страхових продуктів і стандартів кібербезпеки;
• проводити інформаційні кампанії щодо базових заходів кіберзахисту;
• інтегрувати питання страхування та стійкості бізнесу в державні програми підтримки підприємництва.

Окремий акцент зроблено на регулюванні страхового ринку.

ABI зазначає, що вартість дотримання регуляторних вимог впливає на інвестиції та інновації у страховому секторі.

На думку ABI, британський уряд і регулятори мають забезпечувати пропорційне, передбачуване та міжнародно конкурентоспроможне регулювання.

У Великій Британії встановлена загальна мета скоротити адміністративне регуляторне навантаження на фінансовий сектор на 25%.

Серед конкретних пропозицій ABI:

• скорочення дублювання регуляторних вимог між різними державними органами;
• прискорення регуляторних реформ, необхідних для нових продуктів і моделей;
• активніше використання регуляторних "пісочниць" для тестування інновацій;
• створення умов для параметричного страхування;
• розвиток кептивних страховиків;
• створення умов для страхування нових технологій та проєктів декарбонізації;
• забезпечення доступу страховиків до альтернативних джерел капіталу;
• розвиток insurance-linked securities – цінних паперів, пов'язаних зі страховими ризиками;
• врахування впливу нових регуляторних вимог на економічне зростання та міжнародну конкурентоспроможність британського ринку.

Британські фінансові регулятори мають основні цілі щодо фінансової стабільності та захисту споживача, а також додаткову ціль щодо сприяння економічному зростанню та міжнародній конкурентоспроможності.

ABI пропонує враховувати цю ціль при розробці нових регуляторних рішень.

При цьому пропонується оцінювати:

• вартість нових вимог для ринку;
• їхній вплив на конкуренцію;
• вплив на інновації;
• можливість переміщення капіталу в інші юрисдикції;
• вплив на здатність страховиків фінансувати економіку.

Ще один напрям пропозицій стосується інвестицій у стійкість.

ABI пропонує державі більше вкладати у:

• захист від повеней;
• адаптацію будівель до зміни клімату;
• кліматичне планування на місцевому рівні;
• підвищення стійкості інфраструктури;
• стандарти управління ризиками для будівель та ланцюгів постачання.

Окремо ABI розглядає роль державно-приватних страхових механізмів.

Прикладом такої моделі є Pool Re – британський механізм покриття терористичних ризиків.

При цьому ABI зазначає, що приватний страховий ринок має достатню місткість і експертизу для покриття значної частини комерційних ризиків.

Тому державна участь, за пропозицією ABI, має застосовуватися там, де існує ринковий провал.

Перед створенням державної або державно-приватної програми пропонується визначати:

• чи може ризик покрити приватний ринок;
• чи можна зробити його страховим через кращі дані або заходи зі зниження ризику;
• чи достатньо перестрахування або альтернативного капіталу;
• чи дійсно необхідне державне фінансування або державно-приватна система розподілу ризику.

ABI також зазначає, що державні програми не повинні витісняти приватний страховий ринок там, де він може забезпечити відповідне покриття.