Україна розглядає можливість страхування суден для відновлення експорту продовольства, заявляють аграрні об’єднання

Україна вивчає, чи може додаткове страхове покриття для суден, що перевозять експорт продуктів харчування, допомогти відновити морську торгівлю, порушену російськими атаками на судна та портову інфраструктуру, повідомили в середу лобістська група фермерів та велика профспілка фермерів.

З літа Росія різко посилила атаки на українські морські порти та торговельні судна, фактично зупинивши морський експорт країни.

Україна традиційно відвантажувала близько 90% своїх експортних вантажів через порти Чорного моря. Збої вже скоротили експорт сільськогосподарської продукції на 60%, поставивши під загрозу посівну кампанію 2027 року та подальший збір врожаю.

Україна виробляє приблизно втричі більше зерна, ніж споживає всередині країни. Без необмеженого доступу до експорту країна може зіткнутися з дефіцитом потужностей для зберігання зерна, різким падінням внутрішніх цін і, зрештою, банкрутством фермерів.

Київ офіційно не призупинив судноплавство Чорним морем, але судновласники відмовляються заходити в порти Одеського вузла, побоюючись, що їхні судна можуть постраждати від російських атак.

"Головним викликом залишається забезпечення безпеки морських перевезень та стабільності експортних коридорів. Обговорювалося запровадження механізмів страхування суден", – йдеться у звіті лобістської групи UCAB, опублікованому після зустрічі з президентом та прем’єр-міністром України.

Україна запровадила державну схему компенсації у 2023 році для покриття збитків, завданих суднам внаслідок нападів.

Також було запущено Програму страхування від воєнних ризиків "Єдність", створену за участю уряду, Марша Макленнана та андеррайтерів лондонського банку "Ллойдс".

Профспілка фермерів UAC заявила, що одним із способів покращення фінансового становища фермерів може бути кредитування під заставу зерна, що зберігається.

Згідно з цією угодою, фермери могли використовувати зерно, що зберігалося на сертифікованих складах, як заставу для отримання кредитів на обігові кошти, що дозволяло їм уникати негайного продажу свого врожаю за заниженими внутрішніми цінами.