Міфи life-страхування

У 2-му кварталі 2016-го компанії, посередники та споживачі послуг українського life insurance стали свідками виходу з ринку одного з його гравців.

Свідками – ще півбіди, а ось безпосереднім учасникам цього "драматичного прощання" зараз нелегко: вони намагаються з'ясувати долю своїх заощаджень.

Про конкурентів – або добре, або ніяк, тому в цій публікації немає детального обговорення ринкових кейсів. Тут наведено відповідь на ключове питання, яке, в силу нинішньої ситуації на ринку і мого досвіду в страхуванні, я отримую щодня: "Хіба компанія страхування життя може збанкрутувати?" "Ринок жорстко регулюється, тому за зобов'язаннями точно заплатить інший страховик, правда ж?".

Отже, по порядку.

Насамперед, страхування життя в Україні – ліцензований державою бізнес з 20-річною історією. На кожен вид страхування – окрема ліцензія, і отримати її непросто: доведи свою експертизу, підтвердь фінансові можливості, розроби та затвердь з регулятором правила страхування... Страхування контролюється державою куди більше, ніж інші сектори: у нас є нагляд в особі Нацкомфінпослуг та окреме регулятивне законодавство. Крім того, вимоги до страховиків життя навіть жорсткіше, ніж до компаній non-life страхування. Це розумно: якщо автомобілі та житло зазвичай страхують на рік, то нам довіряють життя, здоров'я і заощадження на 10, 20 і більше років. Страховики життя в Україні не можуть займатися іншими видами страхування: у нас більше обмежень в управлінні резервами, читай – грошима клієнтів. Для надійності ринку life-insurance зроблено багато і, як результат, на ТОП-15 компаній припадає до 90% премій, тобто реальних гравців "всі знають в обличчя".

Тим не менш, страхування життя – це саме бізнес. Незважаючи на суть самих послуг і велику кількість інструментів державного контролю, йому притаманні ті ж ризики, що і будь-якій іншій комерційній діяльності. Порядність акціонерів, якість менеджменту, фінансова стійкість – ці характеристики залежать від конкретного страховика.

Тому, незважаючи на всі заходи нагляду, life-страховик може збанкрутувати, і Закон "Про страхування" не виключає цю подію. Читаємо п. 5. ст. 28, "Припинення дії договору страхування": "Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність ... в разі ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України". Цей порядок передбачає варіант банкрутства.

Як далі?

За законом, при банкрутстві компанії life-страхування або її ліквідації з інших причин кошти сформованих резервів повинні передаватися іншому страховику – за згодою клієнта, або повертатися застрахованій особі. Простіше кажучи, всі накопичені резерви не пропадають, а передаються і формують зобов'язання вже іншої компанії, яка готова прийняти портфель. Механізм працює, якщо резерви є. А якщо їх немає, то і передати нічого. Можливі ситуації, коли резерви є, але якість клієнтського портфеля така, що жоден страховик у "здоровому міжнародному розумі" купувати його не наважиться.

Відносно недовгий і, на щастя, не-масовий для українського ринку досвід припинення роботи страховиків у сфері life insurance до нинішнього літа включав тільки 1 негативний приклад: відкликання ліцензії СК Зеніт, вона ж Страхові Традиції-Життя, у 2013-му. Тепер виникає другий прецедент.

Дві події за три роки – відчутний удар по репутації страхування життя в Україні. У короткостроковій перспективі найбільше страждають клієнти "горе-компаній", а в середньо – і довгостроковій – надійні ринкові гравці.

Єдиний шанс для страхувальників – подавати на СК в суд, де доведеться довести, що компанія зобов'язана ці гроші, так як договори страхування життя довгострокові і термін виплати по багатьом ще не настав. Хоча, якщо у компанії немає активів, то судовий позов може стати тільки черговою тратою коштів.

Єдиний вихід для відповідальних страховиків – інформувати клієнтів та страхових посередників, боротися з міфами ринку, навіть з тими, які, як може здатися, "грають на руку" при продажу страхових послуг.

Про вдалі кейси виходу страховиків з ринку, які зустрічаються в міжнародній і українській практиці значно частіше, напишу у наступній колонці. А ще розповім про критерії, яким повинен відповідати надійний партнер у секторі страхування життя.