Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ

Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ – застраховані всього 3% з них. Тим не менш, ситуація має змінитися. Певних зусиль докладає і влада: зокрема, Нацкомфінпослуг і Міжнародна фінансова корпорація обіцяють відформатувати та перезапустити систему агрострахування в Україні цьому може посприяти законопроект "Про страхування сільгосппродукції з держпідтримкою".

Розмір держпідтримки за умови, що будуть страхуватися всі аграрії, може перевищити 1,3 млрд гривень, запевняє влада. Нові правила передбачають, що аграрій платить страховику лише половину вартості поліса, іншу покриває держава.

Раніше влада робила вже спроби запустити нововведення, але через фінансову кризу рівень підтримки страхування урізали, і система не працювала. У 2012 році влада навіть сформувала агростраховий пул, що уклав вісім договорів агрострахування з держпідтримкою на суму 173 тисячі грн. Половину цієї суми держава повинна була повернути аграріям, та кошти не знайшлися.

Страховики, як правило, пропонують аграріям на осінь та зиму захист від загибелі посівів, а на весну та літо – мультиризиковий поліс (що включає страхування від заморозків, паводків, граду, бурі, посухи, зсувів, пожеж, навіть хвороб рослин). У страхових компаніях визнають: у ринку агрострахування немає внутрішніх ресурсів для зростання, потрібна допомога держави. Зокрема, гендиректор компанії "Агрориск" Володимир Юдін вважає ідеальною моделлю для українського ринку державно-приватне партнерство.

"Його дієвість доведена Туреччиною, ²спанією, США та Канадою. Впровадивши таку модель у себе, ринок агрострахування України отримав би спільне корпоративне управління системою з боку держави і приватного бізнесу, субсидування страхової премії з метою її здешевлення і державне перестрахування катастрофічних ризиків" – зазначає Володимир Юдін.

За словами експерта, держава повинна усвідомити, що в разі виникнення форс-мажорних обставин масового характеру їй все одно доведеться виділяти гроші на покриття збитків сільгоспвиробникам від наслідків стихії. "Чотири роки тому така допомога склала близько 300 млн грн. А, закладаючи гроші заздалегідь, державі в подальшому не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Все це можна зробити досить швидко, якщо у держави буде чітке бачення концепції розвитку ринку агрострахування. Представники страхових компаній готові в будь-який момент допомогти, адже добре знаємо потреби своїх клієнтів, тенденції ринку і ті чинники, які заважають його розвитку" – підкреслює експерт.