Українські страховики попередили НБУ про негативні наслідки блокування перестрахування у нерезидентів

Вже впродовж вже чотирьох місяців українські страховики позбавлені можливості здійснювати оплату перестрахувальних послуг у валюті перестраховикам-нерезидентам через обмеження, запроваджені постановою Правління НБУ "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" №18 від 24 лютого 2022 року.

Як наслідок, перестрахове покриття за укладеними договорами перестрахування з великою ймовірністю буде призупинено. Окремі виключення становлять контракти, за якими покриття продовжено з огляду на партнерські відносини, на підставі наданих гарантій, та із сподіванням на найшвидше розблокування НБУ можливості здійснення платежів. Такі випадки не є системними та мають непрогнозований строк дії, вважають в Національній асоціації страховиків України, які направили відповідного листа НБУ, але відповіді та реакції Регулятора до сих пір не отримали.

По-перше, слід зауважити на специфіці об’єктів, щодо яких зазвичай укладаються договори перестрахування – це найбільші ризики, в тому числі за об’єкти критичної інфраструктури, високовартісні об’єкти та значні суми відповідальності. Суми страхових відшкодувань за такими об’єктами досягають сотень мільйонів доларів.

Загальновідомо, що всі великі об’єкти бізнесу та держави знаходяться під страховим захистом, як через прагматизм власників, так і через відповідну вимогу до заставленого майна. Через масштаб можливих збитків такі об’єкти також і перестраховано. Як приклад, можна навести галузі, що наразі перестраховано та знаходяться під загрозою не покриття: підприємства оборонної та авіаційної галузей, газової та машинобудівної спеціалізації, агропромислового комплексу, фармацевтичного та металургійного виробництва, залізничний та автомобільний транспорт, а також їх вантажі, гіганти харчової промисловості, тощо.

Окремо слід зазначити, що попри те, що військові ризики є класичним виключенням із страхових випадків, це у жодному випадку повністю не виключає дію договорів страхування та страхового захисту під час воєнного стану. "Цивільні" ризики покриваються страховиками, справи за ними врегульовуються без перерви, а відшкодування виплачуються.

Тобто хибним буде судження, що під час війни страхуванням та пов’язаним з ним перестрахуванням можна знехтувати через ймовірність виключень із страхових випадків. Ризик техногенних катастроф та пожеж, дорожньо-транспортних та морських пригод, стихійних лих, фінансових ризиків, що не пов’язані із воєнними діями, продовжують безперервно знаходитися під страховим захистом.

По-друге, перестрахування це один із інструментів зниження ризиків, і використовується страховиками для розподілення розміру відповідальності за договорами страхування. Тобто в разі страхового випадку страховик з перестраховиком розподіляють між собою суму відшкодування, при цьому пропорція такого розподілення відома з моменту взяття ризику на страхування. Виходячи з цього страховиком, зокрема, планується і проводиться резервування, що прямо передбачено діючим законодавством (Положення про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 07 червня 2018 року №850). Запроваджене Постановою №18 обмеження примусово та непрогнозовано виключає частину перестраховика із суми страхового відшкодування, змушуючи страховика самостійно нести відповідальність у розмірі, що ними не було передбачено, розраховано та зарезервовано.

По-третє, через відсутність виплат від перестраховиків в умовах призупиненого покриття, страховики не будуть спроможні здійснювати відшкодування збитків системоутворюючих, інфраструктурних та інших великих застрахованих об’єктів, та здійснювати виплати за договорами страхування відповідальності. Вказані вище застраховані об’єкти, у тому числі державної власності, та такі, що заставлені у державних банках, фактично можуть бути позбавлені страхових виплат, тягар відновлення цим об’єктів буде перекладано на власників або заподіювачів шкоди. З одного боку це буде мати наслідком посилення руйнівних наслідків війни для економіки через неотриманням підприємствами коштів, з іншого – спричинить трагічні наслідки для окремих страховиків, що після самостійного здійснення надвеликого страхового відшкодування залишать ринок.

По-четверте, в подальшому, не маючи перестраховочного захисту та гарантій, страховики не прийматимуть на страхування найризиковіші та найвартісніші об’єкти та відповідальність на території України, позбавляючи суб’єктів господарювання страхового захисту та гарантій, та втрачаючи можливість отримання страхових премій, що матиме прямі наслідки вже поза межами ринку страхування. Це можна прогнозувати не тільки для компаній українського капіталу, а й для учасників іноземних фінансових груп.

По-п’яте, варто зважати на вимоги ст. 30 Закону України "Про страхування", за якою якщо страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного капіталу і сформованих вільних резервів та страхових резервів, страховик зобов’язаний укласти договір перестрахування. З огляду на внутрішні регламенти та вимоги груп, до яких входять страховики, через недостатню місткість внутрішнього страхового ринку, а також через географічні чинники, перестрахування не може здійснюватися у середині України, і потребує перестрахування у нерезидентів, що наразі заблоковано.

Примушування страховиків до проведення внутрішнього перестрахування (у страховиків України) також йде супереч меті НБУ, зафіксованій у Білій книзі – формування платоспроможного, стійкого, конкурентного ринку страхування в Україні з належним захистом прав споживачів послуг страхування.

Негативні наслідки фактичної заборони перестрахування позначаться у повній мірі на діяльності безперервно працюючих під час воєнного стану лідерів страхової галузі, та майже не зачіпатимуть решту ринку, що не провадить діяльності та/або відчуває проблеми платоспроможності. Адже платоспроможні класичні міжнародні компанії, що використовують перестрахування у нерезидентів як інструмент зниження ризиків, будуть заміщені іншою частиною ринку, що провадить зараз доступне, втім не завжди пов’язане із страхуванням, внутрішнє перестрахування.

До того ж, відновити дію припинених через несплату перестрахових премій договорів перестрахування у найближчій перспективі буде суттєво ускладнено та займе значний проміжок часу.

НБУ розблокував оплату послуг перестрахування за певними напрямами діяльності, однак перекладаючи такий "дозвіл" на показники страховиків за 2021 рік, маємо наступне: перестрахування було б здійснено тільки на майже 600 мільйонів гривен при звичайній потребі у 3,6 мільярдів грн. Серед всіх видів страхування (по яким оплату перестрахових платежів ще не дозволено) можна виділити низку напрямів страхування за якими перестрахування є критично важливим інструментом, зокрема: страхування майна, вантажів, залізничного транспорту, відповідальності перевізників, сількогосподарських ризиків тощо.

Крім того, результати опитування НАСУ щодо наявності власної валюти для оплати послуг перестрахування вказують на те, що не всі страховики мають достатню кількість валюти для розрахунків за перестрахування, що в свою чергу ставить страховиків в нерівні умови.